Постанова
Іменем України
24 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 289/1631/17
провадження № 61-17103св21
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
третя особа - Радомишльська міськрада Житомирської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 жовтня 2020 року у складі судді Василенка Р. О. та постанову Житомирського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Шевчук А. М., Талько О. Б., Коломієць О. С., уцивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Радомишльська міськрада Житомирської області про встановлення порядку користування земельною ділянкою,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою площею 0,0561 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 , з урахуванням фактичного поділу житлового будинку між сторонами.
Позов обґрунтовували тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками 7/8 часток у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , а відповідач ОСОБА_3 є власником 1/8 частки у праві власності на житловий будинок.
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 01 березня 2016 року житловий будинок з будівлями, що знаходиться на АДРЕСА_1 , поділено в натурі між сторонами відповідно до співвідношення часток у будинку - 7/8 та 1/8 .
Оскільки будинок поділено в натурі, то позивачі мають право на визначення права на земельну ділянку відповідно до частки у праві власності на будинок.
Відповідач ОСОБА_3 не бажає добровільно встановити порядок користування земельною ділянкою пропорційно до часток сторін у праві власності на житловий будинок, тому позивачі вимушені звернутися за захистом порушеного права до суду.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року, позов задоволено.
Виділено у користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0429 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з варіантом № 3 висновку експерта від 27 листопада 2018 року 1041/18-25, що на схемі позначена зеленим кольором і лінія розділу ділянки проходить по точках: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-12-13-14-15-16-17-18-19-20-21-22-11-1, зі сторонами 2,00м-11,00м-15,84м-5,71м-3,05м-9,60м-2,30м-5,30м-4,00мм-0,70м-4,51м-2,54м-3,57м-6,45м-0,85м-2,16м-1,76м-0,40м-5,16м-8,33м-9,10м-21,15м.
Виділено у користування ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0132 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з варіантом № 3 висновку експерта від 27 листопада 2018 року № 1041/18-25, що на схемі позначена блакитним кольором і лінія розділу ділянки проходить по точках: 12-13-14-15-16-17-18-19-20-21-22-12, зі сторонами 4,51м-2,54м-3,57м-6,45м-0,85м-2,16м-1,76м-0,40м-5,16м-8,33м-13,50м.
Рішення суду мотивоване тим, що порядок користування земельною ділянкою, запропонований експертом за варіантом № 3 (додаток № 3) експертизи від 27 листопада 2018 року № 1041/18-25, є найбільш прийнятним у даному випадку, оскільки на паритетних засадах збалансовує інтереси сторін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2021 року ОСОБА_3 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 734/3785/15-ц, суд вказав на те, що визначення порядку користування земельною ділянкою можливий, коли запропонований експертом варіант не буде порушувати прав інших співвласників нерухомого майна.
Також вказує, що судами не враховано висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 127/21769/16-ц.
Запропонований позивачами варіант визначення порядку користування земельною ділянкою не є доцільним для відповідача, оскільки порушує його права та зменшує розмір ідеальної частки відповідача.
З висновку експертизи, яка була призначена судом, вбачається, що всі варіанти не відповідають вимогам нормативних актів, оскільки судовий експерт фактично об`єднує частки у праві спільної власності позивачів, хоча в дійсності їм належать окремі частки. Кожен варіант є дискримінаційним по відношенню до відповідача, адже містить відхилення від ідеальних часток на користь позивачів. Крім цього, судовий експерт не врахував, що на земельній ділянці знаходяться споруди та будівлі відповідача, для обслуговування яких потрібен підхід до них. Тому, враховуючи те, що частки позивачів не є об`єднаними, а також те, що судовий експерт вирішував питання, які йому не було поставлено судом, висновок судової експертизи є упередженим та таким, що не може бути прийнятим судом до уваги.
Вважає, що всі наведені експертом та позивачами варіанти розподілу земельної ділянки не мають відношення до даної справи. Адже, предметом спору не є виділення в натурі чи розподіл земельної ділянки, а встановлення порядку користування нею. Оскільки позивачі не змінили підстави та предмет позову, а висновок судового експерта не відноситься до даного спору та виготовлений з виходом за межі поставленого питання, ними не доведено можливості встановлення порядку користування земельною ділянкою. Однак, суди попередніх інстанцій безпідставно взяли до уваги та у рішенні та постанові послалися на варіант, запропонований судовим експертом.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу № 289/1631/17 з Коростишівського районного суду Житомирської області. Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зупинення виконання рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 жовтня 2020 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року.
У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшла витребовувана справа.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 3, 4 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
В ухвалі Верховного Суду від 10 листопада 2021 року про відкриття касаційного провадження вказано, що касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частиною другої статті 389 ЦПК України.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу позивачі просили касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів залишити без змін, оскільки рішення суду вже виконано у примусовому порядку про свідчать постанови про закінчення виконавчого провадження від 29 листопада 2021 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим Радомишльською державною нотаріальною конторою Житомирської області 15 травня 2002 року № 1134, ОСОБА_2 є власником 3/4 ідеальних частин жилого будинку з відповідними надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а. с. 9 т. 1).
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є власниками по 1/8 ідеальних частин жилого будинку з відповідними надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а. с. 10, 11 т. 1).
Вказаний житловий будинок з будівлями розташований на земельній ділянці площею 0,0561 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та знаходиться у фактичному користуванні сторін порівну.
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 01 березня 2016 року поділено житловий будинок АДРЕСА_1 в натурі між співвласниками. В натурі виділено ОСОБА_1 1/8 ідеальних частин вказаного житлового будинку та ОСОБА_2 3/4 ідеальних частин вказаного будинку (разом 7/8 ідеальних частин); виділено ОСОБА_3 в натурі 1/8 ідеальних частин вказаного житлового будинку (а. с. 16-17 т. 1).
Після поділу житлового будинку в натурі відповідно до ідеальних часток у праві власності, між співвласниками домоволодіння виник спір із приводу порядку користування вищевказаною земельною ділянкою у відповідності до ідеальних часток у праві власності на житловий будинок.
Висновком експерта від 27 листопада 2018 року № 1041/18-25 за наслідками проведеної судової земельно-технічної експертизи запропоновано три варіанти поділу земельної ділянки, загальною площею 561 кв. м, між співвласниками житлового будинку з відхиленням від ідеальних часток.
При запропонуванні варіантів порядку користування земельною ділянкою експертом враховано ідеальні частки співвласників, об`ємно-планувальне рішення будівель, розташування житлового будинку на території земельної ділянки, конфігурацію земельної ділянки, розміщення земель загального користування відносно досліджуваної ділянки, вимоги нормативних документів, чинних на дату дослідження та фактичне користування земельною ділянкою (а. с. 98-109 т. 1).