ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 0940/2341/18
адміністративне провадження № К/9901/34359/19
№ К/9901/32299/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційними скаргами Державної служби України з питань праці та Управління Держпраці в Івано-Франківській області
на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 (головуючий суддя - Н.В. Біньковська)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 (головуючий суддя - Р.Б. Хобор, судді - Я.С. Попко, Р.П. Сеник)
у справі № 0940/2341/18
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з питань праці,
Управління Держпраці в Івано-Франківській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Національне агентство України з питань державної служби,
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з питань праці (відповідач-1), Управління Держпраці в Івано-Франківській області (відповідач-2), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань праці від 17.09.2018 № 60-кт «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити позивач на посаді заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області;
- стягнути з Державної служби України з питань праці на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.08.2018 до дня поновлення на роботі та всі інші передбачені законом виплати.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про протиправність оскаржуваного наказу, оскільки позивач не виявляла бажання звільнятися з роботи, не подавала заяви про звільнення, не надавала згоди на звільнення та у вересні 2018 року не досягала згоди з посадовими особами Держпраці про припинення державної служби. Крім того, позивач вказує про своє звільнення в період тимчасової непрацездатності.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.05.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019, позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ Державної служби України з питань праці № 60-кт від 17.09.2018 про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області з 18.09.2018. Стягнуто з Управління Держпраці в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 199 750, 00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань праці понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 575, 00 грн. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області та в частині стягнення з Управління Держпраці в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за один місяць в розмірі 25 850, 00 грн.
4. При прийнятті рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про не досягнення сторонами згоди щодо припинення трудового договору та відсутність узгодженої дати звільнення, що позбавляло відповідача права на звільнення позивача відповідно до частини другої статті 86 Закону України «Про державну службу» за угодою сторін.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги відповідача-1
5. У касаційній скарзі відповідач-1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати в частині задоволених позовних вимог до Держпраці, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог до Держпраці у повному обсязі.
6. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач-1 вказує, що написанням заяви позивачем про її звільнення за угодою сторін створено правові наслідки у вигляді домовленості щодо її звільнення, а тому відсутність на заяві про звільнення дати звільнення не є безумовною підставою для висновку про недосягнення сторонами угоди на припинення трудового договору. Також відповідач-1 вказує про порушення судами норм процесуального права, оскільки приймаючи рішення судами стягнуто, зокрема, з Держпраці на користь позивача витрати на правничу допомогу без належного підтвердження. Крім того, вказує про безпідставне незастосування наслідків пропуску строку позивачем звернення до адміністративного суду. Також відповідач-1 вказує про прийняття судом рішення про права, свободи, інтереси та обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, що відповідно до частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.
Позиція позивача
7. У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами касаційної скарги відповідача-1 не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги відповідача-2
8. У касаційній скарзі відповідач-2 вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.
9. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги відповідач-2 вказує, що ним весь час протягом розгляду справи наголошувалось, що позивачем не дотримано строк звернення до суду. На думку відповідача-2 в даній справі об`єктивних перешкод для звернення позивача до суду за захистом своїх прав судом не встановлено, оскільки перебування позивача на амбулаторному лікуванні протягом вересня-грудня 2018 року не було обставиною, яка б заважала зверненню позивача до суду. Зазначає, що перебування позивача в тимчасовій непрацездатності не перешкоджало їй звернутися із заявою про порушення її прав до Національного агентства України з питань державної служби. Тому відповідач-2 вважає, що суд цих обставин не врахував та прийшов до помилкового висновку про поважність причин пропущення строку звернення до суду. Крім того, відповідач-2 не погоджується із рішеннями судів попередніх інстанцій в частині визначення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу. На переконання відповідача-2 така (сума) підлягає зменшенню, оскільки позивач перебувала в тимчасовій непрацездатності 59 календарних днів, а тому період вимушеного прогулу становить 111 робочих днів, а не 170 днів, як встановлено судами.
Позиція інших учасників справи
10. У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти доводів касаційної скарги відповідача-2, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.
11. У відзиві на касаційну скаргу Національне агентство України з питань державної служби вказує, що у зв`язку з тим, що між ОСОБА_1 та Головою Держпраці, як суб`єктом призначення, не досягнуто домовленості, за умов відсутності у заяві про звільнення дати звільнення за угодою сторін, робочою групою Національного агентства України з питань державної служби встановлено порушення законодавства про державну службу в частині звільнення ОСОБА_1 за угодою сторін.
Рух касаційної скарги
12. Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної служби України з питань праці.
13. Ухвалою Верховного Суду від 17.12.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Держпраці в Івано-Франківській області.
14. Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2022 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
15. В травні 2015 року ОСОБА_1 призначена на посаду заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області.