ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 340/3153/19
адміністративне провадження № К/9901/14239/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнати неправомірною відмови та зобов`язати вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року (у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Олефіренко Н.А.),
ВСТАНОВИВ:
І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
1. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 у даній справі адміністративний позов задоволено.
Визнано неправомірною відмову Міністерства внутрішніх справ України у прийнятті рішення за заявою про нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення за заявою про нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Присуджено на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн., на правничу допомогу у розмірі 5600 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України.
2. До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №340/3153/19 з апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.03.2020.
3. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі №340/3153/19 - залишено без руху.
Встановлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу Третього апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору.
Роз`яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.
4. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 298 КАС України, з огляду на те, що згідно з пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Проте, як зазначив суд апеляційної інстанції, в порушення норм вищевказаної статті скаржником до апеляційної скарги не долучено документ про сплату судового збору.
5. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що ставка за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення становить 150% від 768,40 грн. = 1152,60грн., проте документ про сплату судового збору до суду не надано.
6. 12 травня 2020 року до Третього апеляційного адміністративного суду від Міністерства внутрішніх справ України надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій відповідач, додаючи копію платіжного доручення із QR-кодом № 621 від 14.04.2020 на суму 1261,20 грн.,зазначав, що недоліки апеляційної скарги МВС України усунено у повному обсязі та у встановлений строк, а відтак просив відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі №340/3153/19.
7. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року повернуто апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року у справі №340/3153/19 з підстав не усунення скаржником недоліків апеляційної скарги.
8. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що на виконання ухвали від 27.04.2020 скаржником було надано копію платіжного доручення №621 від 14.04.2020 року, яке завірене представником скаржника Роговським А.
9. Разом з тим, на переконання колегії суддів суду апеляційної інстанції, скаржником не було виконано вимоги ухвали суду від 27.04.2020, в якій було зазначено, що згідно з пунктом 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а тому на виконання вищевказаної ухвали відповідач повинен був надати оригінал документу про сплату судового збору, в той час як останній надав копію такого документу.
10. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, Міністерство внутрішніх справ України звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, скаржник просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18.05.2020, а справу направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції - Третього апеляційного адміністративного суду.
11. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник зазначає, що при поданні заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, МВС України звертало увагу, що надає доказ сплати судового збору у виді копії платіжного доручення із QR-кодом № 621 вів 14.04.2020 та повідомив, зокрема, що у відповідності до розпорядження КМУ від 15.11.2017 № 816-р «Деякі питання дистанційного обслуговування розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів» розпорядникам (одержувачам) коштів державного бюджету визначено пріоритетним казначейське обслуговування через систему дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства - Казначейство» та здійснено підключення даної системи з 01 серпня 2018 року; у зв`язку з чим, органами казначейської служби повідомлено МВС України про відмову у наданні належним чином завірених платіжних доручень про сплату судового збору, оскільки дана інформація міститься на сайті «Edata» - Єдиний веб-портал використання публічних коштів.
12. Крім того, скаржником зазначалось, що відповідно до пунктів 1, 2, 4 Розділу VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705 документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням електронних платіжних засобів, можуть бути в паперовій та/або електронній формі. Вимоги до засобів формування документів за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів і їх оброблення визначаються платіжною системою з урахуванням вимог, установлених нормативно-правовими актами Національного банку; документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.
13. Касатор також зазначає, що відповідно до листа Державної судової адміністрації України від 26.11.2018 (наданого у відповідь на запит МВС України від 09.10.2018 вих. 14398/05/15-2018) підтвердженням зарахування коштів на аналітичний рахунок, відкритий в органах ДКСУ для зарахування надходжень від сплати судового збору (за подання позовної заяви до відповідного суду тощо), є інформація про наявність платежу у виписці з цього рахунка; суди контролюють (здійснюють перевірку) зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, у тому числі на підставі документів, сформованих з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт казначейства - Казначейство».
14. Підсумовуючи, МВС України зазначає, що копія платіжного доручення із QR-кодом № 621 від 14.04.2020 є належним документом про сплату судового збору, оскільки містить усі необхідні реквізити, які передбачені для платіжного доручення, зокрема й відмітка Державної казначейської служби України «Клієнт казначейства - Казначейство» про те, що судовий збір за подання апеляційної скарги у справі № 340/3153/19 оплачено 16 квітня 2020.
15. Відтак, відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі помилково дійшов висновку про те, що апелянтом не було усунуто недоліки апеляційної скарги.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
16. Касаційна скарга Міністерства внутрішніх справ України до Верховного Суду надійшла 09 червня 2020 року.