Постанова
Іменем України
23 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 520/21615/18
провадження № 61-11115св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Калараша А. А., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ткачука О. С. (суддя-доповідач),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Таскомбанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Траст Фінанс", третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна, про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2020 року, ухвалене суддею Пучковою І. М., та постанову Одеського апеляційного суду від 26 травня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Гірняк Л. А., Сегеди С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" (далі - ПАТ "ВіЕс Банк"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Траст Фінанс" (далі - ТОВ "ФК "Траст Фінанс"), третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська О. В. (далі - приватний нотаріус Верповська О. В.), про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 29 грудня 2017 року.
Позов обґрунтований тим, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2009 року, яке набрало законної сили, у справі № 2-5815/09 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Фольксбанк", яке було реорганізовано у ПАТ "ВіЕс Банк", заборгованість за кредитним договором від 23 жовтня 2008 року у розмірі 1 089 134 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2018 року задоволено заяву ТОВ "ФК "Траст Фінанс", замінено сторону у справі № 2-5815/09 з ПАТ "ВіЕс Банк" на його правонаступника ТОВ "ФК "Траст Фінанс". На підтвердження наявності підстав для заміни сторони ТОВ "ФК "Траст Фінанс" надало суду копію договору відступлення права вимоги від 29 грудня 2017 року, укладеного з ПАТ "ВіЕс Банк".
Позивач має сумніви у справжності цього договору, оскільки кредитор ПАТ "ВіЕс Банк" та ТОВ "ФК "Траст Фінанс" не повідомляли йому про укладення договору відступлення права вимоги, відомості щодо виникнення у нього зобов`язання перед новим кредитором відсутні. При цьому ТОВ "ФК "Траст Фінанс" звернулося до приватного виконавця для здійснення примусового стягнення з нього боргу.
У процесі розгляду справи ОСОБА_1 збільшив свої позовні вимоги і просив:
- визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 29 грудня 2017 року, укладений між ПАТ "ВіЕс Банк" та ТОВ "ФК "Траст Фінанс" в частині відступлення права вимоги за кредитним договором від 23 жовтня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ "Фольксбанк";
- визнати недійсним договір відступлення прав за іпотечними договорами від 29 грудня 2017 року, укладений між ПАТ "ВіЕс Банк" та ТОВ "ФК "Траст Фінанс" в частині відступлення прав за іпотечним договором від 23 жовтня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ "Фольксбанк";
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Верповської О. В. від 02 січня 2018 року, індексний номер 39069822, про реєстрацію іпотеки на земельну ділянку 5110136900:22:016:0024 за ТОВ "ФК "Траст Фінанс".
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 26 травня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що під час укладення договору відступлення права вимоги від 29 грудня 2017 року, його сторони ПАТ "ВіЕс Банк" та ТОВ "ФК "Траст Фінанс", дотрималися вимог цивільного законодавства щодо змісту та форми вчинення правочинів, їх воля була спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договорами, а тому суд дійшов висновку про те, що доводи позивача щодо наявності підстав для визнання цього договору недійсним є безпідставними.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У липні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,
у якій просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси
від 07 жовтня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 26 травня 2021 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заявник посилається на порушення судами норм процесуального права (пункт 4 частини другої статті 389, частина третя статті 411 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
У відзивах на касаційну скаргу ТОВ "ФК "Траст Фінанс" та АТ "Таскомбанк" просять залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
26 серпня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди попередніх інстанцій встановили, що 23 жовтня 2008 року між ПАТ "Фольксбанк" та ОСОБА_1 укладений договір № KF53257 про надання кредиту.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2009 року, яке набрало законної сили, у справі № 2-5815/09 за позовом ПАТ "Фольксбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 23 жовтня 2008 року у розмірі 1 089 134 грн.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 14 січня 2014 року у якості правонаступника позивача ПАТ "Фольксбанк" залучено ПАТ "ВіЕс Банк".
29 грудня 2017 року між ПАТ "ВіЕс Банк" (первісний кредитор) та ТОВ "ФК "Траст Фінанс" (новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступив за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором від 23 жовтня 2008 року, укладеним із ОСОБА_1 .
Разом із цим за договором відступлення прав за іпотечними договорами від 29 грудня 2017 року, новий кредитор набув статусу іпотекодержателя за іпотечним договором від 23 жовтня 2008 року, укладеним із ОСОБА_1 .
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2018 року задоволено заяву ТОВ "ФК "Траст Фінанс", замінено сторону у справі № 2-5815/09 з ПАТ "ВіЕс Банк" на його правонаступника ТОВ "ФК "Траст Фінанс".
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.