Постанова
Іменем України
26 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 953/14727/20
провадження № 61-2419св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2020 року у складі судді Шаренко С. Л. та постанову Харківського апеляційного суду від 13 січня 2021 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлака І. В., Хорошевського О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , просила зобов`язати ОСОБА_2 демонтувати металеві двері у приміщенні коридору № 1, демонтувати перегородку у приміщенні вбиральні № 11 і демонтувати душ, що знаходиться в частині приміщення вбиральні № 11, відновити електропровід у кімнаті № 4 до кухонного приміщення № 9 і до ванної кімнати № 10, повернути та встановити газову плиту, з підключенням її до газопроводу, відновити спільний умивальник у кухонному приміщенні, а також зобов`язати ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні приміщенням № 12 , шляхом поновлення його у первісний стан: демонтувати в побутовій кімнаті № 12 душову кабіну, кухонне та газове обладнання; зобов`язати ОСОБА_5 не чинити їй перешкоди у користуванні кімнатою № 2 .
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанції
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2020 року, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного суду від 13 січня 2021 року, відмовлено у відкритті провадження в частині вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання його демонтувати металеві двері у приміщенні коридору № 1, відновити електропровід з кімнати № 4 до кухонного приміщення № 9 та до ванної кімнати № 10, повернути та встановити газову плиту з підключенням її до газопроводу, а також відновити спільний умивальник у кухонному приміщенні.
Відмовивши у відкритті провадження, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що є рішення суду, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет спору і з тих самих підстав.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 13 січня 2021 року, просила скасувати оскаржувані судові рішення, передати справу в частині відмови у відкритті провадження для продовження розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, ухвалені з порушенням норм процесуального права.
Суди неправильно застосували пункт 2 частини першої статті 186 ЦПК України, оскільки позов не є тотожним.
Позовні вимоги щодо демонтажу металевих дверей заявлені до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , отже, склад учасників справи різний.
Крім того, рішенням Київського районного суду м. Харкова від 31 березня 2016 року у позові відмовлено, суд врахував пояснення ОСОБА_2 , згідно з якими металеві двері встановлені на місці існуючого дверного отвору і вони не перешкоджають позивачу в користуванні приміщенням ванної кімнати та кухні.
Суд відмовив у позові у зв`язку з тим, що позивач відмовився від проведення судової технічної експертизи та закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення за фактом самовільного встановлення дверей відповідачем у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року, ОСОБА_1 відмовлено в адміністративному позові.
Постановою Касаційного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року постанова Київського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2016 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року скасовані, справа направлена на новий розгляд. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 15 березня 2020 року позов частково задоволено. Постанову адміністративної комісії Київської районної адміністрації м. Харкова від 20 січня 2016 року № 2/25 про закриття провадження щодо ОСОБА_2 за статтею 150 КУпАП скасовано, провадження закрито.
Суди не перевірили підстави позову, тому помилково дійшли про тотожність справ та відмовили у відкритті провадження.
Суд апеляційної інстанції також не звернув увагу, що позивач, повторно звернувшись до суду, зазначив інші підстави, які виникли після 2016 року.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду 15 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У травні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Підставами для касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував пункт 2 частини першої статті 186 ЦПК України, оскільки позов не є тотожним.
Верховний Суд переглядає оскаржувані судові рішення в частині відмови у відкритті провадження.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У частинах першій, третій статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.