ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2022 року
м. Київ
справа №540/5482/21
адміністративне провадження № К/9901/45428/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Губської О.А., Мартинюк Н.М.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №540/5482/21
за позовом ОСОБА_1 до конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора Державного підприємства «Дослідне господарство Інституту Рису», Національної Академії Аграрних Наук України, третя особа - Державне підприємство «Дослідне господарство Інституту Рису» про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Косцової І.П., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.)
У С Т А Н О В И В :
І. СУТЬ СПОРУ
21 вересня 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач у справі, скаржник у справі) звернулася до суду з адміністративним позовом до конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора Державного підприємства «Дослідне господарство Інституту Рису», Національної Академії Аграрних Наук України, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог поданих у жовтні 2021 року, просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом засідання конкурсної комісії з відбору на посаду директора державного підприємства «Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України» №2 від 16 вересня 2021 року в частині допуску до конкурсного відбору на посаду директора державного підприємства «Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України» як учасника ОСОБА_2 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом засідання конкурсної комісії №3 від 16 вересня 2021 року «Про визнання найкращою конкурсну пропозицію ОСОБА_2 та вважати його переможцем конкурсу на посаду директора Державного підприємства «Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України»;
- визнати протиправним та скасувати наказ Національної академії аграрних наук України від 20 вересня 2021 року №376-к «Про призначення ОСОБА_2 »;
- визнати протиправним та скасувати наказ Національної академії аграрних наук України від 20 вересня 2021 року №375-к «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити ОСОБА_1 на посаді директора державного підприємства «Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України»;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора державного підприємства «Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України» з 20 вересня 2021 року.
Разом з позовною заявою позивачем подано до суду клопотання про забезпечення позову, в якому позивач просив заборонити всім державним реєстраторам в розумінні вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», державним нотаріусам, приватним нотаріусам проводити реєстраційні дії відносно державного підприємства «Дослідне господарство Інституту рису» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме державну реєстрацію змін про керівника юридичної особи, державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи. Окрім того, ОСОБА_1 просила заборонити Національній академії аграрних наук України видавати наказ про звільнення виконуючого обов`язки директора державного підприємства «Дослідне господарство Інституту рису» ОСОБА_1 .
В заяві про забезпечення позову позивач наголосила на тому, що при наявних порушеннях процедури проведення конкурсу, реалізація відповідачами результатів конкурсного відбору може мати безпосередній вплив на її права та інтереси, оскільки виникне необхідність у додаткових зверненнях до суду. Крім того ОСОБА_1 вказує на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що новопризначений директор через відсутність у нього професійних навичок може нанести матеріальні збитки підприємству.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року заяву про забезпечення позову задоволено: заборонено всім державним реєстраторам в розумінні вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", державним нотаріусам, приватним нотаріусам проводити реєстраційні дії відносно державного підприємства "Дослідне господарство Інституту рису" (код ЄДРПОУ 32368222, вул. Студентська, буд. 11, с. Антонівка, Скадовський район, Херсонська область, 75705) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме державну реєстрацію змін про керівника юридичної особи, державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; заборонено Національній академії аграрних наук України видавати наказ про звільнення виконуючого обов`язки директора державного підприємства "Дослідне господарство Інституту рису" ОСОБА_1 .
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року скасовано, заяву позивача про забезпечення позову залишено без задоволення.
ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Херсонський окружний адміністративний суд, задовольняючи заяву про забезпечення позову, виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
П`ятий апеляційний адміністративний суд, зіславшись на пункт 5 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України (відповідно до якої не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення) та частину 6 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України (відповідно до якої не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру), вказав на встановлену пряму заборону зупиняти дію рішення, що не є предметом оскарження в даному провадженні та втручатися у проведення конкурсу, що проводяться від імені держави, дійшов до висновку, що ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову прийнята з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
Оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції, якою відмовлено в задоволені клопотання про забезпечення позову, позивач вказує на те, що судом апеляційної інстанції не досліджено тієї обставини, що в заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 не ставила вимоги про зупинення будь-якого рішення Національної Академії Аграрних Наук України та конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора Державного підприємства «Дослідне господарство Інституту Рису», також не ставилася вимога, яка б стосувалася дій, які спрямовані на втручання у проведення конкурсу.
Позивач наголошує на тому, що із видів забезпечення позову, які просив скаржник в суді першої інстанції, не вбачається зупинення дії будь-якого з рішень Національної Академії Аграрних Наук України, оскільки скаржник просить лише не вносити зміни про керівника юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Також скаржник вказує, що частиною 6 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено випадки, в яких заходи забезпечення позову не застосовуються, а саме … втручання у проведення конкурсу. На думку позивача, «втручання у проведення конкурсу» стосується саме етапу проведення конкурсу, а не його результатів, у цій же справі предметом судового розгляду є саме результат конкурсного відбору.
IV ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
Відповідно до частин першої, другої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також види забезпечення позову в адміністративному процесі.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Відповідно до вимог частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову.
Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачем за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з двох названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Відповідно до частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).
Тобто, в ухвалі про забезпечення позову в цій справі суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. Також суд має вказати в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.