Постанова
Іменем України
26 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 636/3814/20-ц
провадження № 61-1155св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Харківська міська рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Харківської міської ради на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 19 березня 2021 року у складі судді Гуменного З. І. та постанову Харківського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Котелевець А. В., Хорошевського О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу та факту родинних відносин, заінтересована особа - Харківська міська рада.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його двоюрідна тітка ОСОБА_2 , після смерті якої залишився спадок на квартиру АДРЕСА_1 , що належала померлій на праві приватної власності на підставі свідоцтва про приватизацію. Після її смерті він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки його батько ОСОБА_3 , який є двоюрідним братом по лінії матері померлої ОСОБА_2 , відмовився від спадщини на користь заявника, а інших спадкоємців немає. Проте нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину, оскільки він не надав достатньо документів, які підтверджують родинні відносини.
З урахуванням викладеного, заявник просив встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - тіткою батька та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - батьком заявника; визнати родинні відносини між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як двоюрідних брата та сестри і визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , його двоюрідною тіткою.
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 19 березня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 . Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як між тіткою та племінником. Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як двоюрідних брата та сестри. Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , троюрідною тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив доведеності та обґрунтованості вимог ОСОБА_1 щодо родинних відносин між ним та ОСОБА_2 .
Постановою Харківського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із доведеності родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 як між тіткою та племінником.
При цьому Харківська міська рада не надала відповідного рішення суду про визнання відумерлою спадщини, на яку у позасудовому порядку намагається на підставі оскаржуваного рішення суду отримати свідоцтво про спадщину заявник. Доводи апеляційної скарги про наявність у Харківської міської ради майнових прав на спадщину належним чином не доведені.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У січні 2022 року Харківська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 19 березня 2021року та постанову Харківського апеляційного суду від 08 грудня 2021року, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. У касаційній скарзі вказує на те, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 04 листопада 2019 року у справі № 318/1221/18, від 13 листопада 2019 року у справі № 331/1307/17, від 18 лютого 2020 року у справі № 692/864/19, від 19 березня 2020 року у справі № 639/489/18.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
За змістом статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення судів першої та апеляційної інстанції - скасуванню із залишенням заяви без розгляду.
Нормативно-правове обґрунтування
Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу та факту родинних відносин, ОСОБА_1 вказував на те, що встановлення таких фактів є необхідним для прийняття ним спадщини після смерті його троюрідної тітки ОСОБА_2 .
Заяву про встановлення факту ОСОБА_1 пред`явив до суду за правилами окремого провадження.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.
Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;