ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2022 року
м. Київ
Справа № 9901/294/21
Провадження № 11-488заі21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, третя особа - Комісія при Президентові України з питань громадянства, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 4 листопада 2021 року (судді Шевцова Н. В., Мацедонська В. Е., Кашпур О. В., Радишевська О. Р., Уханенко С. А.),
УСТАНОВИЛА:
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Президента України Зеленського В. О. стосовно неналежного виконання своїх повноважень, встановлених у частинах першій та другій статті 102 та пунктах 1, 26 статті 106 Конституції України в частині, що стосується забезпечення державної незалежності та національної безпеки України шляхом видання указів про надання громадянства України ОСОБА_1 , на підставі протоколу засідання Комісії при Президентові України з питань громадянства;
- зобов`язати Президента України Зеленського В. О. видати та підписати указ про надання громадянства УкраїниОСОБА_1 ;
- стягнути з Президента України Зеленського В. О. за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно із пунктом 112 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, який затверджено Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (далі - Порядок № 215), заява про набуття громадянства України повинна розглядатися протягом одного року з дня подачі такої заяви.
Матеріали про набуття позивачем громадянства надіслані на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства ще 10 грудня 2020 року, проте на час звернення до суду із цим позовом Президент України не прийняв відповідний Указ.
Окрім того позивач зазначає, що матеріали справи про надання йому громадянства України розглядалися з грубим порушенням загальних строків розгляду - з 2019 по 2021 рік.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 4 листопада 2021 року відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 мотивувавши це тим, що жодним чинним нормативно-правовим актом не визначено та не обмежено строку реалізації повноважень Президента України щодо прийняття рішення про прийняття до громадянства України, а пункт 112 Порядку № 215 не поширюється на спірні правовідносини.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 4 листопада 2021 року та задовольнити позовні вимоги.
Скаржник посилається на те, що у квітні 2019 року подав до Головного управління Державної міграційної служби України в Херсонській області заяву для набуття громадянства України, яка повинна розглядатись протягом одного року з моменту її подання. Однак жодної інформації щодо її розгляду Президентом України Зеленським В. О. (видання за результатами її розгляду відповідного указу) немає. На думку ОСОБА_1 , така протиправна бездіяльність відповідача порушує його законні права.
Від представника відповідача і третьої особи до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить у її задоволенні відмовити, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін. Зазначає про правильність висновку суду першої інстанції стосовно відсутності протиправної бездіяльності Президента України щодо неналежного виконання своїх повноважень, оскільки жодним чинним нормативно-правовим актом не визначено та не обмежено строку реалізації ним повноважень у частині ухвалення рішення про прийняття до громадянства України, а пункт 112 Порядку № 215, на який посилається позивач, не поширюється на спірні правовідносини.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про таке.
Як установлено судом першої інстанції та убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Народної Республіки Бангладеш, у квітні 2019 року звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою для набуття громадянства України.
14 травня 2020 року матеріали щодо прийняття позивача до громадянства України надійшли до Офісу Президента України.
6 серпня 2020 року листом № 19/20-14/19 Департаменту з питань громадянства, помилування, державних нагород зазначені матеріали було повернуто на доопрацювання для усунення недоліків до Державної міграційної служби України відповідно до пункту 110 Порядку № 215.
Підставою для повернення матеріалів визначено наявність у паспортному документі позивача відомостей про відсутність у нього дружини.
23 жовтня 2020 рокуОСОБА_1 подав до територіального підрозділу міграційної служби нотаріально завірену копію нового паспортного документа, який містив відомості про його дружину, з перекладом на українську мову.
10 грудня 2020 року матеріали справи про прийняття до громадянства позивача після доопрацювання були направлені до Комісії при Президентові України з питань громадянства, що підтверджується листом Державної міграційної служби України.
13 квітня 2021 року відбулося засідання Комісії при Президентові України з питань громадянства, на якому було прийнято рішення про внесення на розгляд Президента України пропозиції щодо задоволення заяви та прийняття до громадянства України ОСОБА_1 , що підтверджується протоколом № 1 засідання Комісії при Президентові України з питань громадянства від 13 квітня 2021 року.
27 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до голови Комісії при Президентові України з питань громадянства із заявою у порядку статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації», в якій просив роз`яснити, в установлені законом строки, на якій стадії знаходиться розгляд його справи щодо набуття громадянства України.
Управління доступу до публічної інформації Департаменту з питань звернень громадян Офісу Президента України листом від 11 червня 2021 року № 22/1-09/2575 повідомило позивача про те, що матеріали стосовно прийняття його до громадянства України розглянуто Комісією при Президентові України з питань громадянства. Про прийняте в установленому порядку рішення його буде поінформовано згідно із законодавством.
Оскільки станом на 21 липня 2021 року рішення щодо прийняття ОСОБА_1 до громадянства України Президентом України не прийнято, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За статтею 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Пунктом 2 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства.
Відповідно до частин першої та другої статті 102 Конституції України Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Згідно з пунктами 1 та 26 частини першої статті 106 Конституції України Президент України забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави; приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні.
Відповідно до частин другої та третьої статті 106 Конституції України Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам. Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб - визначено Законом України від 18 січня 2001 року № 2235-III «Про громадянство України» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2235-III).