ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2022 року
м. Київ
справа №241/1772/16-а
адміністративне провадження № К/9901/58877/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління №112 «Стальконструкція» на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року (головуючий суддя Гайдар А.В., судді - Сухарьок М.Г., Шишов О.О.) у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» до Мелекінської сільської ради про скасування рішень,
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2016 року Приватне акціонерне товариство «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» (далі - ПАТ «Спеціалізоване управління №112 «Стальконструкція») звернулося до суду з позовом до Мелекінської сільської ради, в якому просило скасувати рішення Мелекінської сільської ради від 30 січня 2015 року № 6/36-2183 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Мелекінської сільської ради на 2015 рік» та від 29 січня 2016 року №7/4-104 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, на території Мелекінської сільської ради на 2016 рік».
Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 12 квітня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким адміністративний позов задоволено частково. Скасовано рішення Мелекінської сільської ради від 30 січня 2015 року № 6/36-2183 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мелекінської сільської ради на 2015 рік». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Мелекінської сільської ради на користь ПАТ «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2010,50 грн.
Не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням апеляційної інстанції, ПАТ «Спеціалізоване управління №112 «Стальконструкція» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду апеляційної інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Зокрема, позивач вказує, що одним з принципів оподаткування є стабільність, визначений підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Даний принцип полягає в тому, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситись пізніше, як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, у якому будуть діяти нові правила та ставки.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог, в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою приведення у відповідності до чинного законодавства місцевих податків та зборів, керуючись Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІІ, Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», Законом України від 27 березня 2014 року №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», підпунктом 24 пункту 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Мелекінською сільською радою 30 січня 2015 року прийнято рішення № 6/36-2183 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мелекінської сільської ради на 2015 рік». Згідно пункту 3, рішення набрало чинності з моменту прийняття.
Вказаним рішенням встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Мелекінської сільської ради та затверджено положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Мелекінської сільської ради, зокрема: пунктом 1 якого встановлено, що платниками цього податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості; пунктом 2 визначено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Розділом 4 «Ставка податку» зазначеного Положення встановлено, що ставки податку встановлюються за 1 кв.м. бази оподаткування: для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних, юридичних осіб - 2 відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року; для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних, юридичних осіб - 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Також, 29 січня 2016 року Мелекінською сільською радою прийнято рішення №7/4-104 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мелекінської сільської ради на 2016 рік», яким затверджено положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мелекінської сільської ради.
Зазначеним рішенням встановлені ставки нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, на території Мелекінської сільської ради. Згідно пункту 4 рішення набрало чинності з моменту прийняття.
Розділом 4 «Ставка податку» вказаного Положення встановлено, що ставки податку встановлюються за 1 кв.м. бази оподаткування: для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних, юридичних осіб - 0,5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року; для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних, юридичних осіб - 0,5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Вважаючи рішення Мелекінської сільської ради від 30 січня 2015 року № 6/36-2183 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Мелекінської сільської ради на 2015 рік» та від 29 січня 2016 року №7/4-104 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, на території Мелекінської сільської ради на 2016 рік» неправомірними, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що оскільки у 2015 та 2016 роках законодавчі підстави для застосування Мелекінською сільською радою положень Законом України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» при прийнятті 30 січня 2015 року та 29 січня 2016 року таких регуляторних актів, як рішення «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Мелекінської сільської ради на 2015 рік» та «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, на території Мелекінської сільської ради на 2016 рік» були відсутні, то і підстави для задоволення позову про скасування вказаних рішень відсутні.
Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог виходив з того, що рішення Мелекінської сільської ради від 30 січня 2015 року № 6/36-2183 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Мелекінської сільської ради на 2015 рік» підлягає скасуванню, оскільки відповідачем порушено, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України (далі - ПК України) строки, для прийняття та опублікування органом місцевого самоврядування рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування рішення від 29 січня 2016 року №7/4-104 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, на території Мелекінської сільської ради на 2016 рік» суд виходив з того, що застосування контролюючим органом положень статті 266 ПК України з метою оподаткування податком на майно, відмінне від земельної ділянки, відповідає приписам законодавства, оскільки пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» передбачено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою; далі - КАС України), суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як вже було зазначено у цій постанові ПАТ «Спеціалізоване управління №112 «Стальконструкція» оскаржує постанову суду апеляційної інстанції лише в частині відмови у задоволенні позову, а тому у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду переглядає постанову суду апеляційної інстанції лише в межах касаційної скарги.
За приписами статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Відповідно до пункту 10.2 статті 10 ПК України, місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»), згідно з яким, зокрема, статтю 266 Податкового кодексу України викладено в іншій редакції та введено новий вид податку - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно із підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.