ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2022 року
м. Київ
cправа № 922/3228/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 (колегія суддів у складі: Медуниця О.Є. - головуючий, Гребенюк Н.В., Чернота Л.Ф.)
у справі №922/3228/20
за позовом в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський кабельний завод"
про стягнення коштів в сумі 412250,67 грн,
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст позовних вимог
1. В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (далі - Позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський кабельний завод" (далі - Відповідач) на користь держави збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, у загальній сумі 412250,67 грн.
2. Позов мотивований тим, що під час проведення у 2020 році позапланової перевірки щодо дотримання Відповідачем вимог природоохоронного законодавства виявлено факт наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (за відсутності відповідного дозволу) від 6 стаціонарних джерел викидів у період з дати введення їх в експлуатацію (з урахуванням строків позовної давності) до 25.12.2019, що є порушенням вимог статей 10, 11, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
Стислий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.12.2020 позовні вимоги задоволені повністю.
4. Рішення мотивовано встановленням обставин заподіяння Відповідачем шкоди через порушення ним вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря" внаслідок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідних дозволів спеціально уповноваженого на те органу виконавчої влади. Суд першої інстанції визнав правомірним розрахунок розміру збитків, здійснений Позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства захисту довкілля України від 28.04.2020 №277 (далі - Методика №277). Водночас місцевий господарський суд не прийняв як належний і допустимий доказ наданий Відповідачем висновок експерта, оскільки у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок відповідно до статті 384 Кримінального кодексу України.
5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, у задоволенні позову відмовлено.
6. Постанова мотивована тим, що Позивач не довів розмір заподіяних збитків, оскільки здійснений ним розрахунок збитків не відповідає формулам і вимогам Методики №277, тому не прийнятий судом апеляційної інстанції як належний доказ.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
7. Заступник керівника Харківської обласної прокуратури подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. Касаційна скарга мотивована наявністю підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
9. Прокурор вважає, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не врахував правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17.03.2020 у справі 912/823/18, щодо застосування статті 1166 Цивільного кодексу України, статей 10, 11, 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього середовища", Методики №277.
10. Зокрема, прокурор заперечує проти висновку апеляційного господарського суду щодо некоректного застосування Позивачем формул, передбачених пунктами 3.2, 3.3 Методики №277, посилаючись на положення пунктів 2.2, 2.8, 3.7 Методики №277 щодо встановлення факту понаднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря розрахунковим методом.
11. Прокурор наголошує, що відсутність здійснення інструментально-лабораторних вимірювань стосовно перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин не звільняє Відповідача від відповідальності за встановлене перевіркою порушення, яке полягає в експлуатації джерел викидів та здійсненні викидів без відповідного на те дозволу.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
12. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає, що скарга підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню.
13. Позивач погоджується з викладеними у касаційній скарзі доводами, а також вважає висновки апеляційного господарського суду невідповідними вимогам статей 86, 104, 236 Господарського процесуального кодексу України.
14. За доводами Позивача, розрахунок розміру збитків, заподіяних Відповідачем внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, проведено розрахунковим методом, що узгоджується з пунктом 2.8 Методики №277 та характером виявленого порушення.
15. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні скарги.
16. Відповідач вважає, що при визначенні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря повинні використовуватися тільки результати вимірювань, як зроблені Держекоінспецією та її територіальними і міжрегіональними органами, уповноваженими на проведення вимірювань, не пов`язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, відповідно до вимог технічної компетентності та незалежності, визначених Мінекоенерго.
17. При цьому Відповідач зазначає, що при розрахунку розмірів відшкодування спірних збитків не було використано формулу, передбачену пунктами 3.2, 3.3 Методики №277.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
18. Відповідач отримав 26.12.2019 дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №6325182001-5454.
19. Позивач видав направлення від 06.07.2020 №607/11-02/05-06 на проведення позапланової перевірки дотримання Відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, за змістом якого підставою здійснення заходу є перевірка стану виконання відповідачем припису від 29.10.2019 №37/05-06, предмет здійснення заходу - стан виконання припису від 29.10.2019 №37/05-06.
20. За результатами проведеної Позивачем у період з 07.07.2020 до 13.07.2020 перевірки складено акт від 13.07.2020 №607/11-02/05-06, за змістом якого:
- Відповідачу надано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 26.12.2019 №6325182001-5454, що є виконанням пункту 1 припису від 29.10.2019 №37/05-06;
- згідно з вказаним дозволом та Звітом по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на виробничому майданчику ТОВ "Слобожанський кабельний завод" від 03.12.2019 на підприємстві знаходиться 10 джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з них 6 організовані та 4 неорганізовані;
- у період з дати введення в експлуатацію стаціонарних джерел викидів за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Липці, вул. Пушкінська, 20, літ. "В-2" (з урахуванням строків позовної давності) до 25.12.2019 (26.12.2019 - дата отримання підприємством дозволу №6325182001-5454 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами) викиди від джерел підприємства здійснювалися в наднормативному режимі (за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря);
- на письмовий запит державного інспектора від 07.07.2020 Відповідач не надав інформацію щодо фактично відпрацьованого часу джерел викидів у наднормативному режимі.
21. Позивач склав протокол про адміністративне правопорушення №001250 від 15.07.2020 та постанову №85/05-06 від 15.07.2020 про накладення адміністративного стягнення на директора Відповідача за невиконання припису від 29.10.2019 №37/05-06 щодо взяття на державний облік об`єкта, який справляє або може справити шкідливий вплив на здоров`я людей та стан атмосферного повітря.
22. На виконання вказаної постанови Відповідач сплатив штраф у розмірі 510 грн згідно з квитанцією №9454 від 15.07.2020.
23. Позивач видав Відповідачу припис від 13.07.2020 про надання інформації щодо фактично відпрацьованого часу організованих стаціонарних джерел викидів в наднормативному режимі в період з дати введення в експлуатацію стаціонарних джерел викидів (з урахуванням строків позовної давності) до 25.12.2019.
24. Відповідач надав Позивачу довідку №2084-01-27 від 28.07.2021 про час роботи джерел викидів.
25. На підставі наведених у зазначених документах відомостей із посиланням на положення Методики №277 Позивач здійснив розрахунок збитків, відповідно до якого їх розмір складає 412250,67 грн.
26. Позивач направив відповідачу претензію №123 від 30.07.2020 з вимогою відшкодувати заподіяні державі збитки у вказаному розмірі. Відповідач отримав зазначену претензію 10.08.2020, але у добровільному порядку збитки не відшкодував.
27. Відповідно до висновку експертів від 18.10.2021 за результатами проведення комплексної комісійної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи, призначеної судом апеляційної інстанції, зокрема, розмір збитків заподіяних Відповідачем згідно з Розрахунком збитку, заподіяного державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ "Слобожанський кабельний завод" (т. 1 а. с. 30-35) нормативно та документально не підтверджується через відсутність нормативного та документального підтвердження показника "mі- маса наднормативного викиду і-тої забруднюючої речовини, т;" використаного у розрахунку, наданому на дослідження, для забруднюючих речовин - "речовини у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом (сажа)", "вуглецю оксид", "азоту діоксид", "вініл хлористий". У зв`язку з наведеним судовому експерту-економісту арифметично підтвердити зазначений розрахунок також неможливо.
28. За висновком експертів, при проведенні нарахування розміру збитків, заподіяних Відповідачем згідно з Розрахунком збитку, заподіяного державі, в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ "Слобожанський кабельний завод" формули із пунктів 3.2 і 3.3 Методики №277 були використані некоректно, що унеможливлює визначення достовірного та об`єктивного розміру збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Позиція Верховного Суду
29. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
30. Відповідно до положень статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 1).
31. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (частина 5).
32. Згідно з положеннями статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зокрема, зобов`язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
33. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря передбачена статтею 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Зокрема, відповідальність згідно із законом несуть особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону.
34. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом (ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря").
35. Положеннями статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" також передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
36. Верховний Суд неодноразово зазначав, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
37. Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
38. Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка заподіяла шкоду. Для відшкодування заподіяної шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи, вину заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
39. Водночас у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
40. Зі змісту судових рішень у цій справі Суд вбачає, що дослідивши надані учасниками справи докази, суди першої та апеляційної інстанцій встановили обставини здійснення Відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів у період з дати введення в експлуатацію таких джерел (з урахуванням терміну позовної давності) до 25.12.2019, що є порушенням наведених приписів Закону України "Про охорону атмосферного повітря".