Постанова
Іменем України
12 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 225/4242/21
провадження № 61-20140св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Торецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 11 серпня 2021 року у складі судді Соляник А. В. та постанову Донецького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Корчистої О. І., Агєєва О. В., Космачевської Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (далі - Торецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу») про відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що з 03 червня 2013 року до 29 грудня 2020 року він працював на підприємстві відповідача на посаді слюсаря ремонтника 4 розрядку.
04 вересня 2020 року під час виконання трудових обов`язків з ним стався нещасний випадок, який на підставі акту Н-1/П від 29 січня 2021 року визнано таким, що пов`язаний з виробництвом.
Позивач зазначав, що внаслідок отриманої травми висновком медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) від 13 травня 2021 року йому вперше було встановлено 50% втрати професійної працездатності та визначено ІІІ групу інвалідності.
Посилався на те, що через отримання травми у вигляді хімічного опіку кон`юктиви рогівки обох очей, зліва ІІІ - Б ст. у стадії трофічних розладів, йому спричинено моральні страждання, які виникають у зв`язку з фізичними стражданнями через отриману травму, нездужанні та болях в очах, частої втомленості і роздратованості, що змушує його докладати додаткові зусилля для організації свого життя та побуту, він вимушений нести додаткові витрати на лікування та медичні препарати, не може в повній мірі займатись домашнім господарством і вимушений ці обов`язки перекладати на свою родину.
Всі ці фактори призводять до порушення його звичайних життєвих зв`язків та звичок, відображаються на його особистому житті, унеможливлюють продовження активної життєвої діяльності, призводять до сварок у родині та з оточуючими людьми, в очах яких він бачить себе неповноцінною людиною.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 1 000 000 гривень.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 11 серпня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 150 000 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачу встановлена стійка втрата професійної працездатності у зв`язку з професійним захворюванням у розмірі 50% з 13 травня 2021 року та ІІІ групу інвалідності, внаслідок чого йому спричинено моральну шкоду, отже, відповідно до вимог статті 237-1 КЗпП України, роботодавець повинен відшкодувати завдану працівнику моральну шкоду.
Суд першої інстанції, враховуючи вимоги розумності, справедливості та виваженості завданої моральної шкоди, з огляду на наслідки профзахворювання, постійний характер негативних наслідків, обмеження життєдіяльності, порушення та зміну звичайного укладу життя і особистих зв`язків вважав, що сума у розмірі 150 000 грн буде еквівалентом завданих позивачеві моральних стражданнь.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року апеляційну скаргу Торецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» залишено без задоволення.
Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 11 серпня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову відповідають наявним в матеріалах справи письмовим доказам, встановленим обставинам та нормам матеріального і процесуального закону.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновками районного суду, що в результаті отриманого каліцтва позивач несе моральні страждання, які полягають в тому, що через трудове каліцтво він змушений докладати додаткові зусилля для утримання себе та своєї родини, одержання повноцінного та своєчасного лікування. Його втрати носять безстроковий характер. Втрата працездатності призвела до порушення звичайного ритму життя, через відсутність можливості реалізації своїх потреб і здібностей у повному обсязі, він продовжує відчувати дискомфорт, потребує лікування.
При цьому апеляційний суд зазначив, що закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду, а саме: наявність моральних страждань працівника, втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя.
Апеляційний суд відхилив доводи відповідача про те, що позов пред`явлений до неналежного відповідача - Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу», яке не є юридичною особою, а є лише відокремленим підрозділом, що входить до складу юридичної особи КП «Компанія «Вода Донбасу», оскільки інтереси Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» в суді представляв директор управління Шупров А. В., юрисконсульт Горбунова М. П., інженер з охорони праці управління Абрамович Н. В., які діяли на підставі довіреностей № 03-13 від 14 грудня 2020 року, № 03-52 від 14 грудня 2020 року та № 03-231 від 22 липня 2021 року відповідно, виданих КП «Компанія «Вода Донбасу». Крім того, у відзиві на позовну заяву директор Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» Шупров А. В. не обґрунтовував свої заперечення доводами, що позивач звернувся до суду із позовом до неналежного відповідача.
Апеляційний суд дійшов висновку, що всі процесуальні дії у справі здійснювалися саме представниками КП «Компанія «Вода Донбасу».
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Торецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 11 серпня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів протиправності дій або бездіяльності Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу», внаслідок яких ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода у зв`язку з отриманням ним травми.
Звертає увагу на те, що позивач був ознайомлений з вимогами техніки безпеки на виробництві, у тому числі Інструкції з охорони праці для слюсаря-ремонтника, у якій зазначено, що слюсар-ремонтник зобов`язаний застосовувати в роботі засоби індивідуального захисту, в тому числі захисні окуляри.
Посилається на те, що філії/відокремлені підрозділи не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю, у зв`язку із чим не можуть виступати стороною у цивільному процесі.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень Торецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме, застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 755/18455/17 (провадження № 61-39253св18), що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу учасник справи не подав.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У грудні 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У січні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2022 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з КП «Компанія «Вода Донбасу» Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства з 03 червня 2013 року до 29 грудня 2020 року та працював слюсарем ремонтником 4 розряду, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 , а також копією наказу № 37-ок від 03 червня 2013 року (а. с. 5-8, 45-46).
Відповідно до копії медичної довідки про проходження періодичного медичного огляду ОСОБА_1 , останній придатний для роботи за професією слюсар-ремонтник (а. с. 47-48).
Згідно з копією робочої інструкції слюсаря-ремонтника ВНС від 21 травня 2018 року та копії інструкції з охорони праці № 13 для слюсаря-ремонтника, ОСОБА_1 ознайомлений з їх змістом, що підтверджено його підписом (а. с.75-79, 80-84).
Відповідно до копії протоколу № 1 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 21 лютого 2020 року, ОСОБА_1 слюсар-ремонтник, знає вимоги, пов`язані з технікою безпеки на виробництві (а. с. 49-50).
04 вересня 2020 року під час виконання трудових обов`язків ОСОБА_1 отримав травму очей - хімічний опік кон`юктиви, рогівки обох очей, зліва III - Б ст. у стадії трофічних розладів, що підтверджено копією виписки із медичної карти амбулаторного хворого № 16753, копією медичного висновку, копією епікризу, копією довідки Лікарсько-консультативної комісії (далі - ЛКК) № 01-449 від 25 червня 2021 року (а. с. 18, 19, 20, 21).
Наказом по підприємству № 229 від 18 грудня 2020 року для проведення розслідування нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 04 вересня 2020 року була призначена комісія, яка провівши розслідування, визначила, що даний нещасний випадок пов`язаний з виробництвом. За наслідками проведеного розслідування комісією складено акт за формою Н-1/П від 29 січня 2021 року (а. с. № 9-15)
Під час розслідування нещасного випадку відповідною комісією встановлено факт нещасного випадку на виробництві, про що 29 січня 2021 року складено Акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався за формою Н-1/П (а. с. 9-15).
13 травня 2021 року за результатами проведеного Міжрайонною офтальмолого-кардіологічною МСЕК огляду позивачу в зв`язку з отриманою ним на виробництві травмою було встановлено 50 % стійкої втрати професійної працездатності безстроково та визначено третю групу інвалідності по зору, що підтверджується копією виписки з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби в наданні медичної та соціальної допомоги серії 12ААА № 098815 та копією довідки серії 12 ААА № 098815 (а. с. 16, 17)
У період з 07 вересня 2020 року до 28 грудня 2020 року ОСОБА_1 перебував на амбулаторному та стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві «Центральна міська лікарня» та здавав роботодавцю для оплати лікарняні листи № 028614, 638.4Н, 0933022. 928942, 929122, 929322 з діагнозом «Хімічний опік (рогівки, кон`юктиви обох очей» - невиробнича травма (а. с. 36-41).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Касаційна скарга Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.