Постанова
Іменем України
29 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 755/3345/20
провадження № 61-5171св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 січня 2021 року в складі судді Марфіної Н. В. та постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2021 року в складі колегії суддів: Кравець В. А., Желепи О. В., Мазурик О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (далі - ТОВ «Порше Мобіліті») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути з неї заборгованість за кредитним договором № 50006473 від 25 жовтня 2012 року в розмірі 750 250, 60 грн, а також витрати на правничу допомогу в сумі 15 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що05 жовтня 2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 50006473, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 282 720, 83 грн (34 554 долари США), зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 9, 90% на рік з кінцевим терміном повернення до 15 жовтня 2017 року для придбання автомобіля.
Зобов`язання відповідача перед товариством за вказаним кредитним договором було забезпечено договором застави транспортного засобу № 50006473 від 02 листопада 2015 року.
У зв`язку із систематичним невиконанням позичальником умов кредитного договору, 29 травня 2015 року ТОВ «Порше Мобіліті» надіслало останній вимогу (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 30 червня 2017 року в справі № 755/12923/16-ц встановлено розмір заборгованості відповідача станом на 07 серпня 2016 року, який складає 757 992, 20 грн.
У межах виконавчого провадження № 57426425 реалізовано предмет застави, а кошти від реалізації в розмірі 406 363, 64 грн 05 квітня 2019 року перераховано на рахунок товариства. Таким чином, непогашена сума заборгованості становить 351 628, 56 грн.
У зв`язку з неповерненням відповідачем суми залишку заборгованості, станом на 14 лютого 2020 року утворилася заборгованість у розмірі 750 250, 60 грн, яка складається з: 351 628, 56 грн - непогашена сума заборгованості; 38 389 грн - 3 % річних у зв`язку із простроченням дострокового повернення суми кредиту за період з 08 серпня 2016 року по 05 квітня 2019 року; 177 975, 76 грн - інфляційні втрати в зв`язку з простроченням дострокового повернення суми кредиту за період з 08 серпня 2016 року по 05 квітня 2019 року; 4 587, 02 грн - 3 % річних у зв`язку з простроченням сплати чергових платежів за кредитом за період з 08 серпня 2016 року по 05 квітня 2019 року; 21 265, 97 грн - інфляційні втрати в зв`язку з простроченням сплати періодичних платежів за кредитом за період з 08 серпня 2016 року по 05 квітня 2019 року; 3 587, 56 грн - 3 % річних у зв`язку з простроченням з відшкодування страхових платежів за період з 08 серпня 2016 по 05 квітня 2019 року; 16 632, 32 грн - інфляційні втрати в зв`язку з простроченням з відшкодування страхових платежів за період з 08 серпня 2016 року по 05 квітня 2019 року; 8 629, 51 грн - 3 % річних у зв`язку з простроченням дострокового повернення суми кредиту за період з 06 квітня 2019 року по 14 лютого 2020 року; 5 999, 56 грн - інфляційні втрати у зв`язку з простроченням дострокового повернення суми кредиту за період з 06 квітня 2019 року по 14 лютого 2020 року;91 555, 34 грн - сума заборгованості за компенсацію інших витрат за кредитним договором.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 12 січня 2021 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором № 50006473 від 25 жовтня 2012 року в загальному розмірі 548 897, 38 грн; 8 210, 86 грн судового збору та 11 400 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині позову відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що суми, вирученої від продажу предмета застави, не вистачило для повного задоволення вимог позивача, а тому позовні вимоги про стягнення залишку боргу в сумі 351 628, 56 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому місцевий суд зазначив, що позовна давність щодо стягнення цієї заборгованості позивачем не пропущена, оскільки кошти від реалізації автомобіля надійшли на рахунок позивача 05 квітня 2019 року, а з цим позовом позивач звернувся до суду 26 лютого 2020 року.
Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про їх часткове задоволення, визначивши період стягнення з 26 лютого 2017 року по 05 квітня 2019 року, у частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих до 26 лютого 2017 року, суд відмовив у зв`язку із спливом позовної давності.
Також суд першої інстанції вважав обґрунтованими вимоги позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, які нараховані на заборгованість з дострокового повернення суми кредиту (333 308, 97 грн) за період з 06 квітня 2019 року (наступний день за днем надходження коштів від реалізації застави) по 14 лютого 2020 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 16 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 січня 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права й доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), просить скасувати рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2021 року в частині стягнення 530 542, 02 грн заборгованості та 10 800 грн витрат на професійну правничу допомогу й ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в їх задоволенні в зв`язку з пропуском позовної давності.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини справи, не перевірили правильності нарахування суми заборгованості в розмірі 778 475, 05 грн, неправильно визначили початок перебігу позовної давності, не врахували, що позовна давність не переривається на суму, яка перевищує заявлену як початкову ціну реалізації заставного майна, внаслідок чого безпідставно стягнули з неї заборгованість за кредитним договором, яка заявлена банком за межами позовної давності.
Судові рішення в частині відмовлених позовних вимог в касаційному порядку не оскаржуються, а тому в цій частині судом касаційної інстанції не переглядаються.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження в справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
16 червня 2021 року справа № 755/3345/20 надійшла до Верховного Суду.
Представник відповідача ОСОБА_2 надіслала відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Установлено, що 25 жовтня 2012 року між сторонами укладено кредитний договір № 50006473 на суму 282 720, 83 грн (еквівалентно 34 554 доларам США), строком на 60 місяців, процентна ставка - 9, 90% змінна відповідно до статті 2.3 Загальних умов кредитування, цільове призначення - придбання автомобіля марки «Ауді», 2012 року випуску.
02 листопада 2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 укладено договір застави транспортного засобу № 50006473, предметом якого став автомобіль марки «Ауді», 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 . Заставою за цим договором забезпечено вимоги заставодержателя за вищевказаним кредитним договором.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 30 червня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 08 листопада 2017 року, частково задоволено вимоги ТОВ «Порше Мобіліті»; в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 станом на 07 серпня 2016 року в розмірі 757 992, 20 грн, яка складається з основної заборгованості за кредитом у розмірі 595 768, 10 грн, збитків у розмірі 44 952, 22 грн, штрафу в розмірі 98 952, 29 грн, 3 % річних у розмірі 18 319, 59 грн за кредитним договором № 50006473 від 25 жовтня 2012 року, звернуто стягнення на користь ТОВ «Порше Мобіліті» на предмет застави автомобіль марки «Audi», модель А5, 2012 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом продажу вказаного автомобіля на публічних торгах, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», встановивши його початкову вартість у розмірі 424 719 грн, згідно з договором застави транспортного засобу № 50006473 від 02 листопада 2012 року.