ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2022 року
м. Київ
справа №460/5667/20
адміністративне провадження № К/9901/8222/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2021 (ухвалена в складі колегії суддів: головуючого судді - Гінди О.М., суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
29.07.2020 ОСОБА_1 (далі-позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі-відповідая, ГУ ПФУ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, у якому просила:
-визнати протиправною відмову ГУ ПФУ у нарахуванні та виплаті, згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсації за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії в сумі 26304,02 грн, яка виплачена у червні 2019 року;
-зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з січня 2011 року по червень 2019 року на суму пенсії 26304,02 грн.
Позов обґрунтовує тим, що на виконання постанови Сарненського районного суду Рівненської області від 31.03.2011 у справі №1718/2-а-261/11 Управлінням Пенсійного фонду України у Сарненському районі нараховано кошти в сумі 26304,02 грн, однак ця сума перерахована на банківський рахунок позивача лише у червні 2019 року. Покликаючись на положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, вважає, що має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії на підставі судового рішення, яке з вини відповідача фактично виконане лише у 2019 році. У травні 2020 року позивачка звернулася до органу Пенсійного фонду про нарахування компенсації за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, однак відповідач листом від 05.06.2020 №5907-5863/В-02/8-1700/20 відмовився нарахувати та виплатити компенсацію.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії. Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на виконання постанови Сарненського районного суду Рівненської області від 31.03.2011 у справі №1718/2-а-261/11 у лютому 2012 року на суму 26304,02 грн та виплаченої у червні 2019 року. Відмовлено у задоволенні позову в частині зобов`язання ГУ ПФУ нарахувати та виплатити позивачці компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з січня 2011 року по січень 2012 року.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що кошти, які підлягають нарахуванню у порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер, дія вищенаведених нормативних актів поширюється на підприємства, установи, організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії), і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування, тобто, чи самим підприємством, установою чи організацією добровільно або на виконання судового рішення.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2021 рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 скасовано, а позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив із того, що судом першої інстанції не враховано, що отримавши у червні 2019 року виплати з перерахованої на виконання рішення суду суми пенсії, з яких вона дізналась про можливе порушення її прав, позивачка звернулась до суду з позовом лише у липні 2020 року, тобто поза межами строку, визначеного частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2021 та залишити в силі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.10.2020.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції не ураховано правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 646/6250/17, за якими, зокрема, «адміністративний суд не може застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою інших складових доходу та доходу в цілому, до якого належить пенсія», а також про те, що «у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення застосування до адміністративного позову шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду першої інстанції), має наслідком неможливість реалізувати передбачене частиною другою статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час та компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком».
Відповідач надіслав до Суду відзив, відповідно до якого заперечує проти задоволення касаційної скарги в повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області та отримує пенсію по інвалідності.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 04.12.1997 Рівненською обласною державною адміністрацією, ОСОБА_1 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 1).
Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 31.03.2011 у справі №1718/2-а-261/11, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2011, зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у Сарненському районі Рівненської області провести нарахування і виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, пов`язану з Чорнобильською катастрофою, з розрахунку шести мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 50% пенсії за віком за період з 13.07.2010 по 31.01.2011.
Вказане судове рішення набрало законної сили 10.08.2011.
На виконання судового рішення у справі №1718/2-а-261/11 органом Пенсійного фонду здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на суму 26304,02 грн, що підтверджується протоколом № ОР135077.
Перераховану пенсію, органом Пенсійного фонду відповідно до судового рішення у справі №1718/2-а-261/11, виплачено Державною казначейською службою України у червні 2019 року в сумі 26304,02 грн, що підтверджується випискою з АТ «КБ «ПриватБанк» з 01.01.2019 по 31.12.2019, згідно з якою вказана сума зарахована на картковий рахунок позивачки 26.06.2019.
ОСОБА_1 21.05.2020 звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою щодо виплати компенсації за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати.
Листом ГУ ПФУ Рівненської області від 05.06.2020 № 5907-5863/В-02/8-1700/20 позивачці повідомлено про відсутність підстав для нарахування та виплати їй компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.
Уважаючи відмову пенсійного органу у виплаті їй компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії протиправною, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку дотриманню судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час ухвалення оскарженого судового рішення, зазначає таке.
Розглядаючи питання щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції до спірних відносин строку звернення до суду, колегія суддів звертає увагу на те, що застосування строку звернення до адміністративного суду передує розв`язанню спору по суті.
Відповідно до частини першої та абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За правилом частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.