ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 280/9125/20
адміністративне провадження № К/9901/42836/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Калашнікової О.В., Мартинюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року (головуючий суддя - Семененко М.О.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2021 року (головуючий суддя - Шальєва В.А., судді: Білак С.В., Олефіренко Н.А.)
у справі №280/9125/20
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області
третя особа Державна судова адміністрація України
про визнання дій протиправними, стягнення суми.
I. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 18 квітня по 28 серпня 2020 року із застуванням статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;
- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області недоплачену суддівську винагороду за період з 18 квітня по 28 серпня 2020 року у розмірі 118 914,65 грн з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що у період з 18 квітня по 28 серпня 2020 року суддівську винагороду було нараховано та виплачено у обмеженому розмірі на підставі статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», що суперечить положенням статті 130 Конституції України та нормам Закону України «Про судоустрій і статус суддів», чим порушено його права та гарантії.
3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року, позов задоволено.
Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо виплати судді Токмацького районного суду Запорізької області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня до 27 серпня 2020 року включно із застосуванням обмежень, передбачених статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на користь судді Токмацького районного суду Запорізької області ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену суддівську винагороду, за період з 18 квітня до 27 серпня 2020 року включно в розмірі 118 914,65 грн. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Указом Президента України від 24 вересня 2016 року №410/2016 «Про призначення суддів» ОСОБА_1 призначено строком на п`ять років на посаду судді Токмацького районного суду Запорізької області.
7. Наказом голови Токмацького районного суду Запорізької області від 15 листопада 2018 року №16-ос «Про встановлення доплати за вислугу років та перерахунок суддівської винагороди» судді Токмацького районного суду Запорізької області ОСОБА_1 встановлено доплату за вислугу років: з 05 серпня 2018 року у розмірі 15% посадового окладу як такому, що має стаж роботи 04 роки 09 місяців 26 днів; з 10 жовтня 2018 року у розмірі 20% посадового окладу як такому, що має стаж роботи 05 років 00 місяців 01 день.
8. За період з 18 квітня до 27 серпня 2020 року включно позивачу виплачувалась суддівська винагорода в обмеженому розмірі відповідно до статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (зі змінами, внесеними Законом №553-IX) - у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2020 року. Так, відповідно до довідки про нараховану та фактично виплачену суддівську винагороду за період з 01 квітня по 31 серпня 2020 року судді Токмацького районного суду Запорізької області ОСОБА_1 (видану Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Запорізькій області 08 грудня 2020 року за №08-02/1358) сума обмеження відповідно до статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (зі змінами, внесеними Законом №553-IX) за період з 18 квітня по 28 серпня 2020 року становить 118 914,65 грн. Сума обмеження за період з 28 по 31 серпня 2020 року відновлена при перерахунку суддівської винагороди у вересні 2020 року.
9. Не погоджуючись з діями відповідача по нарахуванню та виплаті суддівської винагороди у обмеженому розмірі, позивач звернувся до суду з позовом.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що законодавець не може свавільно встановлювати або змінювати розмір винагороди судді, оскільки це є посяганням на гарантію незалежності судді у виді матеріального забезпечення та передумовою впливу на судову владу.
11. Зміни до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» щодо розміру суддівської винагороди або її обмеження не вносилися. Разом з тим, відповідач, який при нарахуванні та виплаті суддівської винагороди мав керуватися виключно нормами цього Закону, у період з 18 квітня до 27 серпня 2020 року включно при нарахуванні та виплаті позивачу суддівської винагороди застосував положення статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», що прямо суперечить статті 130 Конституції України.
12. Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів того що розмір бюджетних видатків на виплату суддівської винагороди був обмежений у зв`язку із запровадженням карантину, та не дозволяв відповідачу виплатити суддівську винагороду в розмірі, передбаченому статтею 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів». Навпаки, зміни до кошторису відповідача стосовно зменшення бюджетних асигнувань за КЕКВ 2111 «Заробітна плата» не вносилися.
13. Підлягав уточненню період, протягом якого відбувалося обмеження суддівської винагороди, оскільки за встановленими обставинами справи таким періодом є період з 18 квітня до 27 серпня 2020 року включно, оскільки у вересні 2020 року порушення прав позивач було усунено, а належна до виплати суддівська винагорода перерахована з 28 серпня 2020 року у належному розмірі.
14. Визначений позивачем розмір належної до стягнення суми (118 914,65 грн) узгоджується з розміром обмеження, розрахованим відповідачем відповідно до наданої довідки, отже спір між сторонами в цій частині відсутній.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. У обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає про те, що під час розгляду справи не було враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03 березня 2021 року у справі № 340/1916/20 щодо необхідності застосування бюджетного законодавства під час нарахування та виплати суддівської винагороди.
16. Також всупереч викладеним Верховним Судом висновкам правовий статус Державної судової адміністрації України (через призму її компетенції щодо розпорядження бюджетними коштами, виділеними на фінансування судів) у застосуванні обмежень при виплаті суддівської винагороди, передбачених частинами першою, третьою статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (зі змінами внесеними Законом № 553-ІХ), судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи не встановлювався.
17. Вказує на те, що апеляційний суд не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 29 липня 2021 року у справі № 340/1727/20, від 28 липня 2021 року у справах № 340/1901/20 та № 160/6740/20 щодо необхідності виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів за рахунок бюджетної програми КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів» шляхом «безспірного списання», внаслідок чого кошти на виконання судового рішення у цій справі було стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області.
18. Також судами не було враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23 січня 2019 року у справі 820/2462/17, від 25 липня 2019 року у справі № 804/3790/17, від 23 грудня 2019 року у справі № 814/1274/17 щодо ретроактивності рішень Конституційного Суду України, з урахуванням яких Рішення Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 не підлягало застосуванню до спірних правовідносин.
19. Третя особа у відзиві на касаційну скаргу зазначала що саме Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, нараховувало та виплачувало позивачу суддівську винагороду з бюджетних коштів.
20. З 18 квітня 2020 року територіальне управління як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня не мало правових підстав для нарахування та виплати суддівської винагороди поза межами видатків державного бюджету та без застосування обмежень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», на власний розсуд вирішуючи який нормативно-правовий акт потрібно виконувати. Рішення Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 на спірні правовідносини не може вплинути оскільки вони виникли до прийняття такого рішення, яке не містить положень які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до його прийняття.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
22. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
23. Спірні правовідносини між сторонами склались з приводу дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області по обмеженню розміру суддівської винагороди у період з 18 квітня по 28 серпня 2020 року.
24. Статтею 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
25. Згідно з преамбулою Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.