У Х В А Л А
20 квітня 2022 року
м. Київ
Справа № 9901/401/21
Провадження № 11-462заі21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О.Б.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора як правонаступника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП), Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора як правонаступника КДКП про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність КДКП щодо непроведення конкурсу на зайняття вакантних посад місцевої прокуратури для осіб, які рішенням КДКП від 4 квітня 2018 року № 41дк-18 зараховані до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів у межах конкурсу, оголошеного рішенням КДКП від 26 липня 2017 року № 1дк-17;
- визнати протиправною бездіяльність Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора щодо незатвердження з 19 вересня 2019 року по 1 вересня 2021 року порядку заміщення тимчасово вакантних посад прокурорів в органи прокуратури (у зв`язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю, відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відрядженням для участі в роботі інших органів на постійній основі тощо), який затверджується Генеральним прокурором;
- визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо непроведення з 19 вересня 2019 року по 1 вересня 2021 року конкурсу на заміщення тимчасово вакантних посад прокурорів в органи прокуратури для осіб, які перебувають у резерві на вакантні посади прокурорів місцевих (окружних) прокуратур;
- визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо непроведення конкурсу на заміщення тимчасово вакантних посад прокурорів в органі прокуратури з 1 вересня 2021 року по теперішній час для осіб, які перебувають у резерві на вакантні посади прокурорів місцевих (окружних) прокуратур;
- зобов`язати Офіс Генерального прокурора в особі його керівника провести конкурс на заміщення тимчасово вакантних посад прокурорів для осіб, які перебувають у резерві на вакантні посади прокурорів місцевих (окружних) прокуратур, та призначити ОСОБА_1 на вакантну посаду прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 заробітну плату прокурора окружної прокуратури з 19 вересня 2019 року до моменту фактичного призначення на посаду прокурора окружної прокуратури.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 11 жовтня 2021 року справу за позовом ОСОБА_1 передав за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.
ОСОБА_1 не погодився із таким судовим рішенням і 5 листопада 2021 року подав апеляційну скаргудо Великої Палати Верховного Суду.
Статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) встановлено вимоги до апеляційної скарги. Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
ОСОБА_1 не додав до апеляційної скарги документа про сплату судового збору, натомість, посилаючись на скрутне матеріальне становище, заявив клопотання про звільнення від його сплати на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Оскільки скаржник ОСОБА_1 доказів неможливості сплати судового збору одночасно із заявленим клопотанням суду не надав, ухвалою судді Великої ПалатиВерховного Суду від 11 листопада 2021 року в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення зазначених у ній недоліків скарги шляхом надання документа, який підтверджує сплату судового збору.