ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 640/20533/19
адміністративне провадження № К/9901/21569/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Секретаря Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика Миколи Павловича третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національне антикорупційне бюро України про визнання дій протиправними, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Секретаря Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика Миколи Павловича на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року (у складі головуючої судді Кузьменко А.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року (у складі: головуючого - судді Земляної Г. В. суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.),
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Секретаря Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика Миколи Павловича (далі - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Секретаря Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика Миколи Павловича, як посадової і службової по внесенню в порядок денний засідання Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 вересня 2019 року висновку про відкриття дисциплінарного провадження за скаргою директора Національного антикорупційного бюро України Ситника А.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на наступне.
У вересні 2019 року з офіційного сайту Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) позивачу стало відомо, що до порядку денного Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя на 23 вересня 2019 року включено розгляд висновку про відкриття дисциплінарного провадження за скаргою директора Національного антикорупційного бюро України Ситника А. Зважаючи на це, ОСОБА_1 вважав протиправні дії Секретаря Другої дисциплінарної палати ВРП Худика М.П. , які виразились у невиконанні приписів пункту 1 частини третьої статті 42, пунктів третього та четвертого статті 43, пункту 6 частини першої статті 44, частини третьої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема щодо безпідставної та передчасної передачі на розгляд Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя скарги директора Національного антикорупційного бюро України Ситника А. , поспішного та невмотивованого висновку з пропозицією про відкриття дисциплінарної справи.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року залишено без розгляду позовну заяву у зв`язку з тим, що позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2020 року апеляційну скаргу Секретаря Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика Миколи Павловича залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 червня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду залишено без змін.
5. Cуди попередніх інстанцій виходили з того, що підставою для прийняття ухвали судом першої інстанції було те, що позивач повторно не прибув в підготовче засідання без поважних причин та не повідомив суд про причини неявки, а також, з урахуванням того, що від нього не надходило на адрес Окружного адміністративного суду міста Києва заяви про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
6. Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що позивач про дату, час i місце судових розглядів повідомлявся належним чином, проте, у призначені судові засідання не з`явився, про причини неявки, у тому числі про пx поважність суду не повідомляв, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.
7. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції погодилась з висновком суду першої інстанції, що у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) були наявні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
8. Секретар Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худик Микола Павлович звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі №640/20533/19.
9. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права просить скасувати зазначені рішення та ухвалити нове, яким закрити провадження у справі.
10. В обґрунтування поданої скарги скаржник зазначив, що приймаючи рішення про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, оскільки позивач повторно не прибув в підготовче засідання без поважних причин та не повідомив суд про причини неявки, в той час, як дана справа взагалі не підлягає розгляду в суді.
11. Також, скаржник вважає, що явка у судове засідання позивача обов`язковою не визнавалась, а його неявка не перешкоджала розгляду клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України за наявними матеріалами справи
12. Попри вищенаведені аргументи у касаційній скарзі Секретар Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худик Микола Павловича наголошує на наступному:
- судом апеляційної інстанції залишилось поза увагою не виконання судом першої інстанції вимог пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, оскільки дану позовну заяву не належить розглядати як за правилами адміністративного судочинства, так і в судовому порядку взагалі;
- діяльність членів Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя щодо її постановлення не підлягають оскарження в судах;
- вказане провадження підлягало закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки справа не підлягає розгляду в суді.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у вересні 2019 року з офіційного сайту ВРП позивачу стало відомо, що до порядку денного Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя на 23 вересня 2019 року включено розгляд висновку про відкриття дисциплінарного провадження за скаргою директора Національного антикорупційного бюро України
Ситника А. ОСОБА_1 вважаючи протиправні дії Секретаря Другої дисциплінарної палати ВРП Худика М. П. , які виразились у невиконанні приписів пункту 1 частини третьої статті 42, пунктів третього та четвертого статті 43, пункту 6 частини першої статті 44, частини третьої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема щодо безпідставної та передчасної передачі на розгляд Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя скарги директора Національного антикорупційного бюро України Ситника А., поспішного та невмотивованого висновку з пропозицією про відкриття дисциплінарної справи, звернувся до суду з позовною заявою.
14. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
15. На адресу суду першої інстанції 10 січня 2020 року від Вищої ради правосуддя надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
16. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2020 року клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі призначено до розгляду в судовому засіданні.
В судове засідання 18 лютого 2020 року позивач не прибув, надіславши заяву-клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням останнього у відпустці у місті Харкові. Також від ОСОБА_1 до суду першої інстанції надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з перерубуванням на лікуванні. При цьому, позивач зазначив, що копія листка непрацездатності буде надана до Окружного адміністративного суду міста Києва на наступному судовому засіданні.
Так, 10 березня 2020 року судове засідання у суді першої інстанції не відбулось у зв`язку з повідомленням про замінювання приміщення Окружного адміністративного суду міста Києва.
17. В судове засідання у суд першої інстанції 19 березня 2020 року позивач не прибув, хоча був належним чином повідомлений.
Від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на квітень 2020 року з огляду на те, що він продовжує перебувати на лікарняному. Також позивач клопотав про розгляд справи за його участі.
18. В судове засідання у суд першої інстанції 28 квітня 2020 року ОСОБА_1 не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
В підготовче засідання у суд першої інстанції 26 травня 2020 року позивач не прибув, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце проведення підготовчого засідання. Так, 09 червня 2020 року ОСОБА_1 у підготовче засідання до суду першої інстанції повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце проведення підготовчого засідання.
19. Судові повістки направлені позивачу рекомендованими поштовими відправленнями за адресами, вказаними у позові та клопотаннях, але повернулись не вручені з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання», а інших заяв/клопотань до Окружного адміністративного суду міста Києва не надходило, причини неявки у підготовчі засідання не повідомлені.
20. Таким чином, Окружний адміністративний суд міста Києва на підставі пункту 4 частини першої статті 240 КАС України ухвалою від 09 червня 2020 року залишив без розгляду позовну заяву позивача у зв`язку з тим, що позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання та фактично не розглянув вище згадуване клопотання відповідача про закриття провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
21. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу про скасування зазначеної ухвали суду першої інстанцїі як такої, що постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки дана справа не підлягас розгляду в судовому порядку.
22. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2020 року апеляційну скаргу Секретаря Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика Миколи Павловича залишено без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 червня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду залишено без змін.
23. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 25 серпня 2020 року Секретар Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика Миколи Павловича звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі №640/20533/19 у який просить скасувати зазначені рішення та ухвалити нове рішення , яким закрити провадження у справі.
ІІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
24. Касаційна скарга Секретаря Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика Миколи Павловича до Верховного Суду надійшла 25 серпня 2020 року.
25. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №640/20533/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Жук А. В., суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М..
26. Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою Секретаря Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика Миколи Павловича на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі №640/20533/19.
27. Ухвалою Верховного Суду від 26.04.2022 дану справу призначено до письмового розгляду за наявними у ній матеріалами.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
(в редакції на час виникнення спірних правовідносин)
28. Конституція України.
28.1. Стаття 55 Конституції України. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
29. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
29.1. Згідно пунктом 2 частини 1 статті 4 Кодексу публічно-правовий спір - спір, у якому, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи тощо.
29.2 Частина 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
29.3 Частина 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України .Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
29.4 Частина 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
29.5 Пункт 3 частини 1 статті 127 Кодексу адміністративного судочинства України. Часом вручення повістки вважається, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
29.6 Частина перша-друга статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України. Учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби.
Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.
29.7 Стаття 204 КАС України. Розгляд заяв та клопотань
1. Головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
2. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
29.8 Стаття 205 КАС України. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи
1. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
2. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їхні представники.
3. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.
У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
4. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд у випадку, визначеному пунктом 3 частини третьої цієї статті.
5. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
6. Наслідки, визначені частинами третьою та п`ятою цієї статті, настають і в разі, якщо учасник справи (його представник) залишить залу судового засідання.
7. У разі розгляду справи за відсутності позивача або відповідача суддя-доповідач оголошує стислий зміст позовної заяви або відзиву відповідно.