ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/17376/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 (колегія суддів у складі: Шаптала Є.Ю. - головуючий, Кропивна Л.В., Хрипун О.О.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2021 (суддя Бойко Р.В.) та
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2021 (колегія суддів у складі: Шаптала Є.Ю. - головуючий, Куксов В.В., Яковлєв М.Л.)
та окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.06.2021 (суддя Бойко Р.В.)
у справі № 910/17376/19
за позовом Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Одеської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта"
до Акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Одеської міської ради
про стягнення шкоди у розмірі 123531,42 грн,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позовних вимог
1. У грудні 2019 року Акціонерне товариство "Укрпошта" в особі Одеської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" (далі - АТ "Укрпошта") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" (далі - АТ "Концерн Галнафтогаз") про стягнення шкоди у розмірі 123531,42 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 28.09.2019 представниками відповідача було здійснене захоплення частини території та ємностей і виробничих приміщень Цеху перевезення пошти Одеської дирекції АТ "Укрпошта", розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, 2, які в подальшому були знищені, у зв`язку з чим позивачу завдано матеріальну шкоду в розмірі 123531,43 грн.
Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.06.2021 позов задоволено. Стягнуто з АТ "Концерн Галнафтогаз" на користь АТ "Укрпошта" шкоду у розмірі 123531,42 та судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2021 залишено без змін.
5. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що в цьому випадку з урахуванням приписів ч. 2 ст. 1172 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за завдану внаслідок проведення підготовчих робіт шляхом демонтажу існуючих будівель та споруд на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, 2, шкоду відповідає саме АТ "Концерн Галнафтогаз", адже такі дії вчинялися за його вказівкою на підставі договору підряду № КУНТ/125-08-19 від 20.08.2019.
6. Суди зазначили, що рішенням Господарського суду Одеської області від 01.07.2008 у справі № 16/5-08-35, яке постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.09.2008 та постановою Вищого господарського суду України від 20.01.2009 залишено без змін, встановлено, що нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля 2, які складаються з будівель під літ "А" площею 995,7 кв.м, літ. "В" площею 52,5 кв.м, літ. "Г" площею 409,5 кв.м, літ. "Д" площею 108,4 кв.м, літ. "Е" площею 110,2 кв.м, літ. "Ж" площею 1456,0 кв.м, літ. "З" площею 22,3 кв.м, літ. "И" площею 14,6 кв.м, літ. "К" площею 93,2 кв.м, літ. "Б" - навіс, літ. "Л" - навіс та майно, позначене в технічному паспорті за № № 1-8 - огорожа, за № 1 - мостіння, як і земельна ділянка, на якій вони розташовані, є власністю Держави в особі Міністерства транспорту та зв`язку України; також встановлено відсутність у вказаної нерухомості (в т.ч. земельної ділянки) статусу комунального майна в силу приналежності її до державної власності.
7. У зв`язку з викладеним, суди дійшли висновку, що досліджені в своїй сукупності обставини справи дають обґрунтовані підстави для висновку, що ініційована Одеською міською радою протиправна ланка перебігу прав власності на спірне майно мала цілеспрямованість вказаних порушень з метою незаконного заволодіння спірним нерухомим майном задля послідуючого виділення земельної ділянки, на якій воно розміщувалося.
8. Суди також виходили з того, що у цьому випадку спірна нерухомість вибула за відсутності волі її дійсного власника - держави, з порушенням публічного порядку, що в силу приписів ст.ст. 330, 388 ЦК України виключає наявність правових підстав для визнання АТ "Концерн Галнафтогаз" добросовісним набувачем права власності на спірну нерухомість.
9. Суди вказали, що за будь-яких обставин перебігу прав власності на спірне нерухоме майно відповідач, встановивши перебування його у користуванні інших осіб та будучи добросовісним власником, в силу положень ст.ст. 3, 12, 13 ЦК України першочергово був зобов`язаний вчинити дії, спрямовані на виселення таких осіб в порядку, визначеному законом (звернутися до поліції, ініціювати судовий спір тощо), а не здійснювати подальший демонтаж відповідного майна, створюючи загрозу завдання шкоди життю та майну інших осіб, однак, доказів вчинення дій, спрямованих на це матеріали справи не містять, що і вказує на наявність протиправної поведінки відповідача.
10. Суди встановили, що посилання відповідача на здійснення огляду спірного майна при його набутті у власність не підтверджується матеріалами справи, тоді як обставинами справи та наявними в ній доказами підтверджується наявність всіх складових цивільного правопорушення в діях АТ "Концерн Галнафтогаз", необхідних для покладення на нього обов`язку з відшкодування завданих встановленими протиправними діями збитків АТ "Укрпошта", що свідчить про правомірність та обґрунтованість заявлених ним вимог про стягнення збитків у розмірі 123531,43 грн.
Стислий виклад окремої ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
11. Окремою ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2021, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2021, повідомлено Національне антикорупційне бюро України про виявлення в діях посадових осіб Одеської міської ради та інших осіб можливих ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191, 364 Кримінального кодексу України, що мали своїм наслідком незаконне заволодіння державним майном у вигляді нежитлових будівель та права користування землею, розташованими за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, буд. 2, орієнтовною вартістю 11520000,00 грн. Встановлено Національному антикорупційному бюро України строк для надання відповіді про вжиті ним заходи за наслідками розгляду даної окремої ухвали - один місяць з моменту одержання даної окремої ухвали.
12. Судові рішення мотивовані тим, що ініційованими Одеською міською радою діями, враховуючи приписи ст.ст. 1, 4, 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та ст.ст. 181, 182, 316, 317, 334 Цивільного кодексу України, з 25.10.2010 фактично було створено нелегітимну ланку перебігу прав власності та користування на нерухомість (земельна ділянка, будівлі, споруди), розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, 2.
13. Такі дії за висновком господарських судів попередніх інстанцій було вчинено всупереч рішенню Господарського суду Одеської області від 01.07.2008 у справі №16/5-08-35, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.09.2008 та постановою Вищого господарського суду України від 20.01.2009, тобто, такого, що набрало законної сили та статусу остаточного, про що Одеській міській раді було достеменно відомо як стороні у судовій справі № 16/5-08-35. Зазначені дії, порушують фундаментальні положення Конституції України (ст.ст. 8, 19, 41, 1291) та ЦК України (ст.ст. 182, 316, 317, 321, 326, 328, 334), адже має місце фактичне заволодіння державним майном за відсутності правових підстав для цього, розпорядження ним за відсутності волі власника - держави, та послідуюче його знищення.
14. Господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що обставини перебігу такої нелегітимної ланки прав власності та користування на нерухомість, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, 2, не викликають жодних сумнівів у тому, що Одеська міська рада, реєструючи за територіальною громадою міста Одеси права власності на спірну земельну ділянку та розташоване на ній майно і вчиняючи в подальшому правочини, на підставі яких відбувся перехід права власності та права користування на спірну нерухомість, що на той час належала державі, мала намір незаконно заволодіти нею, свідомо нехтуючи імперативними приписами Конституції України та ЦК України (зокрема, в частині обов`язковості остаточного судового рішення та непорушності прав власності).
15. При цьому, вартість майна, що було знищено за наявними в матеріалах справи документами, становить близько 11520000,00 грн (остання відома ринкова вартість), не враховуючи вартість права користування земельною ділянкою, ціною за останньою грошовою оцінкою у розмірі 13036745,70 грн. Тобто, викладені у даній ухвалі обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що дії посадових осіб Одеської міської ради та/або інших осіб (наразі невідомих) можуть містити ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191, 364 Кримінального кодексу України.
16. Такі обставини вибуття із власності держави зазначеного майна, на переконання господарських судів попередніх інстанцій, можуть містити ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191, 364 Кримінального кодексу України, в діях посадових осіб Одеської міської ради та інших осіб, що в силу приписів ч.1 ст. 246 ГПК України є підставою для постановлення окремої ухвали, незалежно від того чи є юридичні особи, державні чи інші органи, або інші особи учасниками судового процесу.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
17. АТ "Концерн Галнафтогаз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 та рішення Господарського суду м. Києва від 11.06.2021, ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити повністю; постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2021 та окрему ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.06.2021 скасувати.
18. Касатор зазначає, що вказана справа була віднесена до малозначних помилково, оскільки у судових рішеннях є висновки про те, що "в дійсності розмір збитків становить щонайменше 11520000,00 грн", що на думку скаржника, виключало можливість розгляду справи судом у порядку спрощеного позовного провадження. До того ж, оскаржуваними рішенням та постановою встановлено нікчемність, зокрема, рішення Одеської міської ради про приватизацію комунального майна, що відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 247 ГПК України також виключає можливість розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.
19. Як підставу для касаційного оскарження судових рішень у справі касатор визначив пункти 1, 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України та абзац 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України. При цьому касатор стверджує, що оскаржувані рішення винесені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, від 02.11.2021 у справі № 918/1131/20, від 28.10.2021 у справі № 910/9851/20, від 29.06.2021 у справі № 910/11287/16, від 15.06.2021 у справі № 918/864/20, від 18.05.2021 у справі № 925/1328/19, від 08.09.2020 у справі № 926/1904/19, від 07.07.2020 у справі № 922/3208/19, від 28.10.2021 у справі № 910/9851/20, від 22.12.2020 у справі № 909/260/19, від 08.12.2020 у справі № 922/1633/18, від 21.05.2020 у справі № 925/142/18, від 05.02.2020 у справі № 925/533/18, від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19, від 18.06.2020 у справі № 915/940/18, від 23.06.2020 у справі № 922/3459/19, від 16.09.2021 у справі № 922/3059/16, від 14.07.2021 у справі № 907/456/20, від 02.08.2021 у справі № 914/1027/19, від 04.08.2021 у справі № 910/3372/19, від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20, від 29.09.2021 у справі № 910/17079/19, від 16.09.2021 у справі № 922/3059/16, від 26.01.2021 у справі № 923/722/19, від 29.10.2020 у справі № 917/814/16, від 29.01.2020 у справі № 904/5265/18, від 28.01.2020 у справі № 912/653/19, від 06.11.2019 у справі № 909/51/19, від 25.06.2019 у справі № 5023/5836/12, від 19.06.2019 у справі № 910/19581/16, від 05.06.2019 у справі № 909/452/18, від 18.03.2019у справі № 908/1165/17, від 06.12.2018у справі № 902/1592/15, від 18.11.2021 у справі № 824/30/21, від 31.03.2021 у справі № 390/2220/17, від 12.02.2021 у справі № 390/1485/18, від 08.02.2021 у справі № 727/10189/17, від 03.02.2021 у справі № 390/199/18, від 13.10.2020 у справі № 910/12692/18, від 20.08.2020 у справі № 910/9817/19, від 02.07.2020 у справі № 910/4932/19, від 20.02.2020 у справі № 925/510/15, від 05.12.2019 у справі № 922/668/19, від 10.03.2020 у справі № 910/24075/16, від 02.07.2020 у справі № 910/4932/19, від 25.03.2021 у справі № 911/2961/19, від 17.11.2021 у справі № 910/22113/17, від 07.07.2021 у справі № 40/5005/7101/2011, від 30.06.2021 у справі № 910/3140/19, від 23.06.2021 у справі № 913/344/20, від 03.08.2020 у справі № 286/798/19, від 21.11.2018 у справі № 577/5321/17, від 13.01.2021 у справі № 640/21456/18, від 08.07.2020 у справі № 200/5153/15-ц, від 03.06.2020 у справі № 160/224/18, від 22.03.2019 у справі № 445/595/16-ц, від 11.09.2018 у справі № 918/1377/16, від 02.06.2021 у справі № 910/14524/19; від 22.06.2021 у справі № 915/1912/19, від 03.04.2019 у справі № 372/4581/14-ц, від 05.03.2020 у справі № 924/233/17, від 04.09.2018 у справі № 915/1279/17, від 29.01.2020 у справі № 927/83/19, від 03.12.2019 у справі № 911/3396/14, від 01.08.2019 у справі № 911/956/17, від 19.06.2019 у справі № 911/4000/15, від 12.06.2019 у справі № 916/1986/18, від 04.09.2019 у справі № 905/1717/18, від 27.06.2018 у справі № 910/4198/16, від 22.01.2021 у справі № 922/623/20, постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18, від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, від 07.04.2020 у справі № 904/3657/18, від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010, від 21.03.2018 у справі № 760/14438/15-ц, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18, від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, від 12.12.2018 у справі № 367/2259/15-ц; постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 6-1528цс15.
20. Зокрема касатор вважає, що судами попередніх інстанцій:
- неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема ст. 202 та ст. 228 ЦК України в контексті встановлення судами нікчемності рішень Одеської міської ради та її виконавчого комітету, а також свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі та автозаправну станцію, з урахуванням того, що вони не є правочинами, відповідно не можуть бути визнані нікчемними, а висновок Верховного Суду щодо питання застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах відсутній;
- не застосовано ч. 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції від 11.02.2010) щодо визнання дійсними прав на нерухоме майно у разі відсутності їх державної реєстрації в сукупності, що підлягала застосуванню, а висновок Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права у подібних правовідносинах відсутній.
21. Крім того касатор зазначає про порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема ст.ст. 7, 73, 76, 79, 86, 236, 237, 238 ГПК України, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також не дослідження зібраних у справі доказів та встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
22. Поряд із цим касатор стверджує, що дана справа має виняткове значення для нього, оскільки оскаржуваними судовими рішеннями порушено гарантоване Конституцією України право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю, а також право на мирне володіння майном, передбачене ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. До того ж, касатор зауважує на тому, що ця справа стосується питань права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях вийшли за межі позовних вимог, порушивши ст. 14, ч. 2 ст. 237 ГПК України, що в результаті призвело до неправильного застосування норм матеріального права (зокрема, ст. 1166 та ст. 1192 ЦК України) та ст. 228 ЦК України.
23. Касатор не погоджується з висновками господарських судів згідно з якими законність ухвалення оскаржуваної ухвали обґрунтовано наявністю "нелегітимної ланки перебігу права власності та користування на нерухомість (земельна ділянка, будівлі, споруди), розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, 2". Оскаржувані окрема ухвала та постанова від 13.10.2021 на думку касатора підлягають скасуванню, оскільки винесені з порушенням норм процесуального права, а саме: ч.ч. 5,11 ст. 246 ГПК України.
24. Зокрема касатор звертає увагу на те, що згідно із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 21.05.2019 у справі № 914/2/18, виходячи зі змісту ч. 11 ст. 246 ГПК України, постановляючи окрему ухвалу стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, суд повинен вказати які саме ознаки та якого конкретно кримінального правопорушення ним виявлено при вирішенні спору. Оскаржувана окрема ухвала постановлена судом першої інстанції та залишена без змін судом апеляційної інстанції у зв`язку з виявленням в діях посадових осіб Одеської міської ради та інших осіб можливих ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191, 364 Кримінального кодексу України.
25. Відповідно до ч. 5 ст. 246 ГПК України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Однак, за ствердженням касатора всупереч вимог ч. 11 ст. 246 ГПК України, господарські суди попередніх інстанцій не вказали, які саме ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191 та 364 Кримінального кодексу України, а також які конкретно кримінальні правопорушення ним виявлено при вирішенні спору.
26. Зокрема за твердженням касатора в окремій ухвалі та постанові від 13.10.2021 не обґрунтовано, в яких діях чи бездіяльності посадових осіб Одеської міської ради та інших осіб виразилась об`єктивна сторона злочину, передбаченого відповідними частинами статей 191 та 364 Кримінального кодексу України, враховуючи, що зі змісту оскаржуваних ухвали та постанови вбачається, що, на думку судів, саме Одеська міська рада ініціювала створення "нелегітимної ланки перебігу прав власності та користування на нерухомість (земельна ділянка, будівлі, споруди)" та "мала намір незаконно заволодіти нерухомістю". Касатор також звертає увагу на те, що суб`єкт злочину за ст. 191 та 364 КК України є спеціальним (з огляду на предмет спору в даній справі - орган місцевого самоврядування), а тому безпідставним та незаконним є постановлення судом оскаржуваної ухвали щодо "інших осіб".
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
27. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021, рішення Господарського суду м. Києва від 11.06.2021, постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2021 та окрему ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.06.2021 без змін, а касаційну скаргу AT "Концерн Галнафтогаз" - без задоволення.
28. Позивач зауважує на тому, що ним до позовної заяви додана довідка про вартість знищеного майна, яка в сумі складає 125531,43 грн, тобто суму на яку заявлений позов. З цього випливає, що висновок суду про вартість знищеного майна ґрунтується на матеріалах справи. Положення ст. 1192 ЦК України щодо відшкодування завданих збитків судом дотримано. Крім цього позивач зазначає, що відповідач не заперечував проти заявленої у позові суми заподіяної шкоди та, в свою чергу, не зазначив іншої суми, враховуючи те, що руйнування споруд фактично підтверджено документами, наданими відповідачем.
29. На думку позивача, договори укладені між Одеською міською радою та ПП "ВИРА", між ПП "ВИРА" та ТОВ "Арес-ІВ", між ТОВ "Арес-ІВ" та відповідачем є такими, що порушують публічний порядок, оскільки були спрямовані на заволодіння державним майном. Відповідач, стверджуючи про проведення ним огляду нерухомого майна тим самим підтверджує власну обізнаність стосовно належності цього майна позивачеві.
30. Позивач вважає, що недійсність зазначених правочинів прямо встановлена законом, внаслідок чого вони є нікчемними та, відповідно визнання їх судом незаконними, законом не вимагається. Враховуючи наведене посилання відповідача на ч. 3 ст. 237 ГПК України є хибним.
31. АТ "Укрпошта" також зазначило, що наведена норма стосується визнання недійсним правочину, в той час як інші акти дії, визнані нікчемними (зокрема, рішення Одеської міської ради) взагалі не є правочинами.
32. Позивач вважає, що вина Одеської міської ради знайшла свій вираз у використанні державної власності всупереч закону - спочатку у віднесенні її до переліку об`єктів комунальної власності (що само по собі було незаконним), що підлягають відчуженню та, в подальшому, у відчуженні на користь третьої особи. Зазначені дії прямо підпадають під визначення порушення публічного порядку, що міститься у ст. 228 ЦК України: незаконне заволодіння майном фізичної чи юридичної особи, держави. У цьому випадку порушення були скоєні органом місцевого самоврядування, тобто суб`єктом владних повноважень. До того ж Одеською міською радою (яка є третьою особою на стороні Відповідача по цій справі) не надано суду жодного документу, який був підставою для прийняття рішення № 4961-V від 22.01.2010 (тобто підставою для визнання нерухомого майна комунальною власністю).
33. Позивач заперечує проти твердження касатора про порушення господарськими судами попередніх інстанцій вимог ч. 11 ст. 246 ГПК України оскільки на його думку окрема ухвала постановлена у зв`язку з виявленням в діях посадових осіб Одеської міської ради та інших осіб можливих ознак кримінальних правопорушень. Отже, ухвала стосується посадових осіб Одеської міської ради, та інших осіб (зокрема, КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" та інших), які не були учасниками цієї справи, що цілком відповідає як вимогам ст. 246 ГПК України, так і правовій позиції що міститься у постанові Верховного Суду України від 21.05.2019 у справі № 914/2/18, згідно з п. 3.1 якої, відповідно до положень ст. 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
34. Відзив від Одеської міської ради до Верховного Суду не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
35. Рішенням виконкому Ленінської райради депутатів трудящих № 71 від 02.02.1953, затвердженим рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих № 209 від 21.02.1953, Одеському обласному управлінню Міністерства зв`язку відведено вільну земельну ділянку площею до 1 га в районі Слобідки за дитячою лікарнею під будівництво автогаражу.
36. Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих № 402 від 21.05.1959 Транспортній конторі Одеського обласного управління зв`язку відведено додаткову земельну ділянку площею 0,51 га, в районі Червоної Слобідки за радіостанцією, по межі земельної ділянки відведеної Транспортній конторі Управління зв`язку; зобов`язано керівника Транспортної контори обласного управління зв`язку: скласти проект забудови ділянки на підставі Архітектурно-планувального завдання Управління Головного архітектора міста; погодити генплан ділянки, проект будівель і благоустрою із зацікавленими відомствами у встановленому порядку; надати на погодження технічну документацію: почати будівництво в ІІІ-му кварталі 1959 року, закінчити будівництво у встановлені строки; здійснити будівництво міських підземних та надземних інженерних мереж у відповідності до технічних вимог, які будуть видані Управлінням Головного архітектора міста.
37. На підставі вказаного рішення Управлінням Головного архітектора міста було здійснено відведення відповідної земельної ділянки Транспортній конторі Одеського обласного управління зв`язку, про що складено акт від 18.07.1959.
38. Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.07.2008, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.09.2008 та постановою Вищого господарського суду України від 20.01.2009, у справі № 16/5-08-35 за позовом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" в особі Одеської дирекції до Одеської міської ради про визнання права власності та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Міністерства транспорту та зв`язку України до Одеської міської ради про визнання права власності, зокрема, задоволено позов Міністерства транспорту та зв`язку України і визнано право власності за Державою в особі Міністерства транспорту та зв`язку України на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля 2, які складаються з будівель під літ "А" площею 995,7 кв.м, літ. "В" площею 52,5 кв.м, літ. "Г" площею 409,5 кв.м, літ. "Д" площею 108,4 кв.м, літ. "Е" площею 110,2 кв.м, літ. "Ж" площею 1456,0 кв.м, літ. "З" площею 22,3 кв.м, літ. "И" площею 14,6 кв.м, літ. "К" площею 93,2 кв.м, літ. "Б" - навіс, літ. "Л" - навіс та майно, позначене в технічному паспорті за №№ 1-8 - огорожа, за № 1 - мостіння.
39. Листом від 14.12.2009 ПП "ВИРА" звернулося до начальника представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради з проханням розпочати оформлення документації, необхідної для викупу ПП "ВИРА" у територіальної громади міста Одеса в особі Одеської міської ради індивідуально визначеного нерухомого майна, що перебуває в комунальній власності, а саме: нежитлових будівель загальною площею 218,6 кв.м та споруд, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, 2.
40. Рішенням Одеської міської ради № 4961-V від 22.01.2010 "Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішення Одеської міської ради" внесено до переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню, зокрема, нежитлові будівлі загальною площею 218,6 кв.м та споруди, вул. Пестеля, 2, з визначенням способу та умов продажу - викуп ПП "ВИРА" за грошові кошти.
41. Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 474 від 24.09.2010 "Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси" затверджено перелік об`єктів нерухомого майна, що підлягають реєстрації за територіальною громадою м. Одеси, згідно якого за № 21 було визначено будівлі, загальною площею 218,6 кв.м, та споруди, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, 2.
42. На підставі вказаного рішення 25.10.2010 Одеською міською радою було видано свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі та авто-заправну станцію, відповідно до якого посвідчено, що об`єкт, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, 2, який складається з будівель літ. "Д" - котельної, літ. "Е" - боксу, загальною площею 218,6 кв.м, ІІ - авто-заправної станції, відображених у технічному паспорті від 18.11.2009, в цілому, дійсно належить територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності.
43. 25.10.2010 згідно з вказаним свідоцтвом Комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" здійснено реєстрацію прав власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради на нежитлові будівлі та автозаправну станцію за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, 2, про що здійснено запис № 2544 в книзі: 12ог-35.
44. 02.11.2010 між територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради (продавець) та ПП "ВИРА" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левенець Т.П. за реєстраційним № 706, відповідно до якого продавець продав, а покупець купив індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежитлових будівель та авто-заправної станції, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, 2, та в цілому складаються з будівель літ. "Д" - котельної, літ. "Е" - боксу, загальною площею 218,6 кв.м, основною площею 196,2 кв.м, ІІ - автозаправної станції, №№ 1, 2, 8 - огорожа, відображених у технічному паспорті від 18.11.2009, та розташовані на земельній ділянці, площею 5112 кв.м, яка знаходиться у фактичному користуванні та належить територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради, документи на яку не оформлені, сформовано кадастровий номер 5110137300:07:003:0030.
45. Відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу № 706 об`єкт купівлі-продажу відчужено за ціною у розмірі 868028,40 грн.
46. 08.11.2010 між ПП "ВИРА" (продавець) та ТОВ "АРЕС-ІВ" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В. за реєстраційним № 4918, відповідно до якого продавець передав у власність покупцю, а покупець прийняв об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлові будівлі та автозаправну станцію, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, 2, та в цілому складаються з будівель літ. "Д" - котельної, літ. "Е" - боксу, загальною площею 218,6 кв.м, основною площею 196,2 кв.м, ІІ - авто-заправної станції, №№ 1, 2, 8 - огорожа, та розташовані на земельній ділянці, площею 5112 кв.м, яка знаходиться у фактичному користуванні ПП "ВИРА" та належить територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради, документи на яку не оформлені, сформовано кадастровий номер 5110137300:07:003:0030.
47. Відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу № 4918 об`єкт купівлі-продажу відчужено за ціною у розмірі 920000,00 грн.
48. 18.11.2010 між ТОВ "АРЕС-ІВ" (продавець) та ПАТ "Концерн Галнафтогаз" було укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель та автозаправної станції, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Красовською А.В. за реєстраційним № 9658, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв у власність нежитлові будівлі та автозаправну станцію, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, буд. 2, загальною площею 218,6 кв.м, до складу яких входять: котельня, позначена за планом земельної ділянки - «Д», площею 108,4 кв.м; бокс, позначений за планом земельної ділянки - "Е", площею 110,2 кв.м; автозаправна станція, позначена за планом земельної ділянки - "ІІ"; огорожа, позначена за планом земельної ділянки - "№№ 1, 2, 8", та знаходяться на земельній ділянці площею 5112 кв.м, якій присвоєно кадастровий номер 5110137300:07:003:0030.
49. Відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу № 9658 об`єкт купівлі-продажу відчужено за ціною у розмірі 11520000,00 грн.
50. 03.07.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області проведено реєстрацію права власності Держави в особі Міністерства транспорту та зв`язку України на об`єкт нерухомого майна - автобаза зв`язку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 682448351101, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля 2, що складаються з: літ "А" площею 995,7 кв.м, літ. "В" площею 52,5 кв.м, літ. "Г" площею 409,5 кв.м, літ. "Д" площею 108,4 кв.м, літ. "Е" площею 110,2 кв.м, літ. "Ж" площею 1456,0 кв.м, літ. "З" площею 22,3 кв.м, літ. "И" площею 14,6 кв.м, літ. "К" площею 93,2 кв.м, літ. "Б" - навіс, літ. "Л" - навіс.
51. Рішенням Одеської міської ради від 10.09.2015 № 7057-VI "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,5112 га, за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, 2, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель та авто-заправної станції та надання її в оренду публічному акціонерному товариству "Концерн Галнафтогаз" вирішено: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5110137300:07:003:0033), площею 0,5112 га, за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, 2; надати ПАТ "Концерн Галнафтогаз" вказану земельну ділянку в оренду терміном на 10 років.
52. 21.10.2015 державним реєстратором Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області, на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" № 5245-VI від 06.09.2012, здійснено реєстрацію комунальної власності територіальної громади міста Одеса в особі Одеської міської ради на земельну ділянку, кадастровий номер 5110137300:07:003:0033, площею 0,5112 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, земельна ділянка 2.
53. 01.04.2016 між Одеською міською радою (орендодавець) та ПАТ "Концерн Галнафтогаз" (орендар) укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим № 709, відповідно до якого передано в оренду земельну ділянку, кадастровий номер 5110137300:07:003:0033, площею 0,5112 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, 2.
54. 12.06.2018 державним реєстратором Одеської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості", на підставі наказів Міністерства інфраструктури України №56 від 16.02.2017 "Про припинення УДППЗ "Укрпошта" в результаті його перетворення у ПАТ "Укрпошта" та створення ПАТ "Укрпошта" та № 240 від 05.07.2017 "Про затвердження Акта передавання майна до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", проведено реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством "Укрпошта" на об`єкт нерухомого майна - автобаза зв`язку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 682448351101, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля 2, що складаються з: літ. "А" площею 995,7 кв.м, літ. "В" площею 52,5 кв.м, літ. "Г" площею 409,5 кв.м, літ. "Д" площею 108,4 кв.м, літ. "Е" площею 110,2 кв.м, літ. "Ж" площею 1456,0 кв.м, літ. "З" площею 22,3 кв.м, літ. "И" площею 14,6 кв.м, літ. "К" площею 93,2 кв.м, літ. "Б" - навіс, літ. "Л" - навіс та майно, позначене в технічному паспорті за №№ 1-8 - огорожа, за № 1 - мостіння.
55. 20.08.2019 між ПАТ "Концерн Галнафтогаз" (замовник) та ТОВ "Креатив-Інжиніринг" (підрядник) було укладено договір підряду № КГНГ/125-08-19, згідно з умовами якого підрядник зобов`язався на свій ризик виконати увесь комплекс підготовчих робіт (демонтаж існуючих будівель та споруд) для спорудження АЗК з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, автомийкою самообслуговування та АГЗП за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, 2.
56. 28.09.2019 за заявою директора Центра управління нерухомістю та інфраструктурою Одеської дирекції АТ "Укрпошта" про те, що невстановлені особи самовільно демонтують огорожу та нежилі споруди на території, яка розташована на вул. Пестеля, 2 в м. Одесі, було внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за № 12019161470001310.
57. 30.09.2019 за № 20-173/19 директор Одеської дирекції АТ "Укрпошта" звернувся до Хмільницького відділення поліції Малиновського ВП ГУНП в Одеській області із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 194, 1971, 2062 ККК України, відповідно до якої повідомив про те, що 28.09.2019 біля 8 години ранку групою невідомих осіб було здійснене захоплення частини території та двох виробничих приміщень (літери Д та Е) Цеху перевезення пошти Одеської дирекції АТ "Укрпошта" (автобаза зв`язку) за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, 2, При цьому було зруйновано огорожу території та об`єкти під літерами Д та Е.