Постанова
Іменем України
28 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 296/9437/20
провадження № 61-20787св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 30 квітня 2021 року ОСОБА_3 та постанову Житомирського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року у складі колегії суддів Коломієць О. С., Талько О. Б., Галацевич О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Житомирській області), у якому просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн.
Позов мотивовано тим, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року у справі № 240/6172/18 визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, викладену у листі від 30 листопада 2018 року, якою ОСОБА_2 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки за кадастровим номером 1822581600:02:000:0011, яка розташована в Коростишівському районі Житомирської області для сінокосіння, за клопотанням від 30 жовтня 2018 року та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 30 жовтня 2018 року.
Такі неправомірні дії спричинили йому моральну шкоду, яка виразилася у душевних стражданнях, адже відповідач зобов`язаний був діяти у суворій відповідності з вимогами законодавства. Розгляд його заяви з недотриманням положень законодавства похитнув його віру в державні органи та саму державу. Маючи гарантоване законом право на отримання земельної ділянки в оренду та за наявності усіх правових підстав для його реалізації, він змушений був витрачати час для звернення до юристів та судових органів з метою усунення незаконних перешкод, які чинились працівниками Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
Протиправними діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює у рорзмірі 1 000 000,00 грн та вважав, що ця сума буде достатньою для відновлення його душевної рівноваги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 30 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що наявність судового рішення про визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у наданні дозволу ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки, не може бути підставою для відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 , оскільки ним не доведено всіх складових цивільно-правової відповідальності, а саме наявності такої шкоди. Позивачем не надано суду доказів, що вказували б на факт заподіяння йому фізичних чи душевних страждань, або інших втрат немайнового характеру та не доведено як самого факту завдання моральної шкоди, настання відповідних негативних наслідків, так і причинного зв`язку між зазначеними фактами та наслідками.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2021 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, уякій, не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та задовольнити позов.
Крім того, заявником подано клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для прийняття рішення та висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2022 року відкрито касаційне провадження, справу витребувано із суду першої інстанції.
31 січня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судами попередніх інстанцій застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 640/14909/16-ц (провадження № 61-20666св18), від 04 березня 2019 року у справі № 295/443/17 (провадження № 61-45558св18), від 08 травня 2019 року у справі № 233/3464/17 (провадження № 61-45008св18), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19).
Суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Судами не враховано, що основною умовою відшкодування моральної шкоди є те, що остання повинна бути заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин та полягати у фізичному болю та стражданнях, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року доведена протиправність дій відповідача, тому ця обставина не потребує доказування, а моральна шкода підлягає відшкодуванню.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У лютому 2022 року ГУ Держгеокадастру у Житомирській області подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_4 , у якому просило залишити її без задоволення.
У відзиві посилалось на те, що сама лише наявність судового рішення про визнання протиправною відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки, не може бути підставою для задоволення позову, оскільки даним рішенням не встановлюється безумовна доведеність усіх обов`язкових складових цивільно-правової відповідальності заподіяння моральної шкоди. Позивачем не надано доказів заподіяння йому душевних страждань протиправною дією відповідача, зокрема, доказів погіршення здоров`я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, що стали наслідком протиправної бездіяльності відповідача, передбачених частиною другою статті 23 ЦК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
30 жовтня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з клопотанням, в якому просив надати йому дозвіл на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки для сінокосіння з послідуючою передачею в оренду терміном на 49 років (кадастровий номер 1822581600:02:000:0011), яка розташована на території Коростишівського району Житомирської області.
Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області листом від 30 листопада 2018 року відмовило ОСОБА_2 у задоволенні вказаної заяви.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у наданні дозволу ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки для сінокосіння з послідуючою передачею в оренду терміном на 49 років (кадастровий номер 1822581600:02:000:0011), яка розташована на території Коростишівського району Житомирської області, викладену в листі від 30 листопада 2018 року.
Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 30 жовтня 2018 року.
Посилаючись на те, що протиправність дій відповідача встановлена рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про відшкодування у зв`язку з цим на його користь моральної шкоди.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.