ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 620/1031/20
адміністративне провадження № К/9901/32464/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №620/1031/20
за позовом ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про стягнення грошової (вихідної) допомоги, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року, прийняте в складі: головуючого судді Зайця О.В., і на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Оксененка О.М., суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі - відповідач-1), Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - відповідач-2) з вимогами: визнати бездіяльність Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області щодо невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати протиправною; стягнути з правонаступника Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області - Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) - на користь ОСОБА_1 грошову (вихідну) допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати, а саме: 16439,33 грн.
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що при звільненні з Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області у зв`язку з ліквідацією йому не була виплачена вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку, що є порушенням приписів статті 44 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Позивач уважає, що оскільки на день його звільнення статтею 87 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №889-VIII) не було передбачено виплати вихідної допомоги у випадку ліквідації підприємства, установи, організації, тому необхідно застосовувати положення КЗпП України, а саме статтю 44 цього Кодексу, якою передбачено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 1 статті 40 зазначеного Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 тривалий час перебував у трудових відносинах з Головним територіальним управлінням юстиції у Чернігівській області.
4. Наказом Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 23 грудня 2019 року №1518/2 «Про звільнення ОСОБА_1 » у зв`язку з ліквідацією Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, на підставі пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII, ОСОБА_1 звільнено 26 грудня 2019 року з посади заступника начальника відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.
5. Головним територіальним управлінням юстиції у Чернігівській області не виплачено позивачу вихідної допомоги в розмірі не менше середнього місячного заробітку.
6. Не погоджуючись цим, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
7. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року, позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області щодо невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати; стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 грошову (вихідну) допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати, а саме: 16439,33 грн.
8. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки позивача звільнено на підставі пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII у разі ліквідації державного органу і спеціальним законодавством (на час виникнення спірних відносин) не врегульовано питання виплати вихідної допомоги при звільненні працівників за цією підставою, тому до спірних правовідносин належить застосовувати приписи КЗпП України, у зв`язку з чим позивач набув право на виплату вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку відповідно до статті 44 КЗпП України.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
9. 30 листопада 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року і на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року.
10. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
11. У касаційній скарзі скаржник, не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, просить їх скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
12. Скаржник посилається на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» від 19 вересня 2019 року №117-IX (далі - Закон №117-IX), який набрав чинності 25 вересня 2019 року, до статті 87 Закону №889-VIII внесено відповідні зміни, згідно з якими вихідна допомога у розмірі середньої місячної заробітної плати виплачується державному службовцю у разі його звільнення виключно з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII. Одночасно, у разі звільнення державного службовця у зв`язку з ліквідацією державного органу (пункт 1-1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII) не передбачено виплати вихідної допомоги у розмірі середньої місячної заробітної плати.
13. Скаржник зауважив, що норми КЗпП України поширюються лише на трудові відносини державних службовців у частині, не врегульованій нормами спеціального Закону, яким є Закон №889-VIII. Водночас питання виплати вихідної допомоги при звільненні цим Законом врегульовані. Отже, спеціальним нормативно-правовим актом не передбачено право звільненого працівника за пунктом 1-1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII на вихідну допомогу.
14. Скаржник уважає, що зазначені положення ще не були предметом розгляду у Верховному Суді, а тому наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права, яка міститься, зокрема у статті 87 Закону №889-VIII, стосовно виплати вихідної допомоги у подібних правовідносинах.
15. Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
16. Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
17. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон №889-VIII.
19. За приписами статті 1 Закону №889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
20. Відповідно до частини першої статті 3 Закону №889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
21. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 3 Закону №889-VIII дія цього Закону поширюється на державних службовців, зокрема інших державних органів.
22. Частинами першою-третьою статті 5 Закону №889-VIII встановлено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
23. Підстави для припинення державної служби визначені у статті 83 Закону №889-VIII, відповідно до пункту 4 частини першої якої державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).