Постанова
Іменем України
12 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 367/2617/21
провадження № 61-21343св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради Київської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Канторізом Антоном Миколайовичем, на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 16 вересня 2021 року у складі судді Мерзлого Л. В. та постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Ратнікової В. М., Левенця Б. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що 20 серпня 2015 року між нею та ОСОБА_2 у Чеській Республіці укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_4 , який є громадянином України.
Зазначала, що шлюб між нею та відповідачем офіційно не розірваний, проте, з грудня 2020 року вони, як чоловік та дружина, не проживають, не ведуть спільного господарства, шлюбних відносин не підтримують.
З лютого 2021 року вона та син проживають окремо від відповідача.
З 08 лютого 2021 року син відвідує навчальний заклад - садочок у м. Ірпінь.
З 08 лютого 2021 року вона працевлаштувалася у ТОВ «Ємпайер».
17 лютого 2021 року вона отримала довідку внутрішньо переміщеної особи.
04 березня 2021 року службою у справах дітей Ірпінської міської ради складено акт «Обстеження умов проживання», відповідно до якого нею створено всі належні умови для проживання і виховання сина.
Позивач посилалася на те, що проживання малолітнього сина з матір`ю буде відповідати інтересам дитини, яка потребує догляду, турботи, позитивно сприятиме її розвитку.
Крім того, вказувала, що відповідач ухиляється від утримання дитини, матеріальної допомоги добровільно не надає.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд:
- визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 квітня 2021 року і до повноліття дитини.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 16 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Ухвала районного суду мотивована положеннями частин першої-другої статті 21 Договору № 123/2002 Зводу міжнародних договорів в редакції Протоколу № 77/2008 Зводу міжнародних договорів, у яких зазначено, що якщо відповідно до положень цього Договору повноваження для розгляду справи мають органи юстиції обох договірних Сторін, а заява про порушення провадження вже була подана одному з органів юстиції однієї Договірної Сторони, то будь-який орган юстиції другої Договірної Сторони не вправі розглядати цю справу; якщо провадження в одній і тій же справі (між тими самими учасниками, з одного і того ж предмету, з тих самих підстав) було порушено в органах юстиції обох Договірних Сторін, компетенцію котрих встановлює цей Договір, орган юстиції, який порушив провадження в справі пізніше, залишає справу без розгляду.
Районний суд взяв до уваги те, що провадження у справі № 50Nс 6052/2-21-21 Окружним судом міської частини Праги 5 було розпочато за заявою ОСОБА_2 від 03 березня 2020 року про встановлення місця проживання дитини та стягнення аліментів. Станом на дату порушення провадження батько мав у Чеській Республіці дозвіл на постійне проживання (а з 2014 року він склав іспит в Міністерстві охорони здоров`я для роботи лікарем), матір дитини мала дозвіл на довгострокове проживання, а в 2021 році вона мала право подати заяву про надання дозволу на постійне проживання. На момент порушення провадження на території Чеської Республіки знаходилось її фактичне місце проживання.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Канторіза А. М., залишено без задоволення.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 16 вересня 2021 року - залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки районного суду про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду є правильними, оскільки вимоги ОСОБА_1 у поданій нею до Ірпінського міського суду Київської області позовній заяві про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів та вимоги ОСОБА_2 у поданій ним до Окружного суду міської частини Праги 5 є тотожними, спір виник між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав, провадження у даній справі відкрито пізніше, ніж в Окружному суді міської частини Праги 5.
Апеляційний суд відхилив доводи ОСОБА_1 про те, що суд Чеської Республіки у своїй постанові про відмову у зупиненні провадження дійшов висновку про відсутність в провадженні Ірпінського міського суду Київської області справи між тими самими учасниками, з одного і того предмету, з тих самих підстав. Оскільки відповідно до заяви ОСОБА_2 про врегулювання відносин з неповнолітньою дитиною на період після розірвання шлюбу, яка була ним подана до Окружного суду міської частини Праги 5, її предмет є більш широким поняттям, ніж просто встановлення місця проживання дитини.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми законодавства України. При цьому посилається на положення Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах від 28 травня 2001 року (ратифікованого 10 січня 2002 року), зокрема, на пункт 1 статті 30, у якому зазначено, що у справах про розірвання шлюбу застосовується законодавство Договірної Сторони, громадянином якої є подружжя на час подачі заяви про розлучення; на пункт 3 статті 30 Договору, яким визначено, якщо на час подачі заяви про розлучення обоє з подружжя є громадянами однієї Договірної Сторони і проживають на території другої Договірної Сторони, то компетентними є органи юстиції обох Договірних Сторін, які при розгляді справи застосовуватимуть матеріальне право тієї Договірної Сторони, громадянами якої є подружжя; на пункти 1, 2 статті 33 Договору, у якому зазначено, що правовідносини батьків і дітей регулюються законодавством тієї Договірної сторони, громадянином якої є дитина; компетентним при постановленні рішення відносно правовідносин батьків і дітей є суд тієї Договірної Сторони, громадянином якої є дитина.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує те, що суди не надали належної оцінки всім доводам та запереченням заявника, а також зібраним у справі доказам, неповно з`ясували фактичні обставини справи, що призвело до ухвалення судових рішень з порушенням норм процесуального права. Вказує, що залишення позову без розгляду є порушенням її права на справедливий суд та обмеження доступу до правосуддя. Вважає, що правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 523/4522/18, від 04 листопада 2020 року у справі № 756/9611/16-ц та від 18 листопада 2020 року у справі № 717/489/20, не можуть застосовуватись при розгляді даної справи, оскільки стосуються правовідносин, які не є подібними.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2022 року представником ОСОБА_2 - адвокатом Патюк С. О. подано відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки її доводи є необґрунтованими, а висновки судів попередніх інстанцій є правильними.
Зазначає, що 06 лютого 2021 року ОСОБА_1 в односторонньому порядку, без згоди батька, змінила місце та країну проживання дитини.
Звертає увагу на те, що служба міжнародно-правового захисту дітей Чеської Республіки констатувала факт наявності в діях матері ознак викрадення в розумінні Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25 жовтня 1980 року та направила відповідні запити до компетентного органу держави - Міністерства юстиції України.
Посилається на те, що місце постійного проживання дитини є визначальним при відновленні статус-кво, оскільки незаконне переміщення чи утримання дитини одним з батьків, наділених правами спільного піклування, порушує інтереси та права дитини, а також права іншого з батьків на піклування нею, без згоди якого(ї) відбулася зміна місця проживання дитини.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У грудні 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У лютому 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
20 серпня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб.
Сторони є громадянами України.
Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в Чеській Республіці та має громадянство України.
12 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила:
- визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 за місцем: АДРЕСА_1 ;
- стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 09 квітня 2021 року і до повноліття дитини.