1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

03 травня 2022 року

Київ

справа №340/5389/20

адміністративне провадження №К/9901/41312/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 340/5389/20 за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБАР ІНВЕСТ» про стягнення коштів за податковим боргом, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року (головуючий суддя - Момонт Г. М.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року (головуючий суддя - Шлай А. В., судді: Прокопчук Т. С., Круговий О. О.),

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2020 року Головне управління ДПС у Кіровоградській області (далі - позивач, ГУ ДПС) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБАР ІНВЕСТ» (далі - відповідач, ТОВ «АМБАР ІНВЕСТ»), у якому просило стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість в сумі 77423,38 грн, у тому числі 74993,00 грн основного зобов`язання, 2349,52 грн штрафних (фінансових) санкцій та 80,86 грн пені, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 15 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року, позов задовольнив частково. Стягнув з ТОВ «АМБАР ІНВЕСТ» на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у сумі 77423,38 грн із рахунків ТОВ «АМБАР ІНВЕСТ» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ТОВ «АМБАР ІНВЕСТ» податкового боргу з податку на додану вартість у частині джерела погашення такого боргу з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ «АМБАР ІНВЕСТ» відмовив.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ТОВ «АМБАР ІНВЕСТ» має податковий борг, який самостійно не сплачує, у зв`язку з чим є підстави для його стягнення в судовому порядку. Вирішуючи питання джерела погашення податкового боргу, суди дійшли висновку, що податковий борг з податку на додану вартість, який виник у 2020 році, може бути погашений виключно за рахунок коштів, які обліковуються на рахунках відповідача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Натомість стягнення такого податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ «АМБАР ІНВЕСТ», є неможливим та суперечить нормам Податкового кодексу України (далі - ПК України). На обґрунтування такого висновку суди попередніх інстанцій зазначили, що саме така позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25 лютого 2020 року у справі №1340/5767/18.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що за замістом статей 87, 95 ПК України кошти на рахунках платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість є самостійним, але не єдиним джерелом сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з податку на додану вартість. На переконання ГУ ДПС, джерелами погашення податкового боргу з податку на додану вартість можуть бути: кошти платника податку на рахунку у банківських установах; кошти платника податку на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; готівкові кошти платника податку; майно платника податку, що перебуває у податковій заставі; дебіторська заборгованість платника податків. І саме такі висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 1340/5767/18.

Верховний Суд ухвалою від 24 грудня 2021 року відкрив касаційне провадження за цією скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України з метою перевірки доводів відповідача про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків визначає стаття 87 ПК України.

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 ПК України у редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом, самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.3 статті 87 ПК України визначено перелік коштів/майна, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України у редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.


................
Перейти до повного тексту