ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2022 року
м. Київ
справа №420/12089/20
адміністративне провадження №№К/9901/33146/21, К/9901/33596/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №420/12089/20
за позовом ОСОБА_1
до Одеської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора
про визнання протиправними і скасування рішення та наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за касаційними скаргами керівника Одеської обласної прокуратури і Офісу Генерального прокурора
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2021 року (головуючий суддя: Кравець О.О., судді: Коваль М.П., Зуєва Л.Є.).
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Одеської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, в якому просив суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення Третьої кадрової комісії від 24 червня 2020 року №58 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації;
- визнати протиправним і скасувати наказ від 17 серпня 2020 року №1624к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 20 серпня 2020 року;
- поновити ОСОБА_1 в Одеській обласній прокуратурі та органах прокуратури на посаді, рівнозначній посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області та стягнути з Одеської обласної прокуратури середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Позов мотивований тим, що рішення Третьої кадрової комісії №58 від 24 червня 2020 року про неуспішне проходження атестації і наказ прокурора Одеської області №1624к від 17 серпня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 вважає незаконними, упередженими, необґрунтованими та безпідставними. Позивач зазначив, що він не з`явився для складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора в силу того, що перебував на лікарняному. До того ж, зауважив, що можливості повідомити кадрову комісію про причини своєї неявки позивач не мав у звязку відсутністю офіційної адреси на сайті Офісу Генерального прокурора.
Вважаючи своє звільнення незаконним, ОСОБА_1 звернувся до суду з метою його оскарження і відновлення своїх порушених трудових прав.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 2 березня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що 3 червня 2020 року був оприлюднений на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора графік складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора у період з 9 до 12 червня 2020 року для прокурорів регіональних прокуратур, відповідно до якого позивач був включений для складання додаткових іспитів до списку групи 2 на 9 червня 2020 року. Для складання відповідного іспиту позивач у встановлений дату і час не прибув. До того ж, позивач не подав заяву про перенесення дати складання іспиту безпосередньо до секретаря кадрової комісії, у зв`язку зі станом його здоров`я. За таких обставин, вважати правомірним його неприбуття на іспит у зв`язку з перебуванням на лікарняному підстав немає.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2021 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2 березня 2021 року скасовано і ухвалено нове, яким:
- визнано протиправним і скасовано рішення Третьої кадрової комісії від 24 червня 2020 року №58 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації;
- визнано протиправним і скасовано наказ від 17 серпня 2020 року №1624к про звільнення позивача з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області та з органів прокуратури;
- поновлено ОСОБА_1 в Одеській обласній прокуратурі на посаді, рівнозначній посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області;
- стягнуто з Одеської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі: 247 246,88 грн.
Задовольняючи позов апеляційний суд виходив з того, що станом на час звільнення позивача з посади ні реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), ні ліквідації органів прокуратури не відбулось, а здійснено лише перейменування юридичної особи. Також відповідач не надав доказів на підтвердження скорочення посади, яку займав позивач. Наведене, на думку суду, свідчить про відсутність законних підстав для звільнення позивача на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» без наявності юридичного факту реорганізації чи ліквідації юридичної особи відповідача на момент звільнення позивача, що в свою чергу тягне за собою, незаконність оскаржуваного наказу.
До того ж, суд апеляційної інстанції зазначив, що у зв`язку з раптовим погіршенням стану здоров`я 9 червня 2020 року позивач не мав можливості, з об`єктивних причин, покинути медичний заклад ні для самостійної передачі заяви, ні для відвідування нотаріуса для належного оформлення довіреності про уповноваження інших осіб на передачу відповідних документів. Засобами зв`язку було неможливо повідомлення уповноваженої особи секретаря Третьої кадрової комісії про неприбуття на іспит у зв`язку з відсутністю номерів телефонів та електронних адрес безпосередньо секретарів комісій на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що хвороба (тимчасова непрацездатність) позивача є об`єктивною причиною, що перешкодила йому вчинити такі дії. До того ж, позивачем було вчасно подано до прокуратури Одеської області оригінали листків непрацездатності, а тому відповідна обставина мала бути врахована кадровою комісією при прийнятті рішення щодо позивача.
Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, керівник Одеської обласної прокуратури і Офіс Генерального прокурора звернулись до Верховного Суду з касаційними скаргами на неї.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів
У вересні 2021 року керівник Одеської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2021 року і залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2 березня 2021 року.
В обґрунтування вимог касаційної скарги керівник Одеської обласної прокуратури зазначив, що позивачу були відомі умови і порядок проходження атестації й, подавши заяву встановленої форми, він це підтвердив. Про дату складання іспиту позивач теж був повідомлений належним чином і мав розуміти й передбачати наслідки свого неприбуття.
Зауважує, що оскаржуване рішення кадрової комісії прийнято відповідно до вимог, встановлених Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 3 жовтня 2019 року №221 (далі - «Порядок №221»), а також Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».
До того ж, зазначає, що висновок суду апеляційної інстанції про відсутність ліквідації, реорганізації органу прокуратури або скорочення кількості прокурорів як причини незаконності звільнення позивача, скаржник вбачає необґрунтованим, адже підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - «Закону №113-ІХ») визначено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади, зокрема, у регіональних прокуратурах, звільняються, відповідно, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови наявності рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором. Ця норма є спеціальною щодо інших нормативно-правових актів, а тому висновок суду, що для звільнення за пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» має відбутись ліквідації, реорганізації органу прокуратури або скорочення кількості прокурорів є помилковим.
Також, скаржник зауважує про безпідставність поновлення позивача на рівнозначній посаді в Одеській обласній прокуратурі, адже позивач проходив службу в прокуратурі Одеської області. З огляду на це, суд апеляційної інстанції, на переконання скаржника, неправильно застосували частину першу статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - «КЗпП України»). Також, звертає увагу, що поновлення позивача на рівнозначній посаді саме в Одеській обласній прокуратурі оминає процедуру, передбачену Законом №113-ІХ.
Скаржник зазначає, що поновлюючи позивача на посаді, апеляційний суд неправильно застосував положення статті 235 КЗпП України й не взяв до уваги висновків Верховного Суду щодо застосування положень цієї статті, викладених, зокрема, у постановах від 19 травня 2020 року у справі № 9901/226/19, від 20 січня 2021 року у справі №640/18679/18, від 23 грудня 2020 року у справі №813/7911/14, від 9 грудня 2020 року у справі №826/18134/14, від 19 листопада 2020 року у справі №826/14554/18, від 15 квітня 2020 року у справі №826/5596/17, від 9 жовтня 2019 року у справі №811/1672/15, від 12 вересня 2019 року у справі №821/3736/15-а, від 22 жовтня 2019 року у справі №816/584/17 і від 20 січня 2021 року у справі №804/958/16.
До того ж, скаржник зазначає про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права щодо яких відсутній висновок Верховного Суду, а саме: пунктів 7, 9, підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ; частини четвертої статті 7, пункту 3 частини першої статті 11 Закону України «Про прокуратуру».
Верховним Судом ухвалою від 9 листопада 2021 року було відкрито касаційне провадження на підставі пунктів 1 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Учасники справи свого відзиву на касаційну скаргу керівника Одеської обласної прокуратури не надали. Копію ухвали Верховного Суду від 9 листопада 2021 року про відкриття касаційного провадження Офіс Генерального прокурора отримав 12 листопада 2021 року, ОСОБА_1 - 24 листопада 2021 року.
У вересні 2021 року Офіс Генерального прокурора також подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2021 року і залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2 березня 2021 року.
Касаційна скарга Офісу Генерального прокурора подана на підставі аналогічних доводів як і скарга керівника Одеської обласної прокуратури.
Верховним Судом ухвалою від 24 вересня 2021 року було відкрито касаційне провадження на підставі пунктів 1 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
У відзиві на касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора позивач просить відмовити у її задоволенні, а постанову апеляційного суду залишити без змін. Відзив обґрунтований правильністю вирішення спору судом апеляційної інстанції із дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Одеська обласна прокуратура свого відзиву на касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора не надала. Копію ухвали Верховного Суду від 24 вересня 2021 року про відкриття касаційного провадження Одеська обласна прокуратура отримала 1 жовтня 2021 року.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 працював в органах прокуратури з лютого 2003 року до серпня 2020 року.
10 жовтня 2019 року позивач подав заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
Судом також встановлено, що заява про бажання пройти атестацію позивачем не відкликана та свого наміру пройти атестацію позивач не заперечує.
У період з кінця січня 2020 року до травня 2020 року позивач безперервно перебував на лікарняному, що не дало йому змоги пройти атестацію у визначену дату - 4 березня 2020 року. Оригінали листків непрацездатності здані позивачем у відділ кадрів прокуратури Одеської області.
У травні 2020 року медико-соціальною експертною комісією позивача визнано інвалідом ІІІ групи.
У період з 9 червня 2020 року до 19 червня 2020 року позивач перебував на лікарняному (оригінал листка непрацездатності АДН №193091 здано до відділу кадрів прокуратури Одеської області 19 червня 2020 року).
З 17 серпня 2020 року до 6 жовтня 2020 року позивач знов безперервно перебував на лікарняному, а 6 жовтня 2020 року рішенням медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 визнано інвалідом ІІ групи.
Судом також встановлено, що на тестування позивач не прибув у зв`язку з хворобою, що підтверджується копіями лікарняних листків.
До того ж, як визнано представником відповідача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора відсутні контактні данні уповноваженої особи секретаря Третьої кадрової комісії.
Наказом виконувача обов`язків прокурора Одеської області від 17 серпня 2020 року №1624к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області відповідно до пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 20 серпня 2020 року. Як підставу зазначено рішення №58 від 24 червня 2020 року Третьої кадрової комісії, яким встановлено неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації.
Рішення кадрової комісії №3 щодо неуспішного проходження атестації надійшло до прокуратури Одеської області 22 липня 2020 року (вх. №42755-20) разом з листом Офісу Генерального прокурора від 10 серпня 2020 року №07/1/1-2022 вих-20, до якого долучені списки працівників, стосовно яких кадровими комісіями прийняті рішення про неуспішне проходження атестацій, а також рішення відповідних кадрових комісій щодо кожного з цих працівників. Зазначені рішення були направлені до прокуратури Одеської області з викладеною в листі Офісу Генерального прокурора вказівкою «для прийняття в установленому Законом порядку рішень про звільнення з посад підпорядкованих прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію» та контролем виконання - до 20 серпня 2020 року.
Із зазначеним наказом і рішенням третьої кадрової комісії від 24 червня 2020 року №58 ОСОБА_1 ознайомлений і того ж дня отримав трудову книжку.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За змістом статей 2, 5-1 Кодексу законів про працю України право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.
Відповідно до статті 222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України визначені Законом України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - «Закон»).
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 51 Закону визначено, що прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
Законом України від 19 вересня 2019 року №113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (діє з 25 вересня 2019 року) запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону України «Про прокуратуру» були внесені зміни.
Статтею 14 Закону України «Про прокуратуру» у зв`язку із внесенням до неї змін Законом №113-ІХ передбачено скорочення кількості прокурорів органів прокуратури.
Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10 000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону України «Про прокуратуру» кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону №113-ІХ.
За текстом Закону України «Про прокуратуру» слова «Генеральна прокуратура України», «регіональні прокуратури», «місцеві прокуратури» замінено відповідно словами «Офіс Генерального прокурора», «обласні прокуратури», «окружні прокуратури».
Згідно з пунктами 6, 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Пунктом 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Згідно з пунктом 11 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
Пунктом 14 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
Відповідно до пункту 16 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
Згідно з пунктом 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
За пунктом 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови настання однієї із наступних підстав:
1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію;
2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури;
3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію;
4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.
Перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту.
Указані в цьому пункті прокурори можуть бути звільнені з посади прокурора також і на інших підставах, передбачених Законом України «Про прокуратуру».
Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 51 Закону прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
На виконання вимог Закону №113-IX наказом Генерального прокурора від 3 жовтня 2019 року №221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації.
Відповідно до пункту 1 розділу 1 Порядку №221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX і цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.