Постанова
Іменем України
26 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 712/6950/20
провадження № 61-14439св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Комунальне некомерційне підприємство «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 квітня 2021 року, ухвалене у складі судді Романенко В. А., та постанову Черкаського апеляційного суду від 20 липня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» (далі - КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради») про оскарження дій при отриманні психіатричної допомоги в порядку статті 32 Закону України «Про психіатричну допомогу».
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що він звернувся до відповідача для отримання медичної довідки для перереєстрації дозволу (ліцензії) на об`єкт дозвільної системи (зброю).
Однак, відповідач відмовився надати йому довідку та повідомив, що він має захворювання, але яке саме повідомляти відмовився.
16 березня 2018 року він звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати інформацію про його стан здоров`я та чому про його стан здоров`я не проінформовано законного представника, у відповідь на яку, він отримав лист відповідача про відсутність задокументованих підтверджень наявності законного представника.
Після цього він знову звернувся до відповідача з письмовою заявою про наявні захворювання та встановлені діагнози, однак медичної довідки, інформації про діагноз та стан його психічного здоров`я він не отримав.
У листі від 21 серпня 2018 року відповідач зазначив, що на засіданні лікарсько-консультативної комісії від 17 серпня 2018 року прийнято рішення про обмеження в наданні інформації щодо стану його психічного здоров`я відповідно до статті 26 Закону України «Про психіатричну допомогу» і в такому разі лікар-психіатр або комісія лікарів-психіатрів повинна інформувати законного представника особи, а у відповідача відсутні задокументовані підтвердження наявності у нього законного представника.
02 березня 2020 року він звернувся із заявою до відповідача про звернення закладу до суду для встановлення йому законного представника.
03 березня 2020 року відповідач надав йому відповідь про відмову, яка мотивована відсутністю підстав для звернення до суду з метою визнання його недієздатним.
На час звернення до суду з цим позовом його дієздатність не обмежена, ніхто до суду не звертався з цим питанням, а тому він є дієздатною особою, якій обмежили доступ до медичної інформації. Жодної перевірки працівники відповідача не зробили.
Вважав противоправною бездіяльність відповідача щодо невстановлення наявності законного представника у нього та незвернення до суду для обмеження (визнання недієздатним) та встановлення йому законного представника.
З урахуванням зазначеного та уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просив визнати противоправною бездіяльність КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» щодо невстановлення наявності законного представника у нього, визнати противоправною бездіяльність КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради», щодо незвернення до суду із заявою про встановлення законного представника для нього, зобов`язати КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» звернутися до суду для вирішення питання щодо його дієздатності (недієздатності) та встановлення йому законного представника.
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду позовом до КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити дії, якому просив визнати протиправною відмову КЗ «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» від 21 серпня 2018 року № 01-40/1-Ш-9 та зобов`язати КЗ «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» надати йому доступ до інформації про стан його психічного здоров`я.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 грудня 2020 року цивільні справи за вищевказаними позовними заявами об`єднані в одне провадження.
У лютому 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала позовну заяву в новій редакції, в якій остаточно просила:
- визнати протиправним рішення лікарсько-консультативної комісії КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» від 17 серпня 2018 року про обмеження в наданні ОСОБА_1 інформації про стан його психічного здоров`я;
- визнати протиправною письмову відмову КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» від 21 серпня 2018 року № 01-40/1-Ш-9 про обмеження в наданні ОСОБА_1 інформації про стан його психічного здоров`я;
- зобов`язати КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» надати ОСОБА_1 доступ до інформації про стан його психічного здоров`я;
- визнати протиправною бездіяльність КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» щодо невстановлення наявності законного представника у ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» щодо незвернення до суду із заявою про встановлення законного представника для ОСОБА_1 ;
- зобов`язати КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» звернутися до суду для вирішення питання щодо дієздатності (недієздатності) ОСОБА_1 та встановлення йому законного представника.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 20 липня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним рішення лікарсько-консультативної комісії КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» від 17 серпня 2018 року про обмеження в наданні ОСОБА_1 інформації про стан його психічного здоров`я.
Зобов`язано КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» надати ОСОБА_1 доступ до інформації про стан його психічного здоров`я.
В іншій частині відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним рішення лікарсько-консультативної комісії КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» від 17 серпня 2018 року про обмеження в наданні ОСОБА_1 інформації про стан його психічного здоров`я та зобов`язуючи відповідача надати ОСОБА_1 доступ до інформації про стан його психічного здоров`я, суд першої інстанції виходив із того, що лікарсько-консультативна комісія протиправно обмежила ОСОБА_1 доступ до медичної інформації, не зробила відповідного аналізу ситуації, не навела яким чином інформація про психічний стан ОСОБА_1 може завдати шкоди його здоров`ю або призвести до безпосередньої небезпеки для інших осіб.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною письмову відмови КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» від 21 серпня 2018 року № 01-40/1-Ш-9 про обмеження в наданні йому інформації про стан його психічного здоров`я, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що вказаний лист КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» носить інформаційний характер з надаванням відповіді на запитувану ОСОБА_1 інформацію, а також те, що цим листом не приймалося рішення про обмеження ОСОБА_1 у наданні інформації щодо стану психічного здоров`я, а лише зазначалося про його наявність.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» щодо невстановлення наявності законного представника,суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідач вчиняв дії щодо встановлення наявності чи відсутності законного представника ОСОБА_1 .
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» щодо незвернення до суду із заявою про встановлення законного представника для ОСОБА_1 та зобов`язання КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» звернутися до суду для вирішення питання щодо дієздатності (недієздатності) ОСОБА_1 та встановлення йому законного представника, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із відсутності підстав для такого звернення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У серпні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що лист відповідача від 21 серпня 2018 року містить неоднозначну інформацію, яка вводить його в оману щодо наявності у нього діагнозу, а тому помилково вважали, що вказаний лист КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» носить інформаційний характер з надаванням відповіді на запитувану інформацію.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» щодо невстановлення наявності законного представника, суди не врахували, що відсутність представника зобов`язує психіатричний заклад звернутися до суду щодо його встановлення.
Крім того, зазначав, що вказана справа підлягає розгляду в окремому провадженні відповідно до глави 1 розділу IV ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 квітня 2021 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 20 липня 2021 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права, а саме щодо правильного застосування положень статті 26 Закону України «Про психіатричну допомогу» (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Судові рішення в частині задоволених позовних вимог не оскаржуються, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядаються.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2021 року КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
У строк, визначений судом, заявник усунув недоліки.
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 звернувся до КЗ «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер», правонаступником якого є КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради», для отримання медичної довідки для перереєстрації дозволу (ліцензії) на об`єкт дозвільної системи (зброю).
13 березня 2018 року ОСОБА_1 видано медичну довідку про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів Серія 10ААЄ № 090920, в якій зазначено, що за результатами обстеження проведеного лікарсько-консультативною комісією (ЛКК) - володіння, використання вогнепальною зброєю протипоказано.
16 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до КЗ «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер», правонаступником якого є КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради», з письмовою заявою, в якій просив надати інформацію про стан його здоров`я та чому про стан його здоров`я не проінформовано законного представника.
Згідно з листом КЗ «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» від 02 квітня 2018 року, у КЗ «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» відсутні задокументовані підтвердження наявності законного представника. Також вказано, що лікарями-психіатрами ОСОБА_1 запропоновано додаткове психіатричне обстеження.
23 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся з листом до КЗ «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер», в якому просив надати йому інформацію про його психічний стан, які саме в нього наявні психіатричні протипоказання, копію історії хвороби, надати інформацію про діагноз захворювання, якщо він є, та протокол про проходження обов`язкових та періодичних оглядів.
21 серпня 2018 року КЗ «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» надав відповідь на звернення ОСОБА_1 від 23 липня 2018 року, в якому повідомив, що на засіданні лікарсько-консультативної комісії КЗ «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» від 17 серпня 2018 року прийнято рішення про обмеження в наданні інформації щодо стану психічного здоров`я відповідно до статті 26 Закону України «Про психіатричну допомогу». Запропоновано керуватися роз`ясненнями, наданими у відповіді на його заяву від 02 квітня 2018 року № 01-40/1-6Ш.
31 серпня 2018 року та 04 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звертався до КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» з заявами про надання інформації, на які йому надавалися відповіді листами від 03 вересня 2018 року та 31 жовтня 2019 року.
02 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив заклад звернутися із заявою до суду щодо його недієздатності, для призначення йому законного представника.
03 березня 2020 року відповідач повідомив ОСОБА_1 , що на теперішній час не вбачає законних підстав для звернення до суду з метою визнання його недієздатним.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною письмової відмови КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» від 21 серпня 2018 року № 01-40/1-Ш-9 про обмеження в наданні ОСОБА_1 інформації про стан його психічного здоров`я