Постанова
Іменем України
12 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 761/36215/14-ц
провадження № 61-18374св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення,
третя особа - Первинна профспілкова організація Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року у складі судді Савицького О. А. та постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог, судових рішень та вимог заяви
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (далі - Концерн РРТ), третя особа - Первинна профспілкова організація Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (далі - ППО Концерну РРТ), про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, донарахування та виплату недонарахованої премії, посилаючись на те, що він працював у відповідача на посаді заступника генерального директора з 08 лютого 2013 року до 12 листопада 2014 року.
Згідно з наказом Концерну РРТ від 12 листопада 2014 року № 86/ок його було звільнено з займаної посади у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Звільнення вважав незаконним, оскільки воно було проведене без згоди профспілкової організації.
Крім того, під час звільнення не було прийнято до уваги його переважне право на залишення на роботі, як працівника з тривалим безперервним стажем роботи на підприємстві.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: визнати незаконним та скасувати наказ Концерну РРТ від 12 листопада 2014 року № 86/ок «Про припинення трудового договору»; поновити його на посаді заступника генерального директора Концерну РРТ; зобов`язати Концерн РРТ нарахувати та виплатити ненараховану та невиплачену премію за вересень-жовтень 2014 року у розмірі 8 035,90 грн; стягнути з Концерну РРТ заробітну плату за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дати ухвалення рішення по суті.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 липня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 січня 2016 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 28 липня 2015 року залишено без змін.
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10 травня 2017 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року відмовлено.
У березні 2017 року ОСОБА_1 повторно звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року.
Заява мотивована тим, що під час розгляду цивільної справи за його позовом судами першої та апеляційної інстанцій в основу рішень було покладено наказ від 12 серпня 2014 року № 378 «Про скорочення штату і чисельності працівників Концерну РРТ», на підставі якого було вже видано наказ про звільнення ОСОБА_1 .
Проте, рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2015 року у справі № 359/10611/15-ц за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 до Концерну РРТ про визнання протиправним та скасування наказу, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано наказ генерального директора Концерну РРТ від 12 серпня 2014 року № 378 «Про скорочення штату і чисельності працівників Концерну РРТ, на підставі якого на підприємстві відбулось скорочення чисельності працівників і в подальшому звільнення працівників.
А тому, заявник вважав, що його звільнення було неправомірним, оскільки підставою для його звільнення став саме скасований судом наказ генерального директора Концерну РРТ від 12 серпня 2014 року № 378.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2017 року скасовано та направлено питання про перегляд за нововиявленими обставинами рішення на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2019 року касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 10 травня 2017 року закрито.
Справу повернуто до суду першої інстанції.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 31 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року задоволено.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірним та скасовано наказ генерального директора Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення ОСОБА_15 від 12 листопада 2014 року № 86/ок про припинення трудового договору (контракту), відповідно до якого ОСОБА_1 звільнено з посади заступника генерального директора Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника генерального директора Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення з 13 листопада 2014 року.
Стягнуто з Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період часу з 13 листопада 2014 року до 20 травня 2021 року включно у розмірі 512 543,24 грн без вирахування податків, зборів та обов`язкових платежів.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць у розмірі 12 278,38 грн (без вирахування податків, зборів та обов`язкових платежів) звернуто до негайного виконання.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення районного суду мотивовано тим, що обставина щодо порушення Концерном РРТ вимог закону під час винесення наказу від 12 серпня 2014 року № 378 «Про скорочення штату і чисельності працівників Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення», яка встановлена рішенням Апеляційного суду Київської області від 15 липня 2015 року № 359/10611/15-ц, фактично існувала на момент розгляду справи та ухвалення рішення Шевченківського районним судом м. Києва від 22 травня 2015 року у цивільній справі № 761/36215/14-ц, оскільки вказаний наказ є недійсним з моменту його видання, тому ця обставина є нововиявленою, оскільки є суттєвою для вирішення справи та не була відома позивачу на час розгляду справи.
Суд дійшов висновку, що оскільки звільнення ОСОБА_1 було здійснено у зв`язку із прийняттям вказаного наказу Концерну РРТ, який у подальшому було визнано судом протиправним та скасовано, то таке звільнення було незаконним.
Крім того, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року апеляційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року в частині стягнення з Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період часу з 13 листопада 2014 року до 20 травня 2021 року змінено.
Стягнуто з Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період часу з 13 листопада 2014 року до 20 травня 2021 року включно у розмірі 1 376 913,56 грн без вирахування податків, зборів та обов`язкових платежів.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що звільнення позивача відбулося незаконно, на підставі наказу, який було визнано протиправним та скасовано, про що позивачу не було відомо та не могло бути відомо на час розгляду цієї справи.
При цьому, апеляційний суд змінив рішення районного суду в частині розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вважаючи, що суд неправильно розрахував середньоденну заробітну плату ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2021 року до Верховного Суду, Концерн РРТ, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій помилково переглянули справу за нововиявленими обставинами, оскільки рішення суду, ухвалене після набрання законної сили судових рішень у цій справі, не може вважатися нововиявленою обставиною відповідно до положень статті 423 ЦПК України.
Вважає, що позивачу на час розгляду цієї справи було відомо про існування свого ж позову про скасування наказу від 12 серпня 2014 року № 378 «Про скорочення штату і чисельності працівників Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення», тому відповідне рішення суду не може вважатися нововиявленою обставиною.
Вказує про існування судової практики по аналогічній справі № 760/27906/14-ц, в якій заявнику було відмовлено у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Також посилається на неправильний розрахунок середнього заробітку судом апеляційної інстанції, вважаючи, що районний суд обґрунтовано при здійсненні відповідного розрахунку не брав до уваги премії.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
27 січня 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2022 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом (розпорядження) від 28 січня 2013 року № 6/ок ОСОБА_1 було прийнято на посаду помічника генерального директора Концерну РРТ.
Наказом від 07 лютого 2013 року № 12/ок ОСОБА_1 , помічника генерального директора Концерну РРТ, переведено з 08 лютого 2013 року на посаду заступника генерального директора Концерну РРТ з посадовим окладом згідно штатного розпису.
Згідно з наказом генерального директора Концерну РРТ ОСОБА_15 від 12 листопада 2014 року № 86/ок ОСОБА_1 звільнено із займаної посади у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, виданий на підставі наказу Концерну РРТ від 12 серпня 2014 року № 378 «Про скорочення штату і чисельності працівників Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення».