Постанова
Іменем України
12 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 175/2730/20
провадження № 61-19265св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Юрченко Лариса Леонідівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Юрченко Л. Л., про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності у порядку спадкування за законом.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_3 , з яким вона постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на належну йому земельну ділянку (пай № 1012 ) площею 2,71 га, кадастровий № 1221487000:01:055:0031, яка розташована на території Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області та на земельну ділянку (пай № 1013 ) площею 2,710 га, кадастровий номер 1221487000:01:055:0030, яка розташована на території Слобожанської селищної ради в селі Степове Дніпровського району Дніпропетровської області.
Зазначала, що за вказаною адресою вона проживала без реєстрації. Факт постійного проживання з її чоловіком підтверджується актом про постійне проживання та показаннями свідків (сусідами).
Вважала, що на підставі частин третьої, п`ятої статті 1268 ЦК України фактично успадкувала все належне її чоловікові майно, проте, у передбачений законом шестимісячний строк до нотаріальної контори вона не звернулася, оскільки спадщину прийняла.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд:
- встановити факт її постійного проживання разом зі спадкодавцем (її чоловіком), ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини;
- визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 2,710 га, кадастровий номер 1221487000:01:055:0031, яка розташована на території Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки (пай № 1013 ) площею 2,710 га, кадастровий номер 1221487000:01:055:0030, яка розташована на території Слобожанської селищної ради в селі Степове Дніпровського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки (пай № 1012 ) площею 2,710 га, кадастровий номер 1221487000:01:055:0031, що розташована на території Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки (пай № 1013 ) площею 2,710 га, кадастровий номер 1221487000:01:055:0030, що розташована на території Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення районного суду мотивоване тим, що оскільки спадщина не перейшла до держави, не визнана відумерлою, позивачка фактично прийняла спадщину і є спадкоємицею за законом, право власності спадкодавця не припинено відповідно до статті 346 ЦК України, отже, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими.
Районний суд зазначив, що відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2021 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції є неправильними, підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні.
Апеляційний суд взяв до уваги, що ОСОБА_3 у період з 14 листопада 2001 року до 23 лютого 2004 року фактично не проживав за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки на підставі вироку Дніпропетровського районного суду від 12 червня 2000 року він відбував покарання у вигляді дев`яти років позбавлення волі у державній установі «Дніпровська виправна колонія № 89», де і помер у лютому 2004 року.
При цьому позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини майже через 17 років, питання про поновлення строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач не заявляла.
З огляду на зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не надала суду доказів про постійне проживання разом із спадкодавцем на час його смерті.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2021 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково посилається на положення частини третьої статті 1272 ЦК України, яке регулює питання про поновлення строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки в постанові про відмову у вчиненні нотаріальних дій зазначено про необхідність встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини на підставі частини третьої статті 1268 ЦК України.
При цьому судом не враховано, що вона зі спадкодавцем постійно проживали разом у шлюбі до моменту його засудження, вона забирала його тіло з в`язниці, поховала, при цьому продовжувала постійно проживати у будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Підставами касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 303/6974/16-ц, від 04 червня 2020 року у справі № 760/16793/16-ц та від 18 лютого 2021 року у справі № 609/1231/19 (провадження № 61-13902св20), що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Крім того, підставою касаційного оскарження судового рішення заявник вказує неправильне застосування апеляційним судом норм права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме положень частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2022 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, відтак, оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції скасуванню не підлягає.
Посилається на те, що суд апеляційної інстанції повно дослідив обставини справи та ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам статей 263-265 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У листопаді 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2022 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
З 24 листопада 1995 року ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а. с.9).
За час перебування у шлюбі у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народився син - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а. с. 65).
Після укладення шлюбу позивач постійно проживала разом зі своїм чоловіком та їх сином у будинку матері свого чоловіка ОСОБА_4 на АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла свекруха позивачки (мати ОСОБА_3 ) ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 05 червня 2020 року серії НОМЕР_3 (а. с. 38).
Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю від 11 листопада 2001 року, виданого на підставі рішення 9 сесії 23 скликання Степнянської сільської ради народних депутатів від 03 грудня 1999 року, ОСОБА_4 належала земельна ділянка (пай № 1013 ) площею 2,710 га, кадастровий № 1221487000:01:055:0030, що розташована на території Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 10).
На день її смерті разом з нею постійно проживав та був зареєстрований на АДРЕСА_1 її син - ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради від 27 липня 2020 року № 478 (а. с. 12).
ІНФОРМАЦІЯ_1 під час відбування покарання у місцях позбавлення волі помер чоловік позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть від 17 травня 2013 року, серія НОМЕР_4 (а. с. 8) та актом про видачу тіла ОСОБА_3 для поховання (а. с. 155).
У інформації, наданій Дніпровською районною державною нотаріальною конторою (а. с. 26), зазначено, що після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заводилася. Тому єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є її син ОСОБА_3 , який відповідно до положень статей 548, 549 ЦК УРСР фактично прийняв спадщину, адже був зареєстрований та постійно проживав разом зі своєю матір`ю на день її смерті (час відкриття спадщини) та вступив у володіння спадковим майном. Зазначена обставина підтверджується довідкою сільради про реєстрацію (а. с. 13).
З огляду на відповідь Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 22 січня 2021 року право власності на земельну ділянку загальною площею 2,710 га, кадастровий № 1221487000:01:055:0030, розташовану на території Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зареєстровано за ОСОБА_4 , та право власності на земельну ділянку загальною площею 2,710 га, кадастровий № 1221487000:01:055:0031, яка розташована на території Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зареєстровано за ОСОБА_3
15 липня 2020 року приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Юрченко Л. Л. прийнято постанову про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії (а. с. 41).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.