1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 640/30798/20

адміністративне провадження № К/9901/47359/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2021 (суддя Аблов Є.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 (судді: Кобаль М.І. (головуючий), Бужак Н.П., Костюк Л.О.) у справі №640/30798/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Реккітт Бенкізер Хаусхолд енд Хелс Кер Україна» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Реккітт Бенкізер Хаусхолд енд Хелс Кер Україна» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 12 листопада 2020 року №00100040303 та №00099040303.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими, базуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021, позов Товариства задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано.

4. Рішення судів вмотивовано тим, що сума податку на додану вартість (ПДВ), яка підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Тобто від`ємне значення податку, яке може бути заявлене до бюджетного відшкодування, розраховується за звітний період, а не в розрізі окремих операцій чи товару.

Також суди дійшли висновку, що позивач мав право на формування податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям (маркетингові послуги) з контрагентами з огляду на реальність здійснення таких господарських операцій, які підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2021, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства у повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 19.10.2020 №2103/28-10-04-03-03/33696041, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства щодо декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період липень 2020 року, з метою перевірки відповідності формування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог, зокрема:

- пункту 200.1, пп. «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та вимог Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289 в результаті чого встановлено відсутність права у Товариства на отримання бюджетного відшкодування за липень 2020 року на суму 7 558 698 грн;

- підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду по декларації з ПДВ за липень 2020 року на суму ПДВ 1 389 607 грн, що призвело до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 1 389 607 грн.

Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано наступним.

Контролюючий орган дійшов висновку про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування за липень 2020 року на суму 7 558 698 грн, оскільки імпортовані за період квітень, травень, червень, серпень, вересень та грудень 2019 року товари станом на 31.07.2020 були реалізовані, а тому при визначенні різниці між податковим зобов`язанням від їх реалізації та сформованого податкового кредиту при їх придбанні (імпорті) у Товариства не виникає від`ємного значення суми податку на додану вартість у періодах квітень, травень, червень, серпень, вересень та грудень 2019 року, по операціях з імпорту відсутня сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Також контролюючий орган дійшов висновку, що перевіркою не підтверджено економічну доцільність ТОВ «РЕККІТТ БЕНКІЗЕР ХАУСХОЛД ЕНД ХЕЛС КЕР УКРАЇНА» придбання у контрагентів послуг з просування товарів торгових марок замовника (маркетингових послуг). При цьому відповідач посилається на відсутність у позивача листів опитування, інформації про телефонні дзвінки та перелік телефонів по яким проводились опитування.

На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12 листопада 2020 року:

- №00100040303, яким позивачу відмовлено на врахування суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 7 558 698,00 грн;

- №00099040303, яким зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 1 389 607,00 грн.

При розгляді справи судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем у рядку 20.2.1 декларації за липень 2020 року заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок в банку суму ПДВ в розмірі 7 558 698 грн.

У додатку Д3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» декларації з податку на додану вартість за липень 2020 року ТОВ «Реккітт Бенкізер Хаусхолд енд Хелс Кер Україна» відображено, що сума бюджетного відшкодування сформована по контрагенту, із зазначенням власного ІПН; звітний (податковий), період, у якому виникло від`ємне значення - « 04.2019», « 05.2019», « 06.2019», « 08.2019», « 09.2019», « 12.2019».

Так, під час проведення перевірки, на запит №1 від 23.09.2020 Товариством надано аналіз рахунку 281 «Товари на складі» у розрізі номенклатури, кількісних та вартісних показниках, із залишками на початок періоду, оборотами та залишками на кінець періоду.

Згідно даних рахунку 281 «Товари на складі» станом на 01.04.2019 у позивача обліковувались залишки імпортних товарів на складі у загальній вартості 195 134 162,00 грн (без ПДВ), протягом 2019 року Товариством імпортовано товарів загальною вартістю 1 262 283 823 грн та реалізовано товарів за 2019 рік вартістю 1 305 104 333,00 грн.

Станом на 31.07.2020 у ТОВ «Реккітт Бенкізер Хаусхолд енд Хелс Кер Україна» обліковується залишок товарів на складі вартістю 152 313 653,00 грн.

Контролюючий орган за результатами аналізу, дійшов висновку, що відповідно до рахунку 28 «Товари на складі» та з урахуванням вибуття запасів за обраним Товариством методом, станом на 31.07.2020, залишків товарів, які було імпортовано за період: квітень, травень, червень, серпень, вересень та грудень 2019 року не встановлено, тобто імпортовані за вказані періоди товари реалізовані у повному обсязі. Тобто фактично відповідач вважає, що від`ємне значення ПДВ розраховується щодо окремого товару, за яким нараховане ПДВ, а не за звітний період.

Також встановлено, що Товариство мало з господарські операції контрагентами ТОВ «АПТЕКА НИЗЬКИХ ЦІН КРЕМІНЬ», ТОВ «АПТЕКА НИЗЬКИХ ЦІН ПЛЮС», ТОВ «АПТЕКА НИЗЬКИХ ЦІН ЛЬВІВ», ТОВ «ЮНИС», ТОВ «МАНГО-ФАРМ», ПФ «ГАММА-55», ТОВ «МЕДІКАЛ СТРІТ», Фірма «ВОЛИНЬФАРМ» у формі ТОВ, ТОВ «МЕДФАРМ», ТОВ «ЛІДЕР-ЗАХІД», ТОВ «АПТЕКАРЬ», ТОВ «ГАЛАФАРМ» в межах договорів про надання послуг. Предметом таких договорів було надання замовнику (позивачу) інформаційних, рекламних та маркетингових послуг стосовно товарів замовника, які полягали, зокрема в опитуванні покупців щодо торгівель марок позивача - наскільки вони є популярними та впізнаними для потенційних споживачів.

На підтвердження реальності господарських операцій за вказаними договорами позивач надав копії наступних документів: договори, додатки до договорів, заявки, таблиці з переліком та розрахунками вартості послуг, акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), звіти про надані послуги, податкові накладні, рахунки - фактури, платіжні доручення.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскільки на момент декларування бюджетного відшкодування ПДВ у липні 2020 року імпортований позивачем товар протягом квітня - червня, серпня, вересня та грудня 2019 року реалізовано, то від`ємне значення з ПДВ за вказані періоди, яке зазначене у розрахунку бюджетного відшкодування до декларації з ПДВ за липень 2020 року на суму 7 558 698 грн відсутнє.

Також відповідач стверджує, що позивачем не доведено яким чином маркетингові послуги (послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію та інші) вплинули на його взаємовідносини з постачальниками та замовниками лікарських засобів, чи вплинула отримана інформація на обсяги реалізації продукції, на стимулювання збуту продукції, політику цін, тощо.

9. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вказує, у зв`язку з чим просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій


................
Перейти до повного тексту