ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 260/1922/20
адміністративне провадження № К/9901/35680/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його адвокатом Ємчук Лідією Вікторівною
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2021 року (головуючий суддя - Качмар В.Я., судді: Затолочний В.С., Кушнерик М.П.)
у справі №260/1922/20
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства енергетики України
треті особи: Рахівська районна державна адміністрація Закарпатської області, ОСОБА_2
про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства енергетики та захисту довкілля України, яка полягає у невиконанні вимог пункту 4 Розділу VI Порядку проведення конкурсу та призначення на посаду керівників установ природно-заповідного фонду, що належать до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів України, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 17 квітня 2018 року № 123, а саме не укладенні з переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад керівників установ природно - заповідного фонду, що належить до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів України - ОСОБА_1 , на третій робочий день після надходження погодження призначення на посаду разом з карткою погодження та складання довідки про проведення спеціальної перевірки, трудового договору (контракту) строком на п`ять років та не видачі наказу про його призначення на посаду директора Карпатського біосферного заповідника;
- зобов`язати Міністерство енергетики та захисту довкілля України виконати вимоги пункту 4 Розділу VI Порядку проведення конкурсу та призначення на посаду керівників установ природно-заповідного фонду, що належать до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів України, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 17 квітня 2018 року № 123, укласти з переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад керівників установ природно-заповідного фонду, що належить до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів України - ОСОБА_1 , трудовий договір (контракт) строком на п`ять років та видати наказ про його призначення на посаду директора Карпатського біосферного заповідника.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що у визначеному Порядку проведення конкурсу та призначення на посаду керівників установ природно-заповідного фонду, що належать до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів України, затвердженому наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 17 квітня 2018 року № 123 (далі - порядок № 123), був визнаний переможцем конкурсу на посаду директора Карпатського біосферного заповідника (далі - КБЗ). Проте трудовий договір (контракт) з ним укладено не було, як і не видано наказ про призначення на посаду, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідачів.
3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року позов задоволено.
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано та закрито провадження у справі. Роз`яснено позивачеві, що вказана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
5. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
6. Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20-22 серпня 2019 року відповідно до протоколу № 11 засідання конкурсної комісії з проведення конкурсу та призначення на посаду керівників установ природно - заповідного фонду, що належать до сфери управління Міністерство екології та природних ресурсів України вирішили визначити переможцем конкурсу на посаду директора Карпатського біосферного заповідника ОСОБА_1 .
8. 28 серпня 2019 року Міністерство екології та природних ресурсів України листом № 349/18 «Про результати конкурсу» повідомило позивача про те, що відповідно до пункту 3 розділу 5 Порядку № 123 його визначено переможцем конкурсу на посаду директора Карпатського біосферного заповідника та зазначило, що йому необхідно подати до Управління роботи з персоналом документи, передбачені частиною другою статті 57 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядком проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171.
9. 16 вересня 2019 року Національне агентство з питань запобігання корупції направило до Міністерства екології та природних ресурсів України інформацію про результати спеціальної перевірки ОСОБА_1 .
10. Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 27 грудня 2019 року № 564 затверджено перелік державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства енергетики та захисту довкілля станом на 15 листопада 2019 року. У пункті 15 наказу зазначено що КБЗ належить до Міністерства енергетики та захисту довкілля.
11. 23 січня 2020 року Загальні Збори трудового колективу КБЗ відповідно до витягу з протоколу № 1-20 вирішили ухвалити клопотання трудового колективу до Міністерства енергетики та захисту довкілля України про вирішення питання щодо призначення ОСОБА_1 на посаду директора КБЗ, як переможця відповідного конкурсу.
12. 24 січня 2020 року Рахівська РДА звернулася до Міністерства енергетики та захисту довкілля України з листом № 01.3-10/59 про погодження призначення ОСОБА_1 на посаду директора КБЗ та з листом № 138/01.3-10, у якому висловила прохання призначити на посаду директора КБЗ ОСОБА_1 .
13. 24 січня 2020 року Міністерство енергетики та захисту довкілля України листом «Про розгляд клопотання трудового колективу КБЗ» № 3п/20 повідомило голову Профспілкового комітету первинної профспілкової організації працівників КБЗ, що постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2019 року № 829 Міністерство екології та природних ресурсів України перейменовано на Міністерство енергетики та захисту довкілля України, та реорганізовано Міністерство енергетики та вугільної промисловості шляхом приєднання до Мінекоенерго. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади», який набрав чинності 25 вересня 2019 року, внесено, зокрема, зміни до Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та суттєво змінено порядок призначення керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління міністерства. Так, з 25 вересня 2019 року суб`єктом призначення керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління міністерства є Міністр. У зв`язку із цим нормативно-правові акти Мінекоенерго, зокрема і Порядок № 123, мають бути приведені у відповідність до законодавства. Наразі розробляються зміни до Порядку та інших нормативно-правових документів міністерства з метою їх актуалізації. Враховуючи зазначене та у зв`язку із суттєвими змінами в законодавстві, Мінекоенерго вживаються всі необхідні заходи задля призначення керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління міністерства, згідно чинного законодавства.
14. 27 травня 2020 року відповідно до пункту 1 Постанови КМ України № 425 перейменовано Міністерство енергетики та захисту довкілля на Міністерство енергетики України. Пунктом 2 та підпунктом 3 пункту 3 постанови КМУ № 425 утворено Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України та установлено, що Міністерство енергетики та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів є правонаступниками прав, обов`язків та майна Міністерства енергетики та захисту довкілля у відповідних сферах.
15. 19 серпня 2020 року відповідно до пункту 1 розпорядження КМУ № 1031-р передано цілісні майнові комплекси державних підприємств, установ та організацій за переліком згідно з додатком із сфери управління Міністерства енергетики до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.
16. Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань органом управління КБЗ є Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
17. 27 січня 2021 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України оголосило конкурсний відбір керівників установ природно-заповідного фонду, що належить до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, в тому числі КБЗ.
18. Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, що виразилася у неукладенні з позивачем, як переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад керівників, трудового договору (контракту) та видачі наказу про призначення на посаду, позивач звернувся до суду з позовом.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 Кодексу адміністративного судочинства України.
20. Порушення прав позивача відбулося внаслідок бездіяльності відповідача, по причині якої він позбавлений права бути призначеним на посаду директора КБЗ, як переможець конкурсу, та відповідно суд констатував наявність правових наслідків бездіяльності відповідача для позивача.
21. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, апеляційний суд вважав, що у розглядуваному спорі наявний приватний інтерес ОСОБА_1 , який через судовий спосіб захисту шляхом зобов`язання уповноважених на призначення на посаду керівників установи природно-заповідного фонду органів, має на меті вступити на відповідну посаду.
22. У межах даних правовідносин відсутній публічний інтерес, оскільки первинно позивач намагається вирішити питання щодо подальших трудових відносин з відповідачем.
23. Також апеляційний суд виходив з того, що у відносинах з позивачем Міндовкілля не виступає як суб`єкт владних повноважень та не здійснює жодні публічно-владні управлінські функції, так як в розглядуваному випадку функція відповідача полягає/чи має полягати лише у забезпеченні укладення з керівником установи природно-заповідного фонду трудового контракту на відповідний термін.
24. Вирішуючи вказаний спір апеляційний суд керувався висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 824/443/20-а.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
25. Позивач у своїй касаційній скарзі звертає увагу на помилковість посилання апеляційного суду на постанову Верховного Суду у справі № 824/443/20-а оскільки у цій справі предметом спору є рішення конкурсної комісії, на відміну від розглядуваних правовідносин, тобто правовідносини у розглядуваних справах не є подібними.
26. Питання призначення на посаду керівника установи природно-заповідного фонду загальнодержавного значення є виключною компетенцією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, а рішення комісії про призначення на посаду керівника установи природно-заповідного фонду є рішенням конкурсної комісії в розумінні пункту 9 частини першої статті 19 КАС України.
27. Укладення трудового договору з переможцем конкурсного відбору на посаду директора установи природно-заповідного фонду та видання наказу про його призначення на цю посаду передбачає необхідність реалізації Міндовкілля на основі законодавства публічно-владні функції з управління цією установою природно-заповідного фонду (пункт 4 розділу VІ Порядку № 123).
28. Позивач у касаційній скарзі звертає увагу на те, що апеляційний суд не врахував правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 635/551/17, постанові Верховного Суду від 31 травня 2021 року у справі № 640/9293/19, відповідно до якого процедура зайняття посади керівника державного підприємства не відбувається у порядку звичайних трудових (контрактних) правовідносин, а у рамках реалізації міністерством, Фондом державного майна, іншим органом, який здійснює управління об`єктами державної власності, на основі спеціального законодавства, владних функцій щодо організаційно-кадрового забезпечення ефективного функціонування державного сектору економіки. Тобто спори з приводу зайняття посади керівника державного підприємства, до видання адміністративно-правового акту щодо призначення на посаду, у разі, якщо призначення на таку посаду за законодавством здійснюється міністерством, іншим органом виконавчої влади, не є такими, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.