Постанова
Іменем України
09 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 444/2593/18
провадження № 61-17166св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),
суддів: Калараша А. А., Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця",
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Малехівська сільська рада Жовківського району Львівської області,
треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" на постанову Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Крайник Н. П., Мельничук О. Я.,
у справі за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування запису у Поземельній книзі та скасування державної реєстрації права на земельну ділянку.
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування запису у Поземельній книзі та скасування державної реєстрації права на земельну ділянку.
Позов мотивований тим, що відповідно до технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки загальною площею 17,1368 га державному територіально-галузевому об`єднанню "Львівська залізниця" під існуючими об`єктами залізничного транспорту за напрямком Рудно-Підбірці 2 від 17 км + 200 м до 20 км + 544 м в адміністративних межах с. Малехів Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області для забезпечення функціонування залізничного транспорту в користуванні ПАТ "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" перебуває земельна ділянка смуги відведення, зокрема, в адміністративних межах Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, в межах зазначених у цьому плані.
17 листопада 2015 року комісією в складі працівників залізниці під час обстеження земельної ділянки залізниці в межах с. Малехів Малехівської сільської ради Жовківського району було виявлено, що на 20 км + 220 м - 20 км + 230 м перегону Рудно-Підбірці з правої сторони за ходом кілометрів від осі головної колії на відстані 8 м знаходиться огороджена земельна ділянка, яка належить ОСОБА_1, при ширині смуги відведення залізниці згідно Плану полоси відводу лінії Рудно-Підбірці Львівської залізниці від км 11+106 до км 20+534 Нестеровського району Львівської області, м. Київ, 1962, що становить 20 м від осі головної колії. Площа перетину земельних ділянок становить 0,0111 га.
Спірну земельну ділянку відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 придбали на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 23 жовтня 2006 року серії ВЄС № 638346, укладеного із ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Земельну ділянку, яка є предметом спору у цій справі, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 набули на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 16 серпня 2004 року ВВК № 832461 та ВВК № 832466. Спадкове майно, на яке було видано вищезгадані свідоцтва, належало ОСОБА_7, який отримав земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1, на підставі рішення Малехівської сільської ради народних депутатів від 19 лютого 1997 року № 306, для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських будівель.
Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 23 жовтня 2006 року набули у приватну власність частину земель із смуги відведення залізниці загальною площею 0,0111 га. На підставі вказаного договору видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку від 21 червня 2010 року серії ЯЛ № 215859, але право приватної власності на вищевказану земельну ділянку не могло виникнути, оскільки остання за її цільовим призначенням відноситься до земель транспорту та належить державі.
Згадані вище рішення Малехівської сільської ради, договір купівлі-продажу вищезгаданої земельної ділянки та виданий на його підставі державний акт є незаконними та такими, що порушують право залізниці на постійне користування земельною ділянкою для обслуговування залізничного полотна та забезпечення безпеки руху в межах с. Малехів Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, а тому є такими, що підлягають скасуванню.
Правовий статус земель залізничного транспорту визначений законом і не може бути змінений в будь-який інший спосіб, аніж відповідно до закону.
Спірна земельна ділянка була зайнята об`єктами залізничної інфраструктури на момент чинності положення "Про землі, надані транспорту", про що свідчить План полоси відводу лінії Рудно-Підбірці Львівської залізниці від 1962 року.
Відповідно до законодавства, яке діяло на момент виникнення права залізниці на землі смуги відведення в межах с. Малехів Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, вимоги щодо виготовлення та отримання державного акта не передбачалися, а землі транспорту вважалися землями спеціального призначення, які використовувалися на підставі особливих положень про ці землі відповідно до пунктів 54, 55 "Общих начал землепользования и землеустройства" (постанова ЦВК СРСР від 15 грудня 1928 року).
Відповідач Малехівська сільська рада Жовківського району Львівської області під час прийняття оскаржуваного рішення порушила також норми пункту "б" частини четвертої статті 84 ЗК України, який зазначає, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі під державними залізницями. Майно залізниці є державною власністю і закріплене за нею на праві повного господарського відання, а отже Малехівська сільська рада не мала правових підстав приймати оспорюване рішення, порушуючи право землекористування залізниці.
Залізниця як суміжний користувач не погоджувала ні проект відведення земельної ділянки, ні акт встановлення і узгодження зовнішніх меж землекористування в натурі та у жодному випадку не надавала погодження на вилучення земельної ділянки.
Позивач просив:
- визнати незаконним та скасувати рішення Малехівської сільської ради народних депутатів від 19 лютого 1997 року за № 306 "Про передачу земельної ділянки у приватну власність для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських будівель";
- визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу земельної ділянки від 23 жовтня 2006 року ВЕС № 638346 в частині передачі у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_1 ;
- скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку від 10 червня 2010 року серії ЯЛ № 215859, який був виготовлений на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23 жовтня 2006 року ВЕС № 638346,
- скасувати запис у Поземельній книзі щодо земельної ділянки за кадастровим номером 4622785700:01:009:0008 шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування;
- скасувати державну реєстрацію права на земельну ділянку;
- стягнути з відповідачів судовий збір.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 30 травня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що посилання позивача на те, що частина земельної ділянки площею 0,0111 га, яка перебуває в користуванні відповідачів, знаходиться в смузі відведення залізниці є безпідставним та необґрунтованим.
Відповідачі жодним чином не порушили прав позивача, а позивачем належно не обґрунтовано позовні вимоги та не надано відповідних доказів, що їх підтверджують.
Постановою Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року апеляційну скаргу АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" - задоволено частково.
Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 30 травня 2019 року скасовано.
Постановлено нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено у зв`язку з пропуском строку позовної давності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2020 року до Верховного Суду, АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Жовківського районного суду Львівської області.
23 листопада 2021 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Ткачука О. С.
На підставі ухвали Верховного Суду від 23 листопада 2021 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 04 лютого 2022 року визначено наступний склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Калараш А. А., Литвиненко І. В., Мартєв С. Ю., Петров Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц, від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2407цс15 та інших.
В касаційній скарзі зазначається, що у вказаній справі жоден з відповідачів заяву про застосування строків позовної давності не подавав. Апеляційний суд не звернув уваги на те, що позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити упродовж усього тривання правопорушення.
Доводи інших учасників справи
У січні 2021 року Малехівська сільська рада Жовківського району Львівської області надіслала відзив на касаційну скаргу у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що на підставі договору купівлі-продажу від 23 жовтня 2006 року № 1835, який посвідчений приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Капуш І. М., ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 є власниками по ј частині будинку, який знаходиться на АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 49-52).
На підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 21 червня 2010 року серії ЯЛ № 215859 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 належить земельна ділянка на АДРЕСА_1 з кадастровим номером 4622785700:01:009:0008, загальною площею 0,1509 га. Цільове призначення земельної ділянки - обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (т. 1 а. с. 18).
Відповідно до генерального плану с. Малехів 1990 року та 2008 року земельна ділянка, яка перебуває у власності відповідачів, знаходиться в межах населеного пункту с. Малехів.
Встановлено, що спірну земельну ділянку відповідачі придбали на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 23 жовтня 2006 року серії ВЄС № 638346, укладеного із ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (т. 1 а. с. 19).
Спірну земельну ділянку ОСОБА_6 та ОСОБА_5 набули на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 16 серпня 2004 року ВВК № 832461 та ВВК № 832466. Спадкове майно, на яке було видано вищезгадані свідоцтва, належало ОСОБА_7, який отримав земельну ділянку, розташовану на АДРЕСА_1, на підставі рішення Малехівської сільської ради народних депутатів від 19 лютого 1997 року № 306, наданої для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських будівель.
З довідки Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської областівід 30 жовтня 2018 року № 1731/02-19 вбачається, що згідно книги обліку сплати земельного податку за використання землі на території Малехівської сільської ради, за користування земельною ділянкою на АДРЕСА_1, площею 0,1509 га було сплачено земельний податок за період з 2006 року по 2018 рік, до 2006 року земельний податок не сплачувався, оскільки попередній землекористувач був звільнений від сплати земельного податку як пенсіонер (т. 1 а. с. 56).
Згідно витягу з погосподарської книги № 2 за 1955 - 1957 роки Дублянської сільської ради, с. Малехів Брюховицького району Львівської області (довідка від 30 жовтня 2018 року № 1732/02-19) за домогосподарством на АДРЕСА_1, особовий рахунок № НОМЕР_1, обліковувалось всього землі 0,26 га, під будівлями 0,01 га, під жилими 0,01 га та жилий будинок 1920 року забудови (т. 1 а. с. 55).
17 листопада 2015 року комісією в складі працівників залізниці під час обстеження земельної ділянки залізниці в межах с. Малехів Малехівської сільської ради Жовківського району було виявлено, що на 20 км + 220 м - 20 км + 230 м перегону Рудно-Підбірці з правої сторони за ходом кілометрів від осі головної колії на відстані 8 м знаходиться земельна ділянка огороджена дерев`яною огорожею, яка належить ОСОБА_1, при ширині смуги відведення залізниці згідно Плану полоси відводу лінії Рудно-Підбірці Львівської залізниці від км 11 + 106 до км 20 + 534 Нестеровського району Львівської області, м. Київ, 1962, що становить 20 м від осі головної колії. Площа перетину земельних ділянок становить 0,0111 га (т. 1 а. с. 12).
На підтвердження права постійного користування землями смуги відведення АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філія "Львівська залізниця" надало план смуги відведення лінії Рудно-Підбірці Львівської залізниці в адміністративних межах Нестеровського (на сьогоднішній день Жовківського) району Львівської області від 11 км + 106 м до 20 км + 534 м, який був розроблений проектною організацією Дорпроект Південно-Західної залізниці у 1962 році (т. 1 а. с. 169-174).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.