ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 607/1491/20
провадження № 51 - 5416 км 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів: Макаровець А.М., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря судового засідання Крота І.М.,
прокурора Сингаївської А.О.,
захисника Шевчука В.О. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника Шевчука В.О. на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 червня 2021 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року стосовно
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Ланівці Тернопільської області,
який мешкає за адресою:
АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 червня 2021 року, залишеним без змін ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року, ОСОБА_1 засуджено за:
- ч. 2 ст. 186 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- ч. 2 ст. 190 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.
Так, 04 листопада 2019 року приблизно о 02:30 ОСОБА_1, перебуваючи біля магазину "7/23" на вул. Б. Хмельницького у м. Тернополі, під приводом здійснити телефонний дзвінок отримав від ОСОБА_2 мобільний телефон "Samsung" з карткою пам`яті, об`ємом 32 Gb, та, імітуючи телефонний дзвінок, кілька хвилин знаходився біля потерпілого. Після чого ОСОБА_1, переконавшись, що ОСОБА_2 відволікся і не слідкує за ним, втік, заволодівши таким чином майном потерпілого та спричинивши йому матеріальних збитків на загальну суму 2 420,13 грн.
Крім того, 25 листопада 2019 року приблизно о 02:30 ОСОБА_1, перебуваючи на вул. Б. Хмельницького, 19 у м. Тернополі, підійшов до раніше незнайомого ОСОБА_3 та повторно, відкрито зірвав з його шиї золотий ланцюг із золотим кулоном, спричинивши потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 8 673,57 грн.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Шевчук В.О., не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Свої вимоги захисник мотивує тим, що:
- висновки суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 в інкримінованих злочинах ґрунтуються на недопустимих доказах, зокрема, протоколах пред`явлення особи для впізнання, та його вина не доведена поза розумним сумнівом;
- показанням свідка ОСОБА_4 не надана належна оцінка;
- за епізодом грабежу не доведено місце вчинення кримінального правопорушення, що, на думку захисника, ставить під сумнів саму подію, та не підтверджено належними доказами здачу ОСОБА_1 до ломбарду золотих виробів, отриманих внаслідок вчинення цього злочину.
Захисник вказує на те, що наведені істотні порушення кримінального процесуального закону перешкодили судам першої та апеляційної інстанцій ухвалити законні рішення та є підставою для їх скасування.
Позиція учасників судового провадження
Захисник підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги захисника, просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення стосовно ОСОБА_1 - без зміни.
Мотиви Суду
Положенням ч. 1 ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
У поданій касаційній скарзі захисник Шевчук В.О. порушує питання про допущення істотного порушення вимог кримінального процесуального закону під час досудового розслідування та розгляду кримінального провадження, покликаючись на недопустимість зібраних доказів та недоведеність вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів.
Проте доводи сторони захисту Суд уважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах кримінального процесуального закону.
Так, викладені в касаційній скарзі доводи щодо неналежної оцінки показань свідка ОСОБА_4 фактично стосуються переоцінки доказів і неповноти судового розгляду, що не є предметом касаційного перегляду в розумінні ст. 438 КПК України.
При перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України, та правильність кваліфікації його дій за даними нормами кримінального закону суд першої інстанції зробив на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.
При цьому суд першої інстанції врахував:
- показання потерпілого ОСОБА_3 про те, що 25 листопада 2019 року на вул. Б. Хмельницького у м. Тернополі він зустрів раніше незнайомого йому ОСОБА_1 ще з одним чоловіком та, коли на пропозицію останнього вони зайшли за магазин, ОСОБА_1 зняв з нього золотий ланцюг з кулоном, після чого вони втекли;
- показання потерпілого ОСОБА_2 про те, що вночі 04 листопада 2019 року він зустрів ОСОБА_1, який попросив у нього мобільний телефон, щоб здійснити дзвінок. Він (потерпілий) дав обвинуваченому телефон, після чого останній зник з його майном;
- показання свідка ОСОБА_4 про те, що він перебуває з обвинуваченим у дружніх стосунках, 25 листопада 2019 року він бачив його в магазині біля залізничного вокзалу у м. Тернополі. Вони привітались, розмов між ними не було та він (свідок) не бачив, як ОСОБА_1 вчиняв грабіж;
дані, що містяться у:
- протоколі огляду від 26 листопада 2019 року, згідно з яким потерпілий ОСОБА_3 надав фотознімок із зображенням золотого ланцюжка та кулона;
- протоколі пред`явлення особи для впізнання від 28 листопада 2019 року, згідно з яким ОСОБА_3 у присутності понятих впізнав ОСОБА_1 за зростом, тілобудовою, рисами обличчя та вказав на нього як на особу, яка зірвала в нього з шиї золотий ланцюг з кулоном;
- довідці ПТ "Ломбард "Заставно-кредитний дім" № 2895/11 від 28 листопада 2019 року, наданій на запит слідчого, згідно з якою ОСОБА_1 25 листопада 2019 року о 03:12 звертався до зазначеного закладу з приводу закладу ланцюга за реактивом деформованого із золота, 583 проби, загальною вагою 13,36 г, вага чистого золота 13,28 г;