Постанова
Іменем України
26 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 289/725/21
провадження № 61-19152св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Бойко Володимир Володимирович,
відповідачі: Мірчанський старостинський округ Радомишльського району Житомирської області, Радомишльська міська рада Житомирської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бойко Володимир Володимирович, на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 23 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Трояновської Г. С.,
Миніч Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Мірчанського старостинського округу Радомишльського району Житомирської області, Радомишльської міської ради Житомирської області про визнання позивача особою, яка проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, та визнання права на спадкове майно,
в якому просив суд визнати за ним як єдиним спадкоємцем за законом четвертої черги право на земельну частку (пай) у розмірі 2,98 умовних кадастрових гектарів, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай), серія ЖТ № 0322850, та на житловий будинок, який знаходиться за місцем постійного проживання та реєстрації спадкодавця за адресою:
АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області
від 26 липня 2021 року у складі судді Сіренко Н. С. позовні вимоги
ОСОБА_1 задоволено частково.
Встановлено факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1
у с. Меделівка Радомишльського району Житомирської області, проживала однією сім`єю з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
з 01 січня 2004 року до часу відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач надав суду належні та допустимі докази на підтвердження факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 у період з 1998 року
до 11 липня 2004 року, тому суд вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, цей факт має бути встановлений саме з 01 січня 2004 року, тобто з дня набрання чинності Сімейного кодексу України.
Враховуючи, що судовим рішенням встановлено факт спільного проживання однією сім`єю позивача ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , позивач не позбавлений можливості звернутися до нотаріуса із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, тому позовні вимоги
ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 є передчасними.
У серпні 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бойко В. В. подав до суду заяву про виправлення описок в рішенні Радомишльського районного суду Житомирської від 26 липня 2021 року, а саме: «Другий абзац резолютивної частини рішення викласти в такій редакції: «Встановити факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Меделівка Радомишльського району Житомирської області, проживала однією сім`єю
з ОСОБА_1 , з 01 січня 1998 року до часу відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області
від 23 серпня 2021 року відмовлено представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_3
у задоволенні заяви про виправлення описок у судовому рішенні
від 26 липня 2021 року.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що зі змісту заяви слідує, що представник позивача не погоджується з ухваленим рішенням в частині встановленого судом факту щодо строку проживання осіб однією сім`єю. Вказане не є опискою, тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 23 жовтня 2021 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області
від 23 серпня 2021 року за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бойко В. В., про виправлення описок у судовому рішенні у справі за позовом ОСОБА_1 до Мірчанського старостинського округу Радомишльського району Житомирської області, Радомишльської міської ради Житомирської області про визнання позивача особою, яка проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини та визнання права на спадкове майно, відмовлено.
Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 та його представник не надали суду належних доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Радомишльського районного суду Житомирської області від 23 серпня 2021 року, а поновлення такого строку без доказів поважності причин пропуску строку особою, що звертається
із апеляційною скаргою на судове рішення, що набрало законної сили,
є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2021 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бойко В. В., посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
У січні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2022 року справу призначено
до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно відмовив йому у відкритті апеляційного провадження.
Зазначає, що апеляційний суд не врахував того, що Законом України
від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» розділ XII «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178. 179, 180. 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».
Вказує, що цим Законом визначено, що процесуальні строки у визначених цим Законом випадках випадках не зупиняються, не поновлюються,
а автоматично продовжуються, тому вважає, що він не пропустив строків на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно
у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бойко В. В., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи,
а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити