Постанова
Іменем України
27 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 532/571/20
провадження № 61-8354св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , відділ у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Кобеляцька районна державна адміністрація,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 , яка підписана представником ОСОБА_4 , на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 20 січня 2021 року в складі судді Омельченко І. І. та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Пікуля В. П., Одринської Т. В., Панченка О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_5 , відділу у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - відділ у Кобеляцькому районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області), Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області) та Кобеляцької районної державної адміністрації про визнання дій протиправними, скасування рішень, визнання договору оренди недійсним, скасування державної реєстрації.
Позов мотивований тим, що протягом 20 років ОСОБА_1 користувався земельною ділянкою, площею 5,8 га з кадастровим номером 5321881700:00:004:0124, що знаходиться за межами населеного пункту Дашківської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області. Зазначена земельна ділянка розпорядженням голови Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області №256 від 10 квітня 2012 року була передана позивачу в тимчасове користування строком на 5 років. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15 серпня 2016 року ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5,80 га, з кадастровим номером 5321881700:00:004:0124 для ведення фермерського господарства.
ОСОБА_1 неодноразово звертався до компетентних органів з метою упорядкування статусу вищевказаної земельної ділянки та оформлення належним чином її у власність чи оренду. Листом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 1609/0/26-19 від 13 березня 2019 року позивача було повідомлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5321881700:00:004:0124 знаходиться у приватній власності, що в свою чергу виключає повноваження цього органу щодо розпорядження даною земельною ділянкою. В подальшому ОСОБА_1 звернувся до керівника Кобеляцького відділу ГУ Держеокадастру у Полтавській області із заявою про отримання інформації по вищевказаній земельній ділянці. На подану ним заяву було надано відповідь, з якої вбачається, що державна реєстрація права власності позивача на земельну ділянку, площею 5,8 га з кадастровим номером 5321881700:00:004:0124 скасовано, віднесено її до земель державної власності та передано у користування третіх осіб, а саме ОСОБА_2 на підставі договору оренди від 16 грудня 2019 року.
На адвокатський запит було надано відповідь та підтверджуючі документи про те, що відповідно до статті 37 Закону України «Про державний земельний кадастр» протоколом виправлення помилки № 2770671 від 21 вересня 2018 року виправлено помилку допущену 15 серпня 2016 року при внесенні відомостей в Державний земельний кадастр по земельній ділянці з кадастровим номером 5321881700:00:004:0124.
У зв`язку з вищевказаним просив:
визнати протиправним та скасувати протокол виправлення помилки №2770671 від 21 вересня 2018 року;
визнати протиправним та скасувати наказ №8144-СГ від 15 жовтня 2019 року ГУ Держгеокадастру у Полтавській області «Про затвердження документації із землеустрою»;
скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно по земельній ділянці площею 5,8 га за кадастровим номером 5321881700:00:004:0124, номер запису про право власності 33910273;
визнати протиправним та скасувати протокол №1 земельних торгів у формі аукціону з продажу прав оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності від 16 грудня 2019 року;
визнати недійсним договір оренди землі від 16 квітня 2019 року за кадастровим номером 5321881700:00:004:0124, укладений між ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_2 ;
скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно по земельній ділянці площею 5,8 га з кадастровим номером 5321881700:00:004:0124, номер запису про інше речове право 34822076.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
РішеннямКобеляцького районного суду Полтавської області від 20 січня 2021 року, яке залишене без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не надано суду підтвердження, що відповідний договір, який надавав би йому право користуватися спірною земельною ділянкою був укладений. Суди не взяли до уваги витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який надав суду позивач, як належний та допустимий доказ, оскільки він не містить відомостей про власника або користувача земельної ділянки, з нього лише вбачається, що формувався він на заяву (запит) ОСОБА_3 . Позивач надав суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що він не реєстрував фермерське господарство, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не отримував земельну ділянку з відповідним цільовим призначенням у користування або власність. Суди не взяли до уваги як доказ, подані позивачем квитанції про сплату орендної плати, оскільки з них не можливо встановити за яку саме земельну ділянку здійснювалась плата. Суди не взяли до уваги посилання позивача на те що, державним реєстратором незаконно змінено форму власності з приватної на державну на земельну ділянки у Державному земельному кадастрі, оскільки виправлення технічної помилки відбулося без його повідомлення, тому що законом передбачено повідомлення зацікавленої особи, а позивач не є зацікавленою особою, у зв`язку з тим, що не довів суду належними та допустимими доказами про наявність в нього права власності або користування на земельну ділянку, площею 5,8 га з кадастровим номером 5321881700:00:004:0124. Посилання позивача щодо порушення його переважного права на укладення договору оренди, суди не взяли до уваги, тому що позивач не є орендарем спірної земельної ділянки, який має переважне право, у зв`язку з тим, що ним не укладений договір оренди згідно розпорядження голови Кобеляцької РДА № 256 від 10 квітня 2012 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 20 січня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року,ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанції не повно з`ясували обставини, що мають значення для справи. Суди не звернули уваги, що після вчинення всіх необхідних дій для укладання договору оренди землі, позивач правомірно очікував, що розпорядження та рішення прийняті органами влади є достатніми підставами для укладання з ним договору оренди землі, але Кобеляцька районна державна адміністрація з підстав, що не залежали від позивача не вчиняла дії для його підписання. При цьому суди не врахували правові висновки Верховного Суду щодо концепції правомірного очікування. Суди безпідставно вважали витяг з Державного земельного кадастру неналежним доказом, оскільки якби відомості в ньому не стосувались позивача, він не зміг би їх отримати. Крім того, оскільки відомості в Державному земельному кадастрі стосувались належної йому земельної ділянки, при виправленні помилки щодо неї, його обов`язково повинні були повідомити, чого зроблено не було. Так само суди не звернули уваги на те, що він не мав можливості створити фермерське господарство, оскільки спочатку потрібно було укласти договір оренди землі.
Аргументи учасників справи
В червні 2021 року ГУ Держгеокадастру у Полтавській області подало відзив на касаційну скаргу, в якому просять касаційну скаргу залишити без задоволення.
Відзив мотивований тим, що матеріали справи не містять, що позивач надав всі необхідні документи для укладання договору оренди та що такий був укладений. Суд правомірно не взяв до уваги витяг з Державного земельного кадастру, оскільки він не містить відомостей щодо власника чи користувача земельної ділянки. Надані позивачем квитанції про сплату земельного податку не є правовстановлюючими документами та доказом наявності права постійного користування земельною ділянкою.
В липні 2021 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
Відзив мотивований тим, що позивачем не надано доказів звернення до державних органів з приводу укладення договору оренди. ОСОБА_1 безпідставно посилається на те, що він протягом 20 років правомірно користувався земельною ділянкою. Посилання в касаційній скарзі на правові висновки Верховного Суду є безпідставними, оскільки зроблені у справі, яка не є подібною чи аналогічною до справи, яка переглядається.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
У червні 2021 року матеріали цивільної справи № 532/571/20 надійшли до Верховного Суду та 30 червня 2021 року передані судді-доповідачу.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 31 травня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2020 року у справі № 305/1030/18 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України).