Постанова
Іменем України
21 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 509/3687/16-ц
провадження № 61-11803св21
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи: публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Південний», ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 березня 2019 року в складі судді Бочарова А. І. та постанову Одеського апеляційного суду від 24 червня 2021 року в складі колегії суддів: Цюри Т. В., Гірник Л. А., Сегеди С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи: публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Південний» (далі - ПАТ АБ «Південний»), ОСОБА_3 , в якому просила суд: поділити в натурі між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ; земельну ділянку та розташований на ній садовий будинок АДРЕСА_1 ; виділити ОСОБА_4 1/2 частку будинку та 1/2 частку земельної ділянки в натурі; припинити право спільної часткової власності на садовий будинок та земельну ділянку.
Позов мотивований тим, що сторони є співвласниками відповідного нерухомого майна. Між позивачем та відповідачем виникають постійні суперечки стосовно фактичного користування спільним садовим будинком та земельною ділянкою, вони не змогли досягти згоди про спосіб виділення частки із загального майна. Тому ОСОБА_4 звернулася до суду із вимогою про виділ часток в натурі, які є у спільній частковій власності.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 24 червня 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.
Виділено ОСОБА_4 у приватну власність приміщення садового будинку АДРЕСА_1 , а саме: № 1-5 (кухня), площею 18,7 кв. м; № 1-6 (житлова кімната), площею 34,6 кв. м; № 1-11 (житлова кімната), площею 22,7 кв. м; частина приміщення № 1-10 (житлова кімната); частина приміщення № 1-12 (житлова кімната).
Виділено ОСОБА_2 у приватну власність: приміщення будинку АДРЕСА_1 , а саме: № 1-1 (передпокій), площею 7,5 кв. м; № 1-2 (хол), площею 14,3 кв. м; № 1-3 (душова), площею 2,7 кв. м; № 1-4 (котельня), площею 5,8 кв. м; № 1-7 (житлова кімната), площею 19,8 кв. м; № 1-8 (хол), площею 23,8 кв. м; № 1-9 (санвузол), площею 6,1 кв. м; № 1-13 (відкрита веранда), площею 11,4 кв. м; частина приміщення № 1-10 (житлова кімната); частина приміщення № 1-12 (житлова кімната).
Зобов`язано ОСОБА_2 виконати наступні роботи по переплануванню даного житлового будинку: у частині приміщення № 1-2 влаштувати кухню; у частині приміщення № 1-10 влаштувати підсобне приміщення (комору) з пристроєм дверного отвору.
Зобов`язано ОСОБА_4 виконати наступні роботи по переплануванню даного житлового будинку: у приміщенні № 1-5 влаштувати санвузол площею не менше 3,8 кв. м, коридор, що розділяє кухню і санвузол, коридор-тамбур глибиною не менше 1,5 м; влаштувати дверний проріз з установкою дверного блоку між приміщеннями № 1-5 і № 1-6; перегородкою з дверним блоком розділити приміщення № 1-6 на хол і житлову кімнату площею не менше 10,0 кв. м; в холі влаштувати отвір в міжповерхове перекриття першого поверху з влаштуванням сходів; влаштувати дверний проріз з установкою дверного блоку між приміщеннями № 1-10 та № 1-11; переобладнати приміщення № 1-10 в хол; демонтувати перегородку між приміщеннями № 1-11 та № 1-12.
Зобов`язано ОСОБА_4 та ОСОБА_2 спільно провести наступні види робіт з переобладнання і перепланування вказаного садового будинку: влаштувати роздільну перегородку в приміщенні № 1-10; влаштувати роздільну перегородку в приміщенні № 1-12; демонтувати дверні блоки і закласти дверні прорізи між приміщеннями: № 1-2 і № 1-5, № 1-2 і № 1-6, № 1-8 і № 1-10, № 1-8 і № 1-11.
Роз`яснено ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про те, що при переплануванні спірного садового будинку, для забезпечення автономного функціонування кожної з частин будинку, необхідно виконати окремий розділ інженерних комунікацій (каналізації, газопостачання, водопостачання та електропостачання), потрібна розробка та затвердження в установленому законодавством порядку проектної документації на прокладку внутрішніх та зовнішніх інженерних комунікацій.
Зобов`язано ОСОБА_4 обладнати санвузол, об`ємно-планувальні показники якого мають відповідати вимогам діючого законодавства.
Стягнено з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 компенсацію у розмірі 3 170,5 грн за перевищення реальної площі, що їй виділяється, з ідеальної частки у праві спільної часткової власності.
Виділено ОСОБА_2 у приватну власність земельну ділянку площею 300 кв. м (279,6 кв. м + 20,4 кв. м із загального користування), що дорівнює її ідеальній частці, зокрема, ділянку площею 279,6 кв. м з геометричними розмірами по периметру (початкова точка: правий фасадний кут земельної ділянки, за годинниковою стрілкою): 14,59 м за існуючим фасадним огородження у напрямку до лівої бокової межі; 2,55 м у напрямку до задньої межі (паралельно лівій боковій межі); 1,8 м у продовження по лівій боковій стороні літери «а1» до кута житлового будинку; 5,55 м у продовження по лівій боковій стороні садового будинку; 12,09 м по лінії розділу житлового будинку згідно варіанту розділу № 1 садового будинку у напрямку до правої бокової межі; 1 м у продовження по напрямку до правої бокової межі (паралельно фасадної межі); 8,09 м у напрямку до задньої межі паралельно стіні садового будинку; 7,27 м у напрямку до лівої бокової межі (паралельно фасадної межі); 10,92 м у напрямку до задньої межі до кута сараю літера «Д»; 4 м у продовження по лівій боковій стіні сараю літера «Д» до перетину із задньою межею; 8,77 м по задній межі у напрямку до правої бокової межі до перетину з нею; 32,92 м по існуючій огорожі правої бокової межі до початкової точки відліку, правого фасадного кута земельної ділянки.
Виділено ОСОБА_4 у приватну власність земельну ділянку площею 300 кв. м (279,6 кв. м + 20,4 кв. м із загального користування), що є рівним її ідеальній частці, зокрема, ділянку площею 279,6 кв. м з геометричними розмірами по периметру (початкова точка: лівий кут задньої межі земельної ділянки, за годинниковою стрілкою): 9,03 м за існуючою огорожею задньої межі; 4 м по лівій боковій стіні сараю літера «Д» у напрямку до фасадної межі; 10,92 м у продовження паралельно правій боковій межі; 7,27 м у напрямку до правої бокової межі (паралельно фасадної межі); 8,09 м у напрямку до фасадної межі на відстані 1 м від стіни садового будинку; 1 м у напрямку до лівої бокової межі до стіни садового будинку; 12,09 м по лінії розділу садового будинку згідно варіанту поділу № 1; 4,12 м у продовження до перетину з лівою боковою межею паралельно фасадної межі; 22,96 м за існуючою огорожею лівої бокової межі до початкової точки відліку, лівого кута задньої межі земельної ділянки.
Визначено ділянку загального користування площею 40,8 кв. м з геометричними розмірами по периметру (початкова точка: лівий фасадний кут земельної ділянки, за годинниковою стрілкою): 9,90 м по лівій боковій межі у напрямку до задньої межі; 4,12 м у напрямку до правої бокової межі до перетину з садовим будинком (паралельно фасадної межі); 5,55 м по лівій боковій стіні садового будинку до кута; 1,8 м у продовження по лівій боковій стороні навісу літери «а1» до кута навісу; 2,55 м у продовження до перетину з фасадною межею; 4,12 м за існуючою огорожею фасадної межі до початкової точки відліку, лівого фасадного кута земельної ділянки.
Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 : на садовий будинок АДРЕСА_1 ; на земельну ділянку площею 0,06 га для ведення садівництва (кадастровий номер 5123755300:02:006:0809), розташовану за адресою: ділянка АДРЕСА_1 .
Визначено, що додатки у вигляді графічних відображень поділу спірного садового будинку та земельної ділянки (малюнки № 1-3), які додані судовим експертом Дзінька А. І. до експертного висновку № 791/2017, складеного ТОВ «БУДЕКСПЕРТ-Т» 25 січня 2017 року, є невід`ємними частинами судового рішення.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_4 , суди виходили з необхідності виділу кожному із співвласників спірного майна його частки в натурі, яка буде максимально рівною розміру ідеальної частки у праві власності на це майно. Суди врахували експертний висновок від 25 січня 2017 року № 791/2017, складеного ТОВ «БУДЕКСПЕРТ-Т», позиції сторін, взяли до уваги планування спірного житлового будинку та земельної ділянки, на якій він розташований. При цьому, суд вважав за можливе зобов`язати ОСОБА_4 та ОСОБА_2 провести відповідні роботи по переплануванню даного житлового будинку. Крім того, суд вважав за можливе поділити і земельну ділянку відповідно до розмірів ідеальних часток співвласників, а також стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 компенсацію у розмірі 3 170,5 грн за перевищення реальної площі, що виділяється позивачу з ідеальної частки у праві спільної часткової власності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13 липня 2021 року ОСОБА_2 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 березня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 червня 2021 року.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 березня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 червня 2021 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 березня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 червня 2021 року; зупинено дію рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 березня 2019 року, до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставами касаційного оскарження рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 березня 2019 року та постанови Одеського апеляційного суду від 24 червня 2021 року заявник вказує застосування в оскаржуваних рішеннях норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 23 вересня 2020 року в справі № 654/2080/17-ц, від 27 січня 2021 року в справі № 361/2430/18-ц, від 20 червня 2018 року в справі № 127/2871/16-ц. Підставою касаційного оскарження зазначено пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Касаційна скарга подана на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки судами було допущено порушення пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 411 ЦПК України (суд не дослідив зібрані у справі докази; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів); експертний висновок 25 січня 2017 року№ 791/2017 (складений ТОВ «БУДЕКСПЕРТ-Т») є неналежним доказом у справі; судом першої інстанції та апеляційним судом неправомірно відмовлено у проведенні повторної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.
Позиції інших учасників
У серпні 2021 року ОСОБА_4 надіслала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, вказуючи на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень. У зв`язку із цим просила суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів - без змін.
Фактичні обставини, встановлені судами
На підставі договору купівлі-продажу садового будинку від 15 квітня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Мірошниченко Н. М. за реєстровим № 479, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 належить на праві спільної часткової власності у рівних частках (по 1/2 частки) садовий будинок АДРЕСА_1 .
Відповідно до технічного паспорта зазначений садовий будинок є двоповерховим та складається в цілому з: садового будинку під літерами «А, А1» загальною площею 213,9 кв. м, житловою площею 123,6 кв. м, тераси під літерою «а» загальною площею 8,8 кв. м, навісу під літерою «а1» загальною площею 5,9 кв. м, гаража під літерою «Б» загальною площею 24,8 кв. м, вбиральні під літерою «В» загальною площею 1,8 кв. м, навісу під літерою «Г» - загальною площею 23,0 кв. м, сараю під літерою «Д» загальною площею 31,9 кв. м, споруд № 1-6.
Садовий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,06 га, кадастровий номер 5123755300:02:006:0809, цільове призначення - для ведення садівництва, яка належить на праві спільної часткової власності позивачу та відповідачуна підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15 квітня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Мірошниченко Н. М. за реєстровим № 482.
Згідно із висновком судової будівельно-технічної експертизи від 25 січня 2017 року № 791/2017, складеним ТОВ «БУДЕКСПЕРТ-Т» (виконавець - судовий експерт - Дзінька А. І.), садовий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка, на якій розміщений будинок, є подільними; ідеальна частка кожного із співвласників (позивача та відповідача) - по 106,95 кв. м від площі будинку (із загальної площі будинку - 213,9 кв. м), та по 300 кв. м від площі земельної ділянки (із загальної площі - 600 кв. м).
Згідно вищевказаного висновку, судовим експертом запропоновано два варіанта щодо розподілу садового будинку, а щодо земельної ділянки - три варіанта такого поділу. Експертом також вирішено питання переобладнання та перепланування по кожному варіанту поділу садового будинку і яка вартість робіт і матеріалів, необхідних для відокремлення частин будинку, зазначено розмір часток співвласників, розмір компенсації співвласників, частка якого після поділу буде меншою за його ідеальну частку.
З урахуванням вищевказаного експертного висновку, виходячи з планування спірного житлового будинку та земельної ділянки, на якій він розташований, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, взяли за основу саме варіант № 1 поділу житлового будинку та зобов`язання ОСОБА_4 і ОСОБА_2 провести відповідні роботи по переплануванню даного житлового будинку.
Судом першої інстанції роз`яснено позивачу та відповідачу, що при переплануванні спірного житлового будинку, для забезпечення автономного функціонування кожної з частин будинку, необхідно виконати окремий розділ інженерних комунікацій (каналізації, газопостачання, водопостачання та електропостачання), тому що спочатку кожному із співвласників потрібна розробка та затвердження в установленому законодавством порядку проектної документації на прокладку внутрішніх та зовнішніх інженерних комунікацій.
Виходячи із конфігурації спірної земельної ділянки, ураховуючи розташування споруд на ній, а також запропонований варіант поділу житлового будинку між співвласниками, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, вважав можливим поділити спірну земельну ділянку між співвласниками ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , відповідно до ідеальних частин співвласників, тобто по 1/2 частки кожному, згідно варіанту № 1 поділу земельної ділянки, запропонованого до варіанту № 1 поділу садового будинку на підставі експертного висновку від 25 січня 2017 року № 791/2017.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Як вбачається із касаційної скарги, рішення судів попередніх інстанцій, визначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України оскаржуються на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій та другій статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (частина перша статті 364 ЦК України).
Майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними (частина перша статті 367 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України співвласник має право на надання йому в окреме володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Статтями 364, 367 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності, в натурі або його поділ з дотриманням вимог статті 183 ЦК України.
За відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна таке питання вирішується судом.
Відповідно до статей 183, 367 ЦК України виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.