ПОСТАНОВА
Іменем України
03 травня 2022 року
Київ
справа №140/3008/21
адміністративне провадження №К/9901/42337/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 140/3008/21 за позовом Приватного підприємства «МАКСІ АВТО» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року (головуючий суддя - Ксензюк А.Я.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року (головуючий суддя - Гудима Л.Я., судді: Коваль Р. Й., Святецький В. В.),
ВСТАНОВИВ:
У березні 2021 року Приватне підприємство «МАКСІ АВТО» (далі - ПП «МАКСІ АВТО», позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС, відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ ДПС №937 від 17 березня 2021 року «Про проведення відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальної позапланової перевірки ПП «МАКСІ АВТО».
На обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що ПП «МАКСІ АВТО» створене 5 лютого 2018 року, тобто не могло формувати від`ємне значення до 1 липня 2015 року і не заявляло до відшкодування податок на додану вартість (далі - ПДВ), а лише задекларувало від`ємне значення ПДВ з причини наявності об`єктивних обставин (наявності адаптивного карантину на території України, що призвело до падіння продаж на території України та тимчасового перевищення об`єму закупівель над продажами, в результаті чого виникло від`ємне значення), тому здійснення перевірки контролюючим органом на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) є неможливим. Крім того, на переконання позивача, відповідач порушив вимоги пункту 42.2 статті 42, пункту 78.4 статті 78 ПК України щодо вручення оспорюваного наказу та не розглянув питання проведення невиїзної перевірки.
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 27 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року, позов задовольнив повністю.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.
ПП «МАКСІ АВТО» з 5 лютого 2018 року зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в ГУ ДПС, основний вид діяльності 45.11 торгівля автомобілями та легковими транспортними засобами, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є платником ПДВ.
18 лютого 2021 року ПП «МАКСІ АВТО» подало до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за січень 2021 року, у якій задекларовано суму від`ємного значення ПДВ.
17 березня 2021 року ГУ ДПС прийняло наказ № 934 «Про проведення відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальної позапланової виїзної перевірки ПП «МАКСІ АВТО», з якого вбачається, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 ПК України призначено документальну позапланову перевірку ПП «МАКСІ АВТО» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2021 року від`ємного значення з ПДВ, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередньому звітному періоді за грудень 2020 року.
22 березня 2021 року відповідач склав акт недопуску до проведення перевірки ПП «МАКСІ АВТО» №269/07-02/41914477, у якому представник платника вказав про неправомірність виданого наказу та неправомірність виходу на перевірку.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки позивач не декларував до бюджетного відшкодування суми ПДВ, то призначення перевірки на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 ПК України є протиправним. При цьому, суди послалися на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14 листопада 2018 року у справі №808/2911/17.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували висновку Верховного Суду з питання застосування підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, викладеного у постанові від 19 лютого 2021 року у справі № 821/1235/17.
Ухвалою від 12 січня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з метою перевірки доводів ГУ ДПС про застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновку Верховного Суду.
Приватне підприємство «МАКСІ АВТО» правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалося, що не перешкоджає касаційному перегляду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Ключовим питанням у цій справі є правомірність прийнятого ГУ ДПС наказу про проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України у випадку, якщо платник податків у поданій за звітний період декларації не заявляв до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість.
Ухвалюючи судові рішення, суди попередніх інстанцій посилалися на постанову Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №808/2911/17 і дійшли висновку, що перевірка на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України можлива виключно у випадку, якщо платником податків у податковій звітності заявлено суми податку на додану вартість до бюджетного відшкодування.
Колегія суддів вважає помилковою таку позицію судів попередніх інстанцій.
Так, у справі № 808/2911/17 було встановлено обставини подання платником податків декларації, у якій задекларовано: від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 декларації з ПДВ) - 4863494,00 грн; суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку "Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19-рядок 19.1), яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку" (р.20.2.1) - 4854270,00 грн; фактично сплачену суму у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України (значення рядка "Усього" графи 7 таблиці 2) - 4854270,00 грн (рядок 2 таблиці 1 Додатку 3 до декларації з ПДВ за червень 2017 року); суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню (зазначається сума рядка 1, яка не більша значення рядка 2) (значення цього рядка переноситься до рядка 20.2 декларації за поточний звітний (податковий) період) складає - 4854270,00 гривень (рядок 3 таблиці 1 Додатку 3 до Податкової декларації з ПДВ за червень 2017 року). При цьому у таблиці 2 Додатку 3 до декларації з ПДВ за червень 2017 року Товариством розшифровано від`ємне значення з ПДВ, фактично сплачене у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг у розмірі 4854270,00 грн (значення рядка "Усього" графи 7 таблиці 2) і значення даної графи враховано ТОВ при розрахунку суми бюджетного відшкодування за червень 2017 року (рядки 2 та 3 таблиці 1 Додатку 3 до декларації з ПДВ за червень 2017 року, що кореспондує рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за червень 2017 року).