Постанова
Іменем України
28 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 473/961/20
провадження № 61-18058св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),
суддів: Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «АВІАТТОР»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АВІАТТОР» на постанову Миколаївського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Данилової О. О., Коломієць В. В., Шаманської Н. О., у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АВІАТТОР» про розірвання договору оренди та витребування земельних ділянок.
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «АВІАТТОР» про розірвання договору оренди землі та витребування земельних ділянок.
Позивач зазначав, що є власником земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,5970 га та 2,1274 га, розташованих в межах території Щербанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.
01 травня 2008 року він уклав з ТОВ «АВІАТТОР» договір оренди земельних ділянок строком на 10 років. Влітку 2018 року звернувся до ТОВ «АВІАТТОР» з проханням повернути землю у зв`язку з закінченням строку оренди та лише тоді дізнався, що орендар здійснив державну реєстрацію договору тільки 06 серпня 2012 року. Порушення орендарем обов`язку щодо своєчасної державної реєстрації договору оренди призвело до неочікуваного та небажаного продовження строку дії договору оренди до 2022 року.
Посилаючись на те, що допущене товариством порушення земельного законодавства (ухилення від державної реєстрації договору) є істотним порушенням договору, яке значною мірою позбавило його того, на що він розраховував при укладенні правочину, ОСОБА_1 просив розірвати договір оренди землі № 102, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «АВІАТТОР» щодо земельних ділянок площею 1,5970 га (кадастровий номер 4822085400:12:000:0520) та 2,1274 га (кадастровий номер 4822085400:10:000:0193) в межах території Щербанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, та зареєстрований у державному реєстрі 06 серпня 2012 року з реєстраційними номерами № 482200004005422 та № 482200004005423, зобов`язати ТОВ «АВІАТТОР» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,5970 га (кадастровий номер 4822085400:12:000:0520) та земельну ділянку площею 2,1274 га (кадастровий номер 4822085400:10:000:0193) в межах території Щербанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, стягнути з ТОВ «АВІАТТОР» судові витрати.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 серпня 2020 року у складі судді Ротар М. М. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що виходячи зі змісту умов договору щодо строку його дії (10 років), невизначеності моменту початку перебігу та враховуючи положення статей 18, 20 Закону «Про оренду землі», договір набрав чинності з моменту його державної реєстрації (06 серпня 2012 року). Тому саме з цього часу починає перебіг десятирічний строк його дії, який закінчиться 05 серпня 2022 року.
Підстав для дострокового розірвання договору, як це передбачено статтями 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», судом не встановлено. Позивач не довів істотного (в розумінні статті 651 ЦК України) характеру порушень відповідачем своїх обов`язків.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 серпня 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Договір оренди землі № 102, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «АВІАТТОР» щодо земельних ділянок загальною площею 3,73 га, в тому числі ділянки площею 1,5970 га (кадастровий номер 4822085400:12:000:0520) та 2,1274 га (кадастровий номер 4822085400:10:000:0193) в межах території Щербанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, та зареєстрований у державному реєстрі 06 серпня 2012 року з реєстраційними номерами № 482200004005422 та № 482200004005423 розірвано.
Зобов`язано ТОВ «АВІАТТОР» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,5970 га (кадастровий номер 4822085400:12:000:0520) та земельну ділянку площею 2,1274 га (кадастровий номер 4822085400:10:000:0193) в межах території Щербанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.
Стягнено з ТОВ «АВІАТТОР» на користь ОСОБА_1 11 286,30 грн судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що державна реєстрація договору через чотири роки після його укладення та штучне продовження дії оренди до 2022 року позбавили власника права користуватись та розпоряджатись належними йому ділянками з 2018 року, що є значною мірою позбавленням ОСОБА_1 того, на що він розраховував, передавши землю орендарю у 2008 році на 10 років.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2020 року до Верховного Суду, ТОВ «АВІАТТОР», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області.
Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2020 року зупинено виконання та дію постанови Миколаївського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року до закінчення касаційного провадження.
18 лютого 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2022 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 квітня 2022 року визначено наступний склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Мартєв С. Ю., Петров Є. В., Сердюк В. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі заявник як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17, постановах Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 910/8819/18, від 29 жовтня 2019 року у справі № 911/2755/18, від 17 квітня 2020 року у справі № 910/6381/18, від 17 серпня 2020 року у справі № 911/1102/19 та інших.
Відзив на касаційну скаргу
У січні 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 1,5970 га (кадастровий номер 4822085400:12:000:0520) та 2,1274 га (кадастровий номер 4822085400:10:000:0193), які розташовані в межах території Щербанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області (а. с. 17).
01 травня 2008 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ТОВ «АВІАТТОР», як орендарем, укладений договір оренди землі № 102 на земельні ділянки загальною площею 3,73 га (а. с. 9, 10).
Договором передбачено строк його дії - 10 років (пункт 8) та припинення його дії у разі закінчення цього строку (пункт 37).
У пункті 43 договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
01 травня 2008 року складений акт прийому-передачі земельної ділянки, який підписаний сторонами (а. с. 10).
З 2008 року ТОВ «АВІАТТОР» користується земельною ділянкою ОСОБА_1 та сплачує передбачену умовами договору орендну плату.
06 серпня 2012 року здійснена державна реєстрація договору та вчинені записи щодо кожної ділянки окремо за реєстраційними номерами 482200004005423 та 482200004005422 (а. с. 14, 15).
У липні 2018 року ОСОБА_1 звертався до орендаря з вимогою повернути земельні ділянки у зв`язку із закінченням строку дії договору та отримав відмову з посиланням на закінчення договірних відносин у серпні 2022 року (а. с. 28, 29).
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).