ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 640/23965/21
адміністративне провадження № К/9901/48577/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2021 року (суддя: Клочкова Н.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року (судді: Мєзєнцев Є.І., Файдюк В.В., Чаку Є.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту інформатизації про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту інформатизації щодо використання та зберігання в персонально-довідковому обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України наступних відомостей про ОСОБА_1 : «Разом з тим є особою, якій 16 грудня 2008 року СВ ПМ Державної податкової адміністрації у Рівненській області пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 205, частиною 5 статті 27, частиною 3 статті 212 КК України, кримінальна справа № 82-70/107-08 від 08 грудня 2008 року. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили»;
- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту інформатизації вилучити з бази даних оперативно-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, в порядку передбаченому «Інструкцією про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Державного департаменту України з питань виконання покарань № 823/188 від 23 серпня 2002 року, наступну інформацію про ОСОБА_1 : «Разом з тим є особою, якій 16 грудня 2008 року СВ ПМ Державної податкової адміністрації у Рівненській області пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 205, частиною 5 статті 27, частиною 3 статті 212 КК України, кримінальна справа № 82-70/107-08 від 08 грудня 2008 року. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили».
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2021 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі за даним позовом на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України.
Приймаючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відмовляючи у відкритті провадження, суди посилаючись на висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 березня 2019 року у справі № 807/1456/17. Зазначили, що дії чи бездіяльність уповноважених службових осіб, пов`язані із внесенням або невнесенням передбачених КПК України відомостей до ЄРДР, не є здійсненням публічно-владних управлінських функцій. А тому спори щодо таких дій або бездіяльності не є публічно-правовими і юрисдикція адміністративних судів на них не поширюється.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Скаржник стверджує, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний адміністративний суд невірно застосував правову позицію, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі № 807/1456/17, оскільки правовідносини у справах не є тотожними.
Скаржник зазначає, що за обставинами справи № 807/1456/17 відповідач (правоохоронний орган) офіційно зафіксував прийняті у кримінальному провадженні процесуальні рішення в офіційному джерелі інформації щодо зареєстрованих злочинів, осіб, підозрюваних (обвинувачених) у їх вчиненні, та руху кримінальних справ (кримінальних проваджень) - ЄРДР.
Проте, за обставинами цієї справи відповідач не є правоохоронним органом, він не наділений повноваженнями офіційно фіксувати здійснені у кримінальному провадженні процесуальні дії та прийняті процесуальні рішення, база персональних даних, яка перебуває в його володінні та розпорядженні не є офіційним джерелом інформації щодо зареєстрованих злочинів, осіб, підозрюваних (обвинувачених) у їх вчиненні, та руху кримінальних справ (кримінальних проваджень).
На переконання скаржника суб`єктний склад учасників, предмет і підстави позову, правове регулювання є різними. Тому спір у цій справі пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку відповідача, і ці порушені права підлягають захисту саме в порядку адміністративного судочинства відповідно до статті 19 КАС України.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 січня 2022 року (судді: Загороднюк А,Г., Білак М.В. Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2021 року (суддя: Клочкова Н.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2022 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України з метою отримання довідки про відомості відносно себе з персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України про відсутність (наявність) судимості, притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.
Від відповідача позивач отримав повну довідку № 20186459100470541751, відповідно до якої позивач 17 січня 1973 року народження, уродженець міста Києва на території України станом на 18 серпня 2021 року не має не знятої чи не погашеної судимості та у розшуку не перебуває. Разом з тим є особою, якій 16 грудня 2008 року СВ ПМ Державною податковою адміністрацією у Рівненській області пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 205, частиною 5 статті 27, частиною 3 статті 212 КК України, кримінальна справа № 82-70/107-08 від 08 грудня 2008 року. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили.
Не погоджуючись з вказаними обставинами, позивач звернувся до Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України з вимогою про виключення вищезазначених відомостей з єдиної інформаційної системи МВС.
Листом від 24 липня 2020 року № 429 АЗ/16 Департамент інформатизації Міністерства внутрішніх справ України повідомив, що не наділений самостійно вносити відомості до персонально-довідкового обліку, так само як і вносити зміни в облікові документи або вилучати їх. Це може бути зроблено лише після отримання відповідного процесуального рішення слідчого органу досудового розслідування, у провадженні якого знаходиться справа, або рішення суду.
Також відповідачем зазначено, що надані позивачем копії листів Офісу Генерального прокурора, Державної фіскальної служби, Головного управління ДФС у м. Києві не містять інформації щодо прийнятих процесуальних рішень у кримінальній справі № 82-70/107-08 від 08 грудня 2008 року за обвинуваченням позивача. Тому підстави для коригування відомостей персонально - довідкового обліку єдиної інформаційної системи МВС відсутні.
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
Частина друга статті 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.