Постанова
Іменем України
26 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 679/1231/19
провадження № 61-5925св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідач - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 16 жовтня 2019 року у складі судді Стасюка Р. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі -ДП «НАЕК «Енергоатом) про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов обґрунтований тим, що з 21 червня 1993 року до 14 листопада 2012 року він працював у транспортному цеху Відокремленого підрозділу Хмельницької атомної електричної станції (далі - ВП Хмельницька АЕС) на посаді водія, з 14 грудня 2012 року переведений на посаду інженера з експлуатації служби фізичного захисту (далі - СФЗ) та після підвищення кваліфікації інженером з експлуатації 2 категорії СФЗ за ним була закріплена зміна «Д».
30 березня 2018 року його ознайомлено із розпорядженням начальника СФЗ Круглова І. В. від 29 березня 2018 року про його переведення у резервну зміну «Е», про що він вчинив запис «незаконне переведення» та приступив до роботи згідно з графіком.
З того часу ставлення до нього керівництва СФЗ стало упередженим, під час проведення чергових перевірок знань правил радіаційної безпеки та правил охорони праці йому ставили незадовільні результати і відстороняли від роботи.
Розпорядженням начальника СФЗ Круглова І. В. від 01 березня 2019 року № 38 його вкотре відсторонено від роботи «у зв`язку з незадовільним результатом чергової перевірки знань з ПНЯРБ, ПТЕ, ППБ, ФЗ» та встановлено термін підготовки до повторної перевірки знань до 01 квітня 2019 року.
Після невдалої спроби пройти повторну перевірку знань з ПНЯРБ, ПТЕ, ППБ, ФЗ йому призначено ще одну позачергову повторну перевірку знань на 17 квітня 2019 року, під час якої він отримав незадовільну оцінку «не знає».
Від запропонованих посад, професій непромислової групи позивач відмовився, оскільки розцінив це як спосіб принизити його честь і гідність, що стало підставою для винесення відповідачем 03 липня 2019 року наказу № 1652-к про його звільнення з посади інженера з експлуатації 2 категорії СФЗ відповідно до пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України.
Врахувати результати проведеної в 2016 році атестації, відповідно до якої він повністю відповідав вимогам щодо посади інженера з експлуатації 2 категорії СФЗ, керівництво відмовилось.
Такими діями відповідач завдав йому моральну шкоду.
Просив скасувати наказ про його звільнення, поновити його на посаді інженера з експлуатації 2 категорії СФЗ, стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 липня 2019 року та відшкодувати моральну шкоду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 16 жовтня 2019 року, яке залишене без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 26 лютого 2020 року, у позові відмовлено.
Відмовивши у позові, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вимоги позивача є необґрунтованими. Позивач не надав докази, що його звільнення у липні 2019 року, пов`язане з переведенням з однієї зміни в іншу у березні 2018 року.
Твердження позивача щодо його звільнення внаслідок упередженого до нього ставлення, пов`язаного із його переведенням, ґрунтуються на припущенні.
Надані позивачем докази на підтвердження обставин його переведення не стосуються предмета доказування, тому є неналежними.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що висновки суду першої інстанції відповідають встановленим фактичним обставинам, рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим із додержанням норм процесуального і матеріального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 16 жовтня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 лютого 2020 року, просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Суд першої інстанції долучив до справи як доказ Положення про порядок перевірки знань, правил, норм та стандартів з ядерної і радіаційної безпеки та технічної експлуатації ХАЕС № 0.ИГ.0044.ПЛ-14 (далі - Положення). Термін дії Положення закінчився 12 березня 2019 року. Повторні перевірки знань позивача проводилися на підставі документа, що втратив чинність, тому не може бути належним і достовірним доказом.
Суд першої інстанції неналежно провів оцінку доказів, чим порушив вимоги статті 89 ЦПК України.
Суд не взяв до уваги, що за умови закінчення терміну дії Положення під час проведення повторних перевірок знань 27 березня 2019 року і 17 квітня 2019 року необхідно керуватися правовими актами вищої юридичної сили, а саме: наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02 вересня 2013 року № 630 «Про організацію професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів»; наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Національної академії наук України від 03 березня 2009 року № 128/146/58 «Про затвердження Вимог до підрозділу фізичного захисту і персоналу підрозділу фізичного захисту»; наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 18 жовтня 2012 року № 188 «Про затвердження Порядку проведення навчання і перевірки знань з питань ядерної та радіаційної безпеки у персоналу експлуатуючої організації (оператора) та юридичних осіб, які залучаються експлуатуючими організаціями як підрядники», чим порушено статтю 10 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції не вирішив клопотання представника позивача про притягнення відповідача до відповідальності за введення суду в оману, оскільки відповідно до листа директора Нетішинської міської філії Хмельницького обласного центру зайнятості від 25 лютого 2020 року № 22-02/139? за період коли розглядалося питання щодо можливого переведення позивача на іншу роботу чи звільнення, було подано для укомплектування 44 вакансії на ВП Хмельницька АЕС.
Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги те, що позивач претендував на велику кількість посад, але йому їх не пропонували.
Аргументи інших учасників справи
Відзив ДП «НАЕК «Енергоатом» мотивований тим, що оскаржувані судові рішення є законними, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суди взяли до уваги те, що відповідач вчиняв дії щодо працевлаштування позивача на вакантні посади, від яких він відмовився і оцінив це як приниження.
Відповідно до рішення Первинної профспілкової організації ВП Хмельницька АЕС від 26 червня 2019 року надано згоду на звільнення інженера з експлуатації 2 категорії СФЗ ОСОБА_1 згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України.
Згідно з наказом Генерального директора ВП Хмельницька АЕС від 03 липня 2019 року № 1652-к, із змінами внесеними наказом від 04 липня 2019 року № 1666-к, звільнено з роботи інженера з експлуатації 2 категорії СФЗ ОСОБА_1 з 30 липня 2019 року згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку із невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації.
Суди дійшли обґрунтованого висновку, що відсутнє упереджене ставлення відповідача до позивача.
Крім того, розпорядження про переведення ОСОБА_1 та рішення комісії з трудових спорів позивач не оскаржував, тому порушення законодавства в діях відповідача не встановлено.
Суди дійшли обґрунтованого висновку, що Положення про проведення атестації працівників ДП «НАЕК «Енергоатом» ПЛ-К-0.574-14 не звільняє працівника від періодичних та позачергових перевірок знань, правил, норм і стандартів з ядерної, радіаційної, пожежної безпеки, технічної експлуатації АЕС, охорони праці.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У червні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 з 14 грудня 2012 року працював інженером з експлуатації СФЗ ВП Хмельницька АЕС ДП «НАЕК «Енергоатом», а в листопаді 2013 року - переведений на посаду інженера 2 категорії з експлуатації СФЗ ВП Хмельницька АЕС ДП «НАЕК «Енергоатом».
Відповідно до розпорядження начальника СФЗ ВП Хмельницька АЕС від 29 листопада 2018 року № 220/340, у зв`язку із незадовільним результатом чергової перевірки знань правил радіаційної безпеки (ПРБ) інженером з експлуатації 2 категорії групи забезпечення експлуатації ІТЗ СФЗ відділу забезпечення експлуатації ІТЗ СФЗ служби фізичного захисту ОСОБА_1 (протокол перевірки знань в цеховій комісії СФЗ від 28 листопада 2018 року № 6/18), позивач відсторонений від роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (ДВІ) до успішного проходження повторної перевірки знань ПРБ у цеховій комісії СФЗ.
Згідно з розпорядженням начальника СФЗ ВП Хмельницька АЕС від 13 лютого 2019 року № 24/25, у зв`язку із незадовільним результатом чергової перевірки знань правил охорони праці (ПОП) інженером з експлуатації 2 категорії групи забезпечення експлуатації ІТЗ СФЗ відділу забезпечення експлуатації ІТЗ СФЗ служби фізичного захисту ОСОБА_1 , (протокол перевірки знань в цеховій комісії СФЗ від 13 лютого 2019 року № 93/04), його відсторонено від самостійної роботи до успішного проходження повторної перевірки знань ПОП у цеховій комісії СФЗ.
Відповідно до розпорядження начальника СФЗ ВП Хмельницька АЕС від 01 березня 2019 року № 38, у зв`язку із незадовільним результатом чергової перевірки знань з ПНЯРБ, ПТЕ, ППБ, ФЗ інженером з експлуатації 2 категорії групи забезпечення експлуатації ІТЗ СФЗ відділу забезпечення експлуатації ІТЗ СФЗ служби фізичного захисту ОСОБА_1 , (протокол перевірки знань в цеховій комісії СФЗ від 01 березня 2019 року № 5/19), його відсторонено від самостійної роботи до успішного проходження повторної перевірки знань з ПНЯРБ, ПТЕ, ППБ, ФЗ у цеховій комісії СФЗ.
Згідно з розпорядженням начальника СФЗ ВП Хмельницька АЕС від 03 квітня 2019 року № 54/63, у зв`язку із незадовільним результатом повторної перевірки знань з ПНЯРБ, ПТЕ, ППБ, ФЗ інженером з експлуатації 2 категорії групи забезпечення експлуатації ІТЗ СФЗ відділу забезпечення експлуатації ІТЗ СФЗ служби фізичного захисту ОСОБА_1 , (протокол перевірки знань в цеховій комісії СФЗ від 27 березня 2019 року №7/19), та на підставі с/з від 28 березня 2019 № 93-07/205 «Про відсторонення працівника за результатами повторної перевірки знань» з резолюцією Генерального директора ВП ХАЕС Панащенка М. С., зобов`язано інженера з експлуатації 2 категорії ОСОБА_1 пройти повторну перевірку знань з ПНЯРБ, ПТЕ, ППБ, ФЗ відповідно до обсягу знань Посадової інструкції інженера з експлуатації 2 категорії № 0.ФЗ.6977.ИД-17.
Відповідно до службової записки начальника СФЗ ВП Хмельницька АЕС від 18 квітня 2019 року № 93-07/260, адресованій Генеральному директору Панащенку М. С., 01 березня 2019 року, 27 березня 2019 року та 17 квітня 2019 року інженер з експлуатації 2 категорії ГЗЕ ВЗЕ СФЗ ОСОБА_1 не пройшов чергову перевірку знань з ПНЯРБ, ПТЕ, ППБ, ФЗ, отримавши незадовільну оцінку «не знає», у зв`язку з чим не може бути допущений до виконання посадових обов`язків згідно з Посадовою інструкцією № 0.ФЗ.6977.ИД-17. Тому начальник ФЗ просив прийняти рішення щодо подальшого працевлаштування ОСОБА_1 згідно із законодавством.
Згідно зі службовою запискою виконуючого обов`язки начальника СФЗ ВП Хмельницька АЕС від 23 квітня 2019 року № 93-07/271 начальнику відділу кадрів направлено с/з від 18 квітня 2019 року № 93-07/260 для подальшої роботи.
Начальник відділу кадрів ВП Хмельницька АЕС листами від 13 травня 2019 року № 51-265 та від 04 червня 2019 року № 51-306 запропонував ОСОБА_1 вакантні посади у ВП Хмельницька АЕС, однак він не погоджувався на переведення на них.
Відповідно до рішення Первинної профспілкової організації ВП Хмельницька АЕС від 26 червня 2019 року надано згоду на звільнення інженера з експлуатації 2 категорії СФЗ ОСОБА_1 згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України.
Згідно з наказом Генерального директора ВП Хмельницька АЕС від 03 липня 2019 року № 1652-к звільнено з роботи інженера з експлуатації 2 категорії СФЗ ОСОБА_1 з 05 липня 2019 року згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку із невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації.
Відповідно до наказу Генерального директора ВП ХАЕС від 04 липня 2019 року № 1666-к пункт 1 наказу від 03 липня 2019 № 1652-к «Про звільнення ОСОБА_1 » викладено у іншій редакції, надано інженеру з експлуатації 2 категорії СФЗ ОСОБА_1 невикористану частину щорічної відпустки строком 21 календарний день та звільнено його з 30 липня 2019 року згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку із невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.