ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 819/1827/17
адміністративне провадження № К/9901/17061/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Губської О.А., Мартинюк Н.М.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 819/1827/17
за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної державної адміністрації про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року (прийняте у складі головуючого судді - Шульгача М.П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Ільчишин Н.В., суддів: Коваля Р.Й., Святецького В.В.)
У С Т А Н О В И В :
I. Суть спору
1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тернопільської обласної державної адміністрації, в якому просив:
1.1. визнати протиправним і скасувати розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 22 вересня 2017 року № 296-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким позивача звільнено з посади начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації;
1.2. поновити ОСОБА_1 на рівнозначну посаду - управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації;
1.3. стягнути з Тернопільської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу по день поновлення на роботі.
2. В обґрунтування позовних вимог вказує, що ліквідація юридичної особи, де працював позивач, фактично не відбулася, оскільки функції та завдання ліквідованого органу покладено на інший орган, а тому вважає, що процедура його звільнення не відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того зауважив, що законодавцем установлено необхідність пропозиції роботи на тому ж підприємстві, однак відповідачем не дотримано щодо позивача встановленої вимоги.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 29 березня 2016 року №117-к, зокрема, ОСОБА_1 призначений на посаду начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації в порядку переведення з посади директора реорганізованого департаменту розвитку інфраструктури, транспорту та туризму облдержадміністрації.
3.1. Розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 30 березня 2017 року № 155-од «Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 16 лютого 2017 року № 81-од» ліквідовано управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації та утворено комісію з ліквідації даного управління, а також перейменовано управління житлово-комунального господарства Тернопільської обласної державної адміністрації в управління житлово-комунального господарства, енергозбереження та інфраструктури Тернопільської обласної державної адміністрації, поклавши на нього завдання і функції ліквідованого управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації з реалізації державної політики у сфері енергозбереження, енергетики та зв`язку. Установлено, що управління житлово-комунального господарства, енергозбереження та інфраструктури Тернопільської обласної державної адміністрації є правонаступником управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації з питань реалізації державної політики у сфері енергозбереження, енергетики та зв`язку.
3.1.1. Крім цього, у структурі обласної державної адміністрації утворено відділ регіонального розвитку та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації, поклавши на нього завдання і функції ліквідованого управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації з реалізації державної політики у сфері транспорту та дорожнього господарства. Установлено, що вказаний відділ є правонаступником ліквідованого управління з питань реалізації державної політики у сфері транспорту та дорожнього господарства.
3.2. Розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 25 квітня 2017 року № 235-од «Деякі питання структури обласної державної адміністрації» внесено зміни до розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 30 березня 2017 року № 155-од в частині покладення на управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації завдань і функції ліквідованого управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації з реалізації державної політики у сфері енергозбереження, енергетики та зовнішньої реклами. Установлено, що управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації є правонаступником ліквідованого управління з питань реалізації державної політики у сфері енергозбереження, енергетики та зовнішньої реклами. Утворено управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації, поклавши на нього завдання і функції ліквідованого управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації з реалізації державної політики у сфері транспорту та дорожнього господарства. Установлено, що управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації є правонаступником управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації з питань реалізації державної політики у сфері транспорту та дорожнього господарства.
3.3. Управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації відповідно до інформації, зазначеної у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22 грудня 2017 року перебуває у процесі припинення.
3.4. 31 березня 2017 року ОСОБА_1 попереджено про можливе вивільнення на підставі розпорядження голови обласної державної адміністрації від 30 березня 2017 року № 155-од «Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 16 лютого 2017 року №81 -од», про що свідчить підпис позивача.
3.5. 04 липня 2017 року ОСОБА_1 ознайомлено з повідомленням про те, у зв`язку із зміною в структурі Тернопільської обласної державної адміністрації, ліквідацією управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської облдержадміністрації відповідно до розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 30 березня 2017 року № 155-од «Про внесення змін до розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 16 лютого 2017 року №81-од» (із змінами), йому запропоновано посаду провідного інспектора управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації, а також взяти участь у конкурсах на заміщення вакантних посад начальника управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації та заступника начальника відділу житлової політики та інженерного забезпечення цього ж управління.
3.6. У відповідь на зазначену пропозицію позивач вказав, що вона не відповідає вимогам трудового законодавства в частині надання гарантій щодо працевлаштування працівників у разі ліквідації, реорганізації та суперечать вимогам статті 49-2 КЗпП.
3.7. 04 липня 2017 року в присутності Гнідої Н.С. - заступника начальника відділу управління персоналом апарату облдержадміністрації, Демків О.О. - головного спеціаліста відділу управління персоналом апарату облдержадміністрації, Козелка В.А. - головного спеціаліста юридичного відділу апарату облдержадміністрації складено акт про те, що позивачу запропоновано посаду провідного інспектора управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації, а також взяти участь у конкурсах на заміщення вакантних посад начальника управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації та заступника начальника відділу житлової політики та інженерного забезпечення цього ж управління. В акті також зафіксовано, що після ознайомлення з пропозицією ОСОБА_1 повідомив, що йому потрібен час для прийняття рішення до дев`ятої години ранку 05 липня 2017 року.
3.8. 05 липня 2017 року складено в присутності вищевказаних осіб акт про те, що ОСОБА_1 відмовився від запропонованої йому 04 липня 2017 року вакансії та участі у конкурсах на заміщення вакантних посад.
3.9. Розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 22 вересня 2017 року № 296-к «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено з посади начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації у зв`язку з ліквідацією цього управління відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 30 березня 2017 року № 155-од «Про внесення змін до розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 16 лютого 2017 року №81 -од» (із змінами). Підставами розпорядження зазначено акти від 04 і 05 липня 2017 року, погодження Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 12.07.2017 № 05/16-6449, Міністерства інфраструктури України від 14.07.2017 № 6863/10/10-17.
3.10. Вважаючи, що звільнення відбулось з порушенням норм трудового законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано розпорядження голови Тернопільської ОДА від 22 вересня 2017 року № 296-к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської ОДА з 23 вересня 2017 року. Стягнуто з Тернопільської ОДА на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23 вересня 2017 року по 11 січня 2018 року у розмірі 47917,50 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4.1. Постановою Верховного суду від 22 жовтня 2019 року рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
4.1.1. Верховний Суд зазначив, що задовольняючи позовні вимоги, судами було зазначено, що станом на 04 липня 2017 року в апараті та структурних підрозділах Тернопільської ОДА був ряд інших вакантних посад, в тому числі посад державної служби, які, в порушення вимог чинного законодавства, не були запропоновані позивачу. Разом з тим, суди в порушення принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи, не дослідили, які з вказаних посад могли бути запропоновані відповідачем позивачу відповідно до його кваліфікації. Також судами не було досліджено питання наявності у відповідача вакантних посад станом на момент звільнення позивача, які би могли бути запропоновані йому відповідно до його кваліфікації, не витребувано та не проаналізовано відповідних штатних розписів тощо. Так, матеріали справи містять лише інформацію щодо наявності вакантних посад в апараті та структурних підрозділах обласної державної адміністрації станом на 04 липня 2017 року, в той час як позивача було звільнено 22 вересня 2017 року.
4.2. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.
4.2.1. Відмовляючи під час нового розгляду в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачу були запропоновані вакантні посади станом на 04 липня 2017 року від яких він відмовився тобто відповідачем були виконані вимоги Кодексу законів про працю України.
4.2.2. Також скаржнику було запропоновано взяти участь у конкурсах на заміщення вакантних посад начальника управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації та заступника начальника відділу житлової політики та інженерного забезпечення цього ж управління від яких він відмовився.
IV. Касаційне оскарження
5. Не погодившись з рішенням суду першої та постановою суду апеляційної інстанцій, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
5.1. Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми статті 49-2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та норми статті 87 Закону України «Про державну службу» без урахування висновку Верховного Суду висловленого у постановах від 20 травня 2020 року у справі №825/2305/18 норми статей 41 та 87 Закону України «Про державну службу» та статті 49-2 КЗпП України без урахування висновку щодо їх застосування, який викладено у постанові Верховного Суду віл 22 липня 2019 року у справі №140/1203/17, норм статті 22 Закону України «Про державну службу» без урахування висновку щодо її застосування, викладеного у постанові Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі №580/3800/19, а також статті 49-2 КЗпП України без урахування висновку щодо її застосування, викладеного у постанові Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі №826/24028/15.
5.2. Також скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не досліджено питання наявності у відповідача вакантних посад станом на момент звільнення, які б могли бути запропоновані позивачу відповідно до його спеціалізації, кваліфікації, освіти, досвіду тощо, не витребувано та не проаналізовано відповідних штатних розписів апарату та структурних підрозділах Тернопільського ОДА станом на 22 вересня 2017 року, що як зазначає скаржник, є додатковою підставою касаційного оскарження відповідно до пункту 4 частини 4 статті 328 КАС України.
5.3. У зв`язку із наведеним позивач просить скасувати оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову про задоволення позову.
6. У відзиві на касаційну скаргу, відповідач, посилаючись на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм процесуального права, а тому не підлягають скасуванню.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
7. Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
8. За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.