Постанова
Іменем України
28 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 296/383/21
провадження № 61-20960св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 02 вересня 2021 року у складі судді Шалоти К. В. та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року у складі колегії суддів Павицької Т. М., Трояновської Г. С., Миніч Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Житомирській області), у якому просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 1 500 000 грн.
Позов мотивовано тим, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2019 року у справі №240/7900/19 його позов до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області задоволено частково. Визнано протиправним відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою з подальшою передачею земельної ділянки за кадастровим номером 1822384400:02:000:0023 в оренду терміном на 49 років для сінокосіння, за клопотанням від 06 листопада 2018 року, викладену у листі від 06 грудня 2018 року.
Протиправними діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює на власний розсуд в 1 500 000,00 грн та вважав, що ця сума буде достатньою для відновлення його душевної рівноваги. Моральна шкода виразилась в душевних стражданнях, пережитих ним у зв`язку із неправомірними діями відповідача.
Внаслідок неправомірних дій відповідача він зазнав моральних страждань, був змушений витрачати час та зусилля для звернення до юристів та суду, у нього відбулося порушення звичайного способу життя, він зазнав сильного психологічного стресу, внаслідок чого погіршилися стосунки з членами сім`ї.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 02 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року, у задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, які б вказували на завдання йому фізичних чи душевних страждань, або інших негативних явищ, внаслідок визнання відмови відповідача у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою протиправною, тобто в порушення статті 81 ЦПК України не довів факт завдання моральної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2021 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, уякій, не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та задовольнити позов.
Крім того, заявником подано клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для прийняття рішення та висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2022 року відкрито касаційне провадження, справу витребувано із суду першої інстанції.
31 січня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судами попередніх інстанцій застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 640/14909/16-ц (провадження № 61-20666св18), від 04 березня 2019 року у справі № 295/443/17 (провадження № 61-45558св18), від 08 травня 2019 року у справі № 233/3464/17 (провадження № 61-45008св18), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19).
Суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Судами не враховано, що основною умовою відшкодування моральної шкоди є те, що остання повинна бути заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин та полягати у фізичному болю та стражданнях, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Так, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2019 року доведена протиправність дій відповідача, тому ця обставина не потребує доказування.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У лютому 2022 року ГУ Держгеокадастру у Житомирській області подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , у якому просило залишити її без задоволення.
У відзиві посилалось на те, що сама лише наявність судового рішення про визнання протиправною відмови, не може бути підставою для задоволення позову, оскільки даним рішенням не встановлюється безумовна доведеність усіх обов`язкових складових цивільно-правової відповідальності заподіяння моральної шкоди. Позивачем не надано доказів заподіяння йому душевних страждань протиправною дією відповідача, зокрема, доказів погіршення здоров`я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, що стали наслідком протиправної бездіяльності відповідача, передбачених частиною другою статті 23 ЦК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
06 листопада 2018 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки за кадастровим номером 1822384400:02:000:0023, що розташована в Коростенському районі Житомирської області для сінокосіння з послідуючою передачею в оренду терміном на 49 років.
Листом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 06 грудня 2018 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2019 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в наданні ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою з послідуючою передачею земельної ділянки з кадастровим номером 1822384400:02:000:0023 в оренду на термін 49 років для сінокосіння за клопотанням від 06 листопада 2018 року.
Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 06 листопада 2018 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою з послідуючою передачею земельної ділянки з кадастровим номером 1822384400:02:000:0023 в оренду для сінокосіння та прийняти рішення у відповідності до норм Земельного кодексу України та із врахуванням встановлених обставин справи.
Посилаючись на те, що протиправність дій відповідача встановлена рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про відшкодування у зв`язку з цим на його користь моральної шкоди.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.