Постанова
Іменем України
29 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 759/16206/14-ц
провадження № 61-21201св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю.,
Сердюка В. В.,
учасники справи:
заявник - приватне акціонерне товариство «Компанія «Райз»,
заінтересовані особи: заступник директора Департаменту - начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименко Роман Васильович, компанія «Nibulon s.a.»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року в складі колегії суддів: Верланова С. М., Мережко М. В., Савченка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст скарги
У травні 2019 року приватне акціонерне товариство «Компанія «Райз» (далі - ПрАТ «Компанія «Райз») звернулося до суду зі скаргою в якій просило визнати неправомірною та скасувати постанову (рішення) заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України) Клименка Р. В. від 26 квітня 2019 року про перевірку виконавчого провадження № 55583162.
В обґрунтування вимог скарги ПрАТ «Компанія «Райз» послалося на те, що за наслідком розгляду скарги компанії «Nibulon s.a.» в межах виконавчого провадження № 55583162 начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Клименко Р. В. прийняв постанову про перевірку виконавчого провадження, в якій, на думку скаржника, привласнив функції суду, оскільки здійснив дослідження фактів та надав правову оцінку доказам, які є предметом розгляду у справі № 759/16206/14-ц, а також здійснив спробу тлумачення судового рішення, яке виконується органом ДВС, чим порушив права ПрАТ «Компанія «Райз» як боржника у виконавчому провадженні.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 31 травня 2019 року у відкритті провадження за скаргою відмовлено.
Ухвала районного суду мотивована тим, що предметом оскарження в даній справі є рішення заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Клименка Р. В., прийняте ним під час реалізації владних повноважень щодо здійснення контролю за дотриманням державним виконавцем чинного законодавства, а тому справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Постановою Київського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року апеляційну скаргу ПрАТ «Компанія «Райз» залишено без задоволення, ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 31 травня 2019 року без змін.
Апеляційний суд уважав, що ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права та погодився з висновками суду першої інстанції щодо непідвідомчості даної справи судам цивільної юрисдикції, оскільки оскаржувана постанова начальника відділу органу ДВС не спрямована на примусове виконання конкретного судового рішення та стосується реалізації суб`єктом оскарження наданих йому законом владних повноважень.
Доводи апеляційної скарги про те, що заявник вже звертався до суду адміністративної юрисдикції з аналогічними вимогами, однак ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 липня 2019 року провадження в справі закрито у зв`язку з непідвідомчістю спору адміністративним судам, апеляційний суд відхилив з посиланням на те, що заявник не оскаржував ухвалу адміністративного суду в апеляційному порядку.
16 жовтня 2020 року ПрАТ «Компанія «Райз» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 31 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2020 року клопотання ПрАТ «Компанія «Райз» задоволено, справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року справу повернуто на розгляд Верховного Суду у складі відповідної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.
Постановою Верховного Суду від 10 березня 2021 року касаційну скаргу ПрАТ «Компанія «Райз» задоволено. Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 31 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження за скаргою ПрАТ «Компанія «Райз» на постанову заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Клименка Р. В. від 26 квітня 2019 року про перевірку виконавчого провадження № 55583162.
Постанова мотивована тим, що оскільки Окружний адміністративний суд м. Києва закрив провадження в справі за позовними вимогами ПрАТ «Компанія «Райз» про визнання неправомірною та скасування постанови (рішення) заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Клименка Р. В. від 26 квітня 2019 року про перевірку виконавчого провадження № 55583162, які є аналогічними вимогам у справі, що переглядається, то з огляду на вимоги частини другої статті 239 КАС України у випадку залишення в силі ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження в справі заявник не зможе реалізувати його право на доступ до суду за правилами адміністративного судочинства.
Оскільки у справі, що переглядається, непослідовність національних судів створила ПрАТ «Компанія «Райз» перешкоди в реалізації права на судовий захист, то суд касаційної інстанції дійшов висновку, що розгляд цього спору має завершитися за правилами цивільного судочинства.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16 червня 2021 року закрито провадження у справі за скаргою ПрАТ «Компанія «Райз» про визнання неправомірною та скасування постанови (рішення) заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Клименка Р. В. від 26 квітня 2019 року про перевірку виконавчого провадження № 55583162.
Закриваючи провадження у справі за скаргою ПрАТ «Компанія «Райз», суд першої інстанції керувався пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України й виходив із того, що виконавчим документом, примусове виконання якого здійснюється у виконавчому провадженні № 55583162 у складі зведеного виконавчого провадження № 55597466, є виконавчий лист від 28 грудня 2017 року, виданий Святошинським районним судом м. Києва на підставі рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23 травня 2014 року № 4323(і). Разом з тим, Святошинський районний суд м. Києва не розглядав даний спір, як суд першої інстанції, а тому відсутні підстави для звернення до суду в порядку цивільного судочинства з даною скаргою у зведеному виконавчому провадженні в порядку статті 477 ЦПК України.
Також суд першої інстанції, проаналізувавши постанову Верховного Суду від 10 березня 2021 року у даній справі, виходив із того, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за позовом ПрАТ «Компанія «Райз» до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії. Тому суд дійшов висновку, що ПрАТ «Компанія Райз» може реалізувати своє право на доступ до суду за правилами адміністративного судочинства.
Постановою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року апеляційну скаргу ПрАТ «Компанія «Райз» задоволено. Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 червня 2021 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційний суд виходив з того, що закриваючи провадження у даній справі за скаргою ПрАТ «Компанія Райз» з тих підстав, що вона підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, суд першої інстанції, у порушення вимог частини першої статті 417 ЦПК України, не виконав імперативну вказівку, що міститься в постанові Верховного Суду від 10 березня 2021 року, яка є обов`язковою для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, про те, що розгляд цього спору за скаргою ПрАТ «Компанія «Райз» має завершитися за правилами цивільного судочинства.
Що стосується посилання суду першої інстанції на те, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2021 року відкрито провадження у справі № 640/10060/21 за позовом ПрАТ «Компанія «Райз» до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, то колегія суддів вважала, що вказана обставина у даному випадку не є підставою для закриття провадження у даній справі, з урахуванням імперативної вказівки суду касаційної інстанції про те, що розгляд цього спору за скаргою ПрАТ «Компанія «Райз» має завершитися за правилами цивільного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на частину другу статті 389 ЦПК України.
Вказує, що апеляційний суд не врахував висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц, від 12 вересня 2018 року у справі № 906/530/17, від 17 жовтня 2018 року у справах № 927/395/13 та № 5028/16/2/2012, від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 808/2265/16, від 10 квітня 2019 року у справі № 908/595/18, від 24 квітня 2019 року у справі № 805/3267/16-а.
Касаційна скарга мотивована тим, що предметом судового розгляду у даній справі є правомірність рішення (постанови) посадової особи органу державної виконавчої служби. Судом апеляційної інстанції порушено правила визначення цивільної юрисдикції, передбачені статтею 19 ЦПК України та статтею 287 КАС України.
Разом з тим, нормативно-правового обґрунтування належності спору у даній справі до юрисдикції суду за правилами саме цивільного судочинства постанова Верховного Суду від 10 березня 2021 року не містить. Виконання вказівок суду касаційної інстанції вичерпується вирішенням судом першої інстанції питання про відкриття провадження за скаргою ПрАТ «Компанія «Райз». Отже, при постановленні ухвали від 16 червня 2021 року вказані вказівки Верховного Суду Святошинським районним судом м. Києва виконані в повному обсязі.
Також, враховуючи, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2021 року відкрито провадження у справі № 640/10060/21 за позовом ПрАТ «Компанія «Райз» до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, ПрАТ «Компанія «Райз» може реалізувати своє право на доступ до суду за правилами адміністративного судочинства.
Крім того, заявник просить передати дану справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, посилаючись на те, що відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України заявляв про порушення правил предметної і суб`єктної юрисдикції, обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах, а також Велика Палата Верховного Суду не викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
Компанія «Nibulon s.a.» подала до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила касаційну скаргу задовольнити.
Компанія «Nibulon s.a.» погоджується з доводами касаційної скарги та вважає, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального права та не відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо правил розмежування справ цивільної і адміністративної юрисдикції, а отже підлягає скасуванню.
ПрАТ «Компанія «Райз» подало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Вказувало, що після перегляду Верховним Судом даної справи, суд першої інстанції повинен був відкрити провадження в справі та розглянути скаргу по суті з ухваленням рішення про задоволення або відмову у задоволенні скарги.
Разом з тим, розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва від 21 квітня 2021 року справи № 640/10060/21 не має відношення до даної справи, оскільки предметом розгляду справи № 640/10060/21 є оскарження дій, що виразились у складенні перерахунку відсотків за виконавчим листом Святошинського районного суду м. Києва № 759/16206/14-ц від 28 грудня 2017 року та визнання його нечинним.
Провадження у суді касаційної інстанції
Касаційна скарга до Верховного Суду подана відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України
20 грудня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що закриваючи провадження у даній справі за скаргою ПрАТ «Компанія Райз» з тих підстав, що вона підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, суд першої інстанції, у порушення вимог частини першої статті 417 ЦПК України, не виконав імперативну вказівку, що міститься в постанові Верховного Суду від 10 березня 2021 року, яка є обов`язковою для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, про те, що розгляд цього спору за скаргою ПрАТ «Компанія «Райз» має завершитися за правилами цивільного судочинства.
Посилання суду першої інстанції на те, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2021 року відкрито провадження у справі № 640/10060/21 за позовом ПрАТ «Компанія «Райз» до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії є безпідставними, оскільки вказана обставина у даному випадку не є підставою для закриття провадження у даній справі, з урахуванням імперативної вказівки суду касаційної інстанції про те, що розгляд цього спору за скаргою ПрАТ «Компанія «Райз» має завершитися за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
За змістом пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В даній справі, постановою Верховного Суду від 10 березня 2021 року зроблено висновок: «За змістом частини другої статті 239 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду касаційної скарги) в разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Оскільки Окружний адміністративний суд м. Києва закрив провадження в справі за позовними вимогами ПрАТ «Компанія «Райз» про визнання неправомірною та скасування постанови (рішення) заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Клименка Р. В. від 26 квітня 2019 року про перевірку виконавчого провадження № 55583162, які є аналогічними вимогам у справі, що переглядається, то з огляду на вимоги частини другої статті 239 КАС України у випадку залишення в силі ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження в справі заявник не зможе реалізувати його право на доступ до суду за правилами адміністративного судочинства.