Постанова
Іменем України
02 травня 2022 року
м. Київ
справа № 331/1054/21
провадження № 61-17984 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Енергодарський міський голова Орлов Дмитро Олегович, комунальне підприємство «Тепловодоконал» Енергодарської міської ради Запорізької області, департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради,
представник Енергодарського міського голови Орлова Дмитра Олеговича - адвокат Вишнякова Ірина Олександрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 28 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Кримської О. М., Дашковської А. В., Маловічко С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до Енергодарського міського голови Орлова Д. О., комунального підприємства «Тепловодоконал» Енергодарської міської ради Запорізької області (далі - КП «ТВК» ЕМР), департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (далі - департаменту реєстраційних послуг ЗМР) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі та зобов`язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 03 жовтня
2019 розпорядженням Енергодарського міського голови № 75-кп його призначено на посаду директора КП «ТВК» ЕМР. У цей самий день міська рада уклала з ним контракт № 91, яким його призначено на вищевказану посаду. Строк дії контракту з 04 жовтня 2019 року по 05 жовтня 2020 року. Він належним чином здійснював свої трудові обов`язки, до дисциплінарної відповідальності не притягався.
Позивач зазначав, що з 01 жовтня 2020 року по 09 жовтня 2020 року
він перебував на лікарняному, проте 02 жовтня 2020 року розпорядженням Енергодарського міського голови № 74-кп його звільнено з посади директора КП «ТВК» ЕМР у зв`язку із закінченням строку трудового договору (пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України). Разом із цим, 10 жовтня
та 12 жовтня 2020 року він виходив на роботу та здійснював свої трудові обов`язки, однак 13 жовтня 2020 року його не було допущено
на робоче місце.
Крім того, 01 березня 2021 року йому видано трудову книжку, яка заповнена неналежним чином.
Зазначав, що його було звільнено з порушенням вимог трудового законодавства, оскільки: звільнено у період тимчасової непрацездатності; при звільненні не було ознайомлено з наказом про звільнення,
не проведено остаточний рахунок, не видано належним чином оформлену трудову книжку; не надсилалася вимога про припинення контракту;
його було допущено на робоче місце після закінчення строку дії контракту, що свідчить про продовження трудових відносин; виконуючий обов`язки директора КП «ТВК» ЕМР - ОСОБА_3 , не мав повноважень на його звільнення, так як звільнення з посади керівника комунального підприємства належить до виключних повноважень міського голови.
Крім того, не було дотримано процедури його звільнення як депутата місцевої ради, зокрема, про звільнення не повідомлено відповідну місцеву раду (частина третя статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»).
З урахуванням наведеного ОСОБА_1 просив суд: визнати незаконним та скасувати розпорядження Енергодарського міського голови
від 02 жовтня 2020 року № 74-кп «Про звільнення ОСОБА_1 »; визнати незаконним та скасувати наказ (розпорядження) КП «ТВК» ЕМР
від 05 жовтня 2020 року № 490-к про припинення трудового договору (контракту); поновити його на посаді директора КП «ТВК» ЕМР; стягнути
з КП «ТВК» ЕМР на його користь заборгованість із заробітної плати
за 12 жовтня 2020 року у розмірі 3 806,56 грн; зобов`язати департамент реєстраційних послуг ЗМР внести відомості про нього як директора (керівника) КП «ТВК» ЕМР до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДРПОУ).
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 травня 2021 року у складі судді Жукової О. Є. позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано розпорядження Енергодарського міського голови від 02 жовтня 2020 року № 74-кп «Про звільнення
ОСОБА_1 ».
Визнано незаконним та скасовано наказ (розпорядження) КП «ТВК» ЕМР
від 05 жовтня 2020 року № 490-к про припинення трудового договору (контракту).
Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора КП «ТВК» ЕМР.
Стягнуто з КП «ТВК» ЕМР на користь ОСОБА_1 заборгованість
із заробітної плати за 12 жовтня 2020 року у розмірі 3 806,56 грн.
Допущено негайне виконання рішення у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора КП «ТВК» ЕМР.
В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив
із того, що звільнення позивача відбулося з порушенням норм трудового законодавства, зокрема: позивача було звільнено у період його тимчасової непрацездатності; його допущено до роботи після закінчення строку дії контракту, що свідчить про продовження строку дії трудового контракту
на невизначений строк; при звільненні позивача не ознайомлено
з наказом КП «ТВК» ЕМР від 05 жовтня 2020 року № 490-к,
а також із розпорядженням Енергодарського міського голови № 75-кп
від 03 жовтня 2019 року; виконуючий обов`язки директора КП «ТВК» ЕМР
не мав повноважень на звільнення ОСОБА_1 , так як звільнення
з посади керівника комунального підприємства належить до виключних повноважень міського голови.
Крім того, не було дотримано процедури звільнення позивача як депутата місцевої ради, передбаченої статтею 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».
Відмовляючи у задоволенні вимоги про зобов`язання департаменту реєстраційних послуг ЗМР внести відомості про ОСОБА_1
як керівника КП «ТВК» ЕМР, суд першої інстанції виходив із того, що рішення суду про поновлення позивача на посаді директора КП «ТВК» ЕМР підлягає автоматичному виконанню органами державної реєстрації та державними реєстраторами. Внесення змін до відомостей про керівника КП «ТВК» ЕМР
у відповідному державному реєстрі на підставі рішення суду є обов`язком державного реєстратора. При цьому, департаментом реєстраційних послуг ЗМР та державними реєстраторами, станом на день ухвалення рішення,
не було допущено протиправної бездіяльності.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 28 вересня 2021 року апеляційні скарги Енергодарського міського голови Орлова Д. О.,
КП «ТВК» ЕМР задоволено частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 травня 2021 року скасовано та прийнято постанову.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Змінено дату звільнення ОСОБА_1 із посади директора КП «ТВК» ЕМР відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України з 05 жовтня 2020 року на 12 жовтня 2020 року.
В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що закінчення строку дії контракту і видання у зв`язку із цим наказу або розпорядження
про звільнення не є ініціативою про розірвання трудового договору, а лише доводить відсутність ініціативи переукласти або продовжити трудовий контракт, тобто відсутність ініціативи встановити трудові відносини.
У спірних правовідносинах роботодавець висловив своє волевиявлення
не продовжувати контракт із позивачем, якому було відомо, що контракт діє до 05 жовтня 2020 року. Наявність підстав для звільнення позивача відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України у зв`язку
із закінченням строку дії трудового договору (контракту) доведена відповідачем під час розгляду справи та не спростована позивачем. Тому відсутні підстави для визнання незаконними та скасування розпорядження Енергодарського міського голови від 02 жовтня 2020 року № 74-кп
«Про звільнення ОСОБА_1 », а також наказу (розпорядження) КП «ТВК» ЕМР від 05 жовтня 2020 року № 490-к.
Разом із цим, суд апеляційної інстанції, з урахуванням судової практики Верховного Суду у подібних справах й Рішення Конституційного Суду України від 04 вересня 2019 року № 6-р(ІІ)/2019 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_4 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 40 КЗпП України, вказав про порушення прав позивача щодо його звільнення у період тимчасової непрацездатності. Проте за наявності підстав для його звільнення, указане порушення може бути усунуто шляхом зміни дати звільнення, тобто визначення дати припинення трудових відносин у перший день після закінчення періоду непрацездатності (12 жовтня 2020 року).
При цьому висновки суду першої інстанції щодо допущення позивача
до робочого місця після закінчення строку дії контракту та виконання ним своїх трудових обов`язків є помилковими, так як позивач 12 жовтня
2020 року перебував на підприємстві не у зв`язку з виконанням трудових обов`язків. Указане стосується і висновків районного суду про те,
що позивач не був ознайомлений з розпорядженням і наказом
про звільнення, оскільки позивач не заперечував, що напис про отримання ним вказаного розпорядження та ознайомлення з наказом зроблено іншої особою. Отримання позивачем трудової книжки 01 березня 2021 року
не може бути підставою для поновлення його на посаді.
Крім того, позивача звільнено відповідно до пункту 2 частини першої
статті 36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору (контракту), що не вимагає згоди профспілкової організації.
Апеляційний суд зазначив, що частина третя статті 33 Закону України
«Про статус депутатів місцевих рад» не встановлює неможливості звільнення депутата місцевої ради без згоди відповідної ради, а лише зобов`язує роботодавця повідомити місцеву раду про таке рішення,
а порушення роботодавцем відповідних вимог само по собі не може бути підставою для поновлення на роботі. Разом із цим, закінчення строку дії контракту і видання у зв`язку із цим наказу або розпорядження
про звільнення не є ініціативою про розірвання трудового договору, а лише доводить відсутність ініціативи переукласти або продовжити трудовий контракт.
Суд апеляційної інстанції також зазначив, що суд першої інстанції під час відкриття провадження у справі допустив порушення норм процесуального права та не перевірив зареєстроване місце проживання позивача.
Однак, ураховуючи те, що Енергодарський міський голова не заявляв у суді першої інстанції про непідсудність справи, й, беручи до уваги місце реєстрації позивача з 23 березня 2021 року, відсутні правові підстави для скасування судового рішення, яким вирішено позов по суті.
Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційний суд вказав, що оскільки позивач оскаржує рішення суду першої інстанції у частині незадоволених позовних вимог, а підстави для поновлення позивача
на посаді директора КП «ТВК» ЕМР відсутні, тому апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись
на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення й залишити у силі рішення суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції заявник зазначає те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду. Крім цього, необґрунтовано відхилено клопотання про виклик свідків та витребування доказів, належним чином не досліджено зібрані у справі докази,
що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідачі постанову суду апеляційної інстанції у касаційному порядку
не оскаржили.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 331/1054/21 із суду першої інстанції. Надіслано іншому учаснику справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив
на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що внаслідок звільнення
у період його тимчасової непрацездатності він не підлягає поновленню,
а належним способом захисту його трудових прав є зміна дати звільнення.
Крім того, апеляційний суд не врахував, що його звільнення відбулося
з порушеннями вимог трудового законодавства, зокрема: при звільненні його не ознайомлено з відповідним наказом, не проведено остаточний розрахунок, не видано належним чином оформлену трудову книжку, запис
у трудовій книжці здійснено з порушенням вимог законодавства, звільнення не погоджено з профспілковою організацією, місцеву раду, депутатом якої він був на день звільнення, не попереджено про звільнення.
Зазначає, що його було допущено до робочого місця після закінчення строку дії контракту, що свідчить про продовження з ним трудових правовідносин на безстроковій основі.
Вказує, що судом апеляційної інстанції безпідставно відмовлено
у задоволенні його клопотань про виклик свідків, про витребування доказів, а також про відкладення розгляду справи.
Посилається на судову практику Верховного Суду у подібних, на його думку, справах.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
У грудні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного
Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу від КП «ТВК» ЕМР
та від представника Енергодарського міського голови Орлова Д. О. - адвоката Вишнякової І. О., в яких вказується, що оскаржуване судове рішення є законними та обґрунтованими, просять залишити його без змін,
а касаційну скаргу - без задоволення.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження