Постанова
Іменем України
26 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 712/9611/19-ц
провадження № 61-1553св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_5 , на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 24 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Бородійчука В. Г., Нерушак Л. В., Єльцова В. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення коштів.
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 подала заяву про зміну предмету позову.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 грудня 2021 року у складі судді Романенко В. А. в задоволенні заяви про зміну предмета позову відмовлено. Заяву про зміну предмета позову повернуто стороні, що її подавала.
Ухвала суду обґрунтована тим, що заява представника позивача подана без додержання вимог статті 49 ЦПК Українита фактично призводить до виникнення нового предмета позову, тобто нової матеріально-правової вимоги, а також нової підстави позову (нових обставин та норм права в обґрунтування нового предмета позову). У заяві про зміну предмета позову збільшено кількість заявлених раніше позовних вимог, крім того, змінено спосіб захисту, підставу, предмет та обставини позову.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 24 грудня 2021 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що чинним процесуальним законодавством не передбачено оскарження ухвали про відмову у задоволенні заяви про зміну предмета позову окремо від рішення суду.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У січні 2022 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_5 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 24 грудня 2021 року, в якій просить скасувати вказане судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. У касаційній скарзі вказує на те, що особливістю ухвали про відмову у задоволенні заяви про зміну предмета позову полягає у тому, що вона постановляється до ухвалення рішення суду по суті спору, а тому її можливо оскаржити в апеляційному порядку одночасно з оскарженням такого рішення суду, включивши заперечення на ухвалу в апеляційну скаргу на рішення суду. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що на ухвалу суду про відмову у прийняті заяви про збільшення позовних вимог може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду (постанова від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17).
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
За змістом статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню, а справа передачі до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Нормативно-правове обґрунтування
Статтею 129 Конституції Українита частиною третьою статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободтаке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.
Положеннями частини другої статті 352 ЦПК Українивизначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК Україникрім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК Українивстановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.