Постанова суду № 204/6604/19 від 26.04.2022 про відновлення права

Постанова

Іменем України

26 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 204/6604/19

провадження №61-7599св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», державний реєстратор комунального підприємства «Криничанське бюро технічної інвентаризації» Шмідт Надія Миколаївна, Комунальне підприємство «Криничанське бюро технічної інвентаризації»,

третя особа - Публічне акціонерне товариство «Омега банк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду

від 31 березня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів:

Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року ОСОБА_1 , звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (далі - ТОВ «ФК «Вектор Плюс»), державного реєстратора комунального підприємства «Криничанське бюро технічної інвентаризації» Шмідт Н. М. (далі - державний реєстратор), Комунального підприємства «Криничанське бюро технічної інвентаризації» (далі - КП «Криничанське БТІ»), третя особа - Публічне акціонерне товариство «Омега банк» (далі - ПАТ «Омега банк»), про відновлення права.

Позовну заяву мотивувала тим, що у квітні 2017 року їй стало відомо, що

14 травня 2008 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» (далі - ПАТ «Сведбанк») та невідомою особою від її імені укладено кредитний договір № 0301/0508/71-073. Відповідно до умов цього кредитного договору вона нібито отримала від ПАТ «Сведбанк» кредит у сумі 72 500 доларів США для придбання нерухомості.

Позивач стверджувала, що у травні 2008 року вона не укладала з

ПАТ «Сведбанк» кредитного договору, кредитні кошти не отримувала, кредитний договір, договір іпотеки, договори банківського рахунку не підписувала. Підписи, які містяться на кредитному договорі, договорі іпотеки, зроблені не її рукою, про що свідчить висновок експерта

від 12 жовтня 2017 року №2478-17, який міститься у матеріалах цивільної справи № 204/8683/13-ц. Предметом іпотеки була квартира АДРЕСА_1 , що належить їй на праві власності.

Крім того, позивач вказувала, що у травні 2008 року вона не знаходилася на території України, а перебувала в США. У квітні - червні 2008 року доручень на отримання кредиту, укладання кредитного договору, договору іпотеки, отримання коштів за неї в касі банку вона не видавала.

З інформації, яка стала їй відома, ПАТ «Сведбанк» відступив право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки ПАТ «Омега банк», а банк у 2012 році відступив право вимоги ТОВ «ФК «Вектор Плюс».

З витягу з Державного реєстру речових прав та обтяжень, сформованого

16 вересня 2019 року, встановлено, що державним реєстратором 15 серпня 2019 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48254470 від 15 серпня 2019 року про реєстрацію права власності на квартиру

АДРЕСА_1 , за ТОВ «ФК «Вектор плюс», внаслідок чого 09 серпня 2019 було зроблено запис про право власності 32832538. Підставою визнання за ТОВ «ФК «Вектор плюс» права власності зазначено: договір іпотеки

від 14 травня 2008 року № 0301/0508/71-073-2-1 та договір відступлення права вимоги.

Отже, відповідач, скориставшись правом, наданим йому статтями 36-37 Закону України «Про іпотеку», з метою погашення заборгованості, звернув стягнення на квартиру

АДРЕСА_1 . Однак, позивач вказувала, що 14 травня 2008 року вона не укладала договір іпотеки № 0301/0508/71-073-2-1.

Позивач стверджувала, що у 2012 році товариство зверталося до суду з позовом про стягнення з неї заборгованості, однак рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська йому відмовлено у задоволенні позову, у зв`язку з безпідставністю, оскільки нею зазначені договори не укладалися. Однак, усвідомлюючи протизаконність та безпідставність своїх дій, у порушення норм законодавства та умов недійсного договору іпотеки, без наявного права ТОВ «ФК «Вектор Плюс» за допомогою державного реєстратора переоформило право власності на спірну квартиру в протизаконний спосіб, що призвело до позбавлення її права власності.

На думку позивача, рішення державного реєстратора, є протиправним та підлягає скасуванню.

ОСОБА_1 просила суд застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину:

- шляхом вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна запис про іпотеку № 25420564 від 14 травня

2008 року 16:27:09;

- шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний 48254470 від 15 серпня 2019 року 13:57:18, прийняті державним реєстратором КП «Криничанське БТІ», Дніпропетровська область, Шмідт Н. М.;

- шляхом скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно, а саме реєстрації права власності за ТОВ «ФК «Вектор Плюс» на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 43,8 кв. м, номер запису про право власності 32832538

від 09 серпня 2019 року 15:36:59;

- поновити запис про державну реєстрацію за ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , права власності на квартиру

АДРЕСА_1 загальною площею 43,8 кв. м, на підставі договору купівлі-продажу від 14 травня 2008 року ВКК № 578496, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Віхровим С.В.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська

від 20 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Застосовано наслідки недійсності нікчемного правочину шляхом:

- вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна запису про іпотеку від 14 травня 2008 року №25420564, 16:27:09;

- вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна запису про обтяження №25420392 від 14 травня 2008 року 16:16:28;

- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний №48254470 від 15 серпня 2019 року 13:57:18, прийняте державним реєстратором КП «Криничанське БТІ» Шмідт Н. М.;

- скасовано державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме реєстрацію права власності ТОВ «ФК «Вектор Плюс» на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 43,8 кв. м, номер запису про право власності № 32832538 від 09 серпня 2019 року 15:36:59.

Поновлено запис про державну реєстрацію за ОСОБА_1 , права власності на квартиру

АДРЕСА_1 загальною площею 43,8 кв. м.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції послався на обставини, встановлені рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2017 року у цивільній справі №204/8683/13-ц за позовом ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а саме, що відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи №2478-17 від 12.10.2017 року, проведеної в вказаній справі, підпис від імені ОСОБА_1 у кредитному договорі від 14 травня 2008 року № 0301/0508/71-073 та у іпотечному договорі від 14 травня 2008 року № 0301/0508/71-073-Z-1 - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Виходячи з того, що ОСОБА_1 не підписувала кредитний договір від 14 травня 2008 року № 0301/0508/71-073, не підписувала іпотечний договір від 14 травня 2008 року № 0301/0508/71-073-Z-1, що свідчить про відсутність волевиявлення позивача на настання правових наслідків за укладеними договорами, зокрема за договором іпотеки, суд першої інстанції дійшов висновку, що договір іпотеки в силу статей 203, 215 ЦК України є недійсним і до нього слід застосувати наслідки недійсності правочину.

Скасовуючи рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень

від 15 серпня 2019 року та поновлюючи запис про державну реєстрацію за позивачем права власності на спірну квартиру, суд першої інстанції послався на положення статей 2, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України.

Відмовляючи в частині застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом вилучення з Державних реєстрів запису про обтяження від 10 жовтня 2019 року № 33635152, суд першої інстанції вказав, що цей запис зроблено в реєстрах на підставі ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська про забезпечення позову від 01 жовтня 2019 року, тому цей запис не може бути скасований судом за наслідками недійсності нікчемного правочину.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Вектор Плюс» задоволено.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська

від 20 жовтня 2020 року скасовано, прийнято постанову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем має бути доведено саме недійсність кредитного договору від 14 травня 2008 року № 0301/0508/71-073 та іпотечного договору від 14 травня 2008 року № 0301/0508/71-073-Z-1. Однак вимогу про недійсність таких договорів у цій справі позивач не заявляла. Разом з тим, рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2019 року, що набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Вектор Плюс», ПАТ «Омега банк» про визнання зазначених договорів недійсними.

Суд апеляційної інстанції врахував, що кредитний договір від 14 травня

2008 року № 0301/0508/71-073 та іпотечний договір від 14 травня 2008 року № 0301/0508/71-073-Z-1 не є нікчемними у розумінні положень частини другої статті 215 ЦК України та в судовому порядку недійсними визнані не були, отже підстави для застосування наслідків недійсності нікчемного правочину відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2021 року, залишити в силі рішення Красногвардійського районного суду

м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2020 року.

Рух касаційних скарг у суді касаційної інстанції

24 травня 2021 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху, надано час на усунення недоліків.

09 червня 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: ОСОБА_2 (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В., відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою, витребувано справу із Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська.

У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 09 грудня 2021 року, у зв`язку зі звільненням у відставку судді-доповідача ОСОБА_2, визначено новий склад суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулько Б. І., Луспеник Д. Д.

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, тому дійшов помилкових висновків про відмову у задоволенні позову.

Заявник вказує, що суд апеляційної інстанції не надав оцінку зібраним у справі доказам. Пославшись на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 204/2001/18, якою скасовано рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2019 року у цій справі та відмовлено у задоволенні її позову про визнання договорів недійсними, суд апеляційної інстанції у порушення вимог частини другої статті 367, частини п`ятої статті 263 ЦПК України не надав належної оцінки цьому доказу.

ОСОБА_1 вказує, що відмова у задоволенні позову мотивована тим, що вона не підписувала та не укладала кредитний та іпотечний договори

14 травня 2008 року, а тому, враховуючи вимоги статей 207, 1055 ЦК України, зазначені договори є нікчемними. Суд апеляційної інстанції у постанові від 18 грудня 2019 року послався на положення частини другої статті 215 ЦК України, відповідно до якої недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) та зробив висновок, що наведене положення частини другої статті 215 ЦК України означає, що недійсність - це об`єктивна властивість нікчемного правочину, а тому він є недійсним з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України). У випадку нікчемності правочинів додаткове визнання їх недійсними не потребується.

Відтак, апеляційний суд у цій справі не надав належної оцінки мотивам, з яких виходив суд, ухвалюючи судове рішення у справі № 204/2001/18, яке є преюдиційним у цій справі.

Крім того, заявник вказує, що постановою Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 204/2001/18 (провадження № 61-2090св20) касаційну скаргу ТОВ «ФК «Вектор плюс» залишено без задоволення, а постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року залишено без змін.

Допущені судом апеляційної інстанції помилки при кваліфікації спірних правовідносин призвели до невчинення дій щодо обрання судом ефективного способу захисту порушеного права позивача, що суперечить підходам, висловленим Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17(провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) - щодо обрання ефективного способу захисту порушеного права; від 04 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц (провадження № 14-17цс19), від 12 червня

2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18),

від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження

№ 14-364цс19), від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) - щодо обов`язку суду правильно кваліфікувати застосовні до спірних правовідносин норми права.

Крім того, в оскаржуваній постанові застосовані норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 2019 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження

№ 14-499цс19), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204цс19) та у постановах Верховного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 543/811/15-ц (провадження № 61-4451св19),

від 27 травня 2020 року у справі № 905/2947/17.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

14 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», (далі - ВАТ «Сведбанк») правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №0301/0508/71-073, за яким

ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 72 500 доларів США з терміном повернення кредиту з 14 травня 2008 року по 13 травня 2038 року включно, оплатою процентної ставки 12,5% річних за весь строк користування кредитом.

14 травня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 0301/0508/71-073-Z-1, відповідно до якого договором забезпечується належне виконання іпотекодавцем вимог іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 0301/0508/71-073 від 14 травня 2008 року, укладеного між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а також всіх додаткових угод, що будуть укладені до нього, у тому числі щодо суми зобов`язань, строків їх виконання, розміру процентів та інших умов, у тому числі щодо: повернення іпотекодавцем іпотекодержателю кредиту у сумі 72 500 доларів США, в строк до 13 травня 2038 рік, включно; сплати іпотекодавцем процентів за користування кредитом у порядку та строки, визначені кредитним договором; виконання іпотекодавцем інших зобов`язань, передбачених кредитним договором.

Предметом іпотеки є квартира

АДРЕСА_1 .

Відповідно до відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить

ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, ВКК № 578496 реєстр - 399, 14 травня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Віхровим С. В.

Відповідно до інформації про державну реєстрацію обтяжень, дата та час державної реєстрації 14 травня 2008 року 16:16:28, державним реєстратором Сердюк Є. В. зареєстровано обтяження - заборона на нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 44,7 кв. м, на підставі іпотечного договору № 0301/0508/71-073-Z-1, виданим 14 травня 2008 року ВАТ «Сведбанк», яке виступає правонаступником АК банку «ТАС - Комерцбанк». Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40307274 від 26 березня 2018 року.

Відповідно до інформації про державну реєстрацію іпотеки, дата та час державної реєстрації 14 травня 2008 року 16:27:09, державним реєстратором Сердюк Є. В. зареєстровано іпотеку, підстава виникнення іпотеки - договір про відступлення за іпотечними договорами, серія та номер: 6970, виданий 28 листопада 2012 року, видавник ПН КМНО

Заєць І. О., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40307274 від 26 березня 2018 року. Строк виконання основного зобов`язання 13 травня 2038 року, розмір основного зобов`язання: 72 500 доларів США, іпотекодавець ОСОБА_1 , іпотекодержатель ТОВ «ФК компанія «Вектор плюс». Реєстраційний номер іпотеки: 7182396. Предмет іпотеки квартира

АДРЕСА_1 , загальною площею 44,7 кв. м.

Відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності, розмір частки 1, ТОВ «ФК «Вектор Плюс». Державний реєстратор Шмідт Н. М., КП «Криничанське БТІ». Підстава виникнення права власності: договір про відступлення прав за іпотечними договорами, серія та номер: №6970, виданий 28 листопада

2012 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заєць І. О.; Повідомлення про відступлення права грошової вимоги, серія та номер: №0032321, виданий 14 грудня 2012 року, видавник: ПАТ «Сведбанк», Вимога про усунення порушень основного зобов`язання, серія та номер: №511659/УЛ46, виданий 12 квітня 2017 року, видавник ТОВ «ФК «Вектор Плюс»; Іпотечний договір, серія та номер: №0301/0508/71-073-Z-1, виданий 14 травня 2008 року, видавник приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Віхров С. В.; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: б/н, виданий 24 квітня 2017 року. Підстава внесення: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48254470

................

Перейти до повного тексту