Постанова
Іменем України
21 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 522/4235/20
провадження № 61-17153св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя -доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Мартєва С. Ю., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Одеська міська рада, Виконавчий комітет Одеської міської ради,
треті особи: Департамент комунальної власності Одеської міської ради, ОСОБА_2 , Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на ухвалу Одеського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Цюри Т. В., Комлевої О. С., Гірняк Л. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи: Департамент комунальної власності Одеської міської ради, ОСОБА_2 , Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення виконкому, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 17 червня 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Позивач вказував, що у цьому будинку знаходиться підвальне приміщення загальною площею 93,4 кв. м з окремим входом. У цьому підвальному приміщенні знаходяться труби, вузли управління (засуви, вентилі, крани) систем опалення, водопостачання і каналізації, лічильники та інше обладнання без якого неможлива експлуатація будинку. Ключі від підвального приміщення, як прийнято зазвичай у багатьох будинках, знаходяться в одній із квартир цього будинку. Отримати доступ до цього приміщення представники комунальних служб та мешканці будинку можуть у будь-який час через відповідальну за ключ особу.
Проте, у липні 2017 року він не зміг потрапити до цього підвалу для того, щоб оцінити технічний стан каналізаційної труби та здійснити підрахунок коштів на ремонт або заміну у зв`язку з тим, що вказане підвальне приміщення знаходилось у оренді ОСОБА_2 за договором оренди, який як з`ясувалося був укладений з Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та станом на час з`ясування обставин є дійсним. Так позивачеві стало відомо, що виконавчий комітет Одеської міської ради прийняв рішення від 13 грудня 2012 року № 423 «Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси», та Комунальному підприємству «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» було доручено провести технічну інвентаризацію об`єктів нежитлового фонду комунальної власності згідно з переліком, оформити і видати Одеській міській раді свідоцтва про право власності на зазначені у переліку об`єкти та зареєструвати їх за Одеською міською радою. До переліку цих об`єктів (пункт 3 Переліку) увійшло приміщення підвалу № АДРЕСА_2, загальною площею 93,4 кв.м, що розташоване на АДРЕСА_2 .
Позивач вважає, що до прийняття виконавчим комітетом Одеської міської ради рішення від 13 грудня 2012 року № 423 приміщення підвалу належали на праві спільної сумісної власності всім власникам квартир у вказаному будинку, тому що належать до допоміжних приміщень.
Вказував, що згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 18-02, проведеної у межах цивільної справи № 522/20219/17, в підвальному приміщенні № АДРЕСА_2 площею 93,4 кв.м., яке розташоване в будинку АДРЕСА_3 та належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 26 грудня 2012 року виявлено інженерні комунікації (запірна арматура мереж водопостачання та опалення) необхідні для обслуговування житлового будинку. На підставі чого, згідно з додатком Б ДБН В. 2.2-15-2005 «Будівлі і споруди. Житлові будівлі. Основні положення» можливо зробити висновок, що приміщення підвального поверху за адресою: АДРЕСА_2 відносяться до допоміжних приміщень, призначених для забезпечення експлуатації цього будинку і побутового обслуговування жителів цього будинку. Підвальне приміщення АДРЕСА_2 площею 93,4 кв.м. не належить до нежитлового фонду і не є самостійним об`єктом нерухомого майна».
На підставі наведеного, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, він просив:
- визнати поважними причини пропуску ним позовної давності для захисту його порушеного права та поновити строк на оскарження рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 13 грудня 2012 року № 423 «Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси» в частині внесення до переліку об`єктів нерухомого майна, що підлягають реєстрації за територіальною громадою міста Одеси, приміщення підвалу № АДРЕСА_2, загальною площею 93,4 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; визнання недійсним свідоцтва про право власності від 26 грудня 2012 року серії НОМЕР_1 на вказані нежитлові приміщення підвалу № АДРЕСА_2, видане на підставі згаданого рішення;
- визнати незаконним і скасувати рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 13 грудня 2012 року № 423 «Про реєстрацію об`єктів комунальної власності за територіальною громадою м. Одеси» в частині внесення до переліку об`єктів нерухомого майна, що підлягають реєстрації за територіальною громадою міста Одеси, приміщення підвалу № АДРЕСА_2, загальною площею 93,4 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності від 26 грудня 2012 року серії НОМЕР_1 на нежитлові приміщення підвалу № АДРЕСА_2, загальною площею 93,4 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , видане на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 13 грудня 2012 року № 423 «Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси».
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 19 травня 2021 року визнано поважними причини пропуску строків позовної давності та поновлено ОСОБА_1 строк на подання даного позову.
Позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 13 грудня 2012 року № 423 «Про реєстрацію об`єктів комунальної власності міста Одеси» у частині внесення до переліку об`єктів нерухомого майна, що підлягають реєстрації за територіальною громадою міста Одеси приміщення підвалу № АДРЕСА_2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 93,4 кв. м.
Визнано недійсним свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 26 грудня 2012 року на нежитлові приміщення підвалу № АДРЕСА_2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 93,4 кв. м, видане на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 13 грудня 2012 року № 423 «Про реєстрацію об`єктів комунальної власності міста Одеси».
Скасовано реєстрацію права власності за територіальною громадою міста Одеси (Одеська міська рада) на нежитлові приміщення підвалу № АДРЕСА_2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 93,4 кв. м, реєстраційний номер майна: 38893664, з одночасним припиненням речового права Одеської міської ради.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оспорюване рішення органу місцевого самоврядування прийняте всупереч чинному законодавству, оскільки не було враховано інтереси позивача як співвласника квартири у будинку АДРЕСА_2 при передачі приміщень підвалу у власність територіальної громади, з огляду на те, що ці приміщення належать до допоміжних і фактично перебувають у власності всіх мешканців будинку. Також суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності територіальної громади на нежитлові приміщення підвалу та скасування на них реєстрації права власності, як похідні від вимог про визнання незаконним оспорюваного рішення органу місцевого самоврядування.
Разом з тим, суд першої інстанції виходив з поважності пропуску позивачем позовної давності.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Департамент комунальної власності Одеської міської ради оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 19 травня 2021 року відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга Департамента комунальної власності Одеської міської ради подана поза межами строку на апеляційне оскарження, оскільки оскаржуване рішення суду було ухвалено 19 травня 2021 року, повний текст якого був складений 26 травня 2021 року, а апеляційну скаргу заявник подав лише 29 червня 2021 року, тобто після закінчення строків, установлених статтею 354 ЦПК України. Апеляційний суд зазначив, що представник заявника був присутній під час проголошення судового рішення, а отже був обізнаний про його наявність, належних доказів отримання повного тексту цього судового рішення саме 03 червня 2021 року заявником не надано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі Департамент комунальної власності Одеської міської ради просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на пункт 3 частини першої статті 389 ЦПК України, зокрема, порушення апеляційним судом норм процесуального права.
У касаційній скарзі заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що повний текст судового рішення представник заявника отримав 03 червня 2021 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції та подав апеляційну скаргу 29 червня 2021 року. До того ж з 26 червня 2021 року до 28 червня 2021 року на території України були святкові та вихідні дні, а отже наступний день після 25 червня 2021 року був 29 червня 2021 року.
Інші учасники справи не скористались своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
У січні 2022 року справу передано до Верховного Суду.