Постанова
Іменем України
26 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 185/8266/20-ц
провадження № 61-20229св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - Департамент патрульної поліції Національної поліції України;
відповідач - ОСОБА_1 ;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Деркач Н. М., Куценко Т. Р., Макарова М. О. та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 грудня
2021 року у складі колегії суддів: Деркач Н. М., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року Департамент патрульної поліції Національної поліції України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Позовна заява мотивована тим, що наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 21 січня 2016 року ОСОБА_1 був призначений на посаду інспектора управління патрульної поліції у
м. Дніпропетровську Департаменту патрульної поліції. З 19 червня 2018 року відповідач був переведений на посаду інспектора управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.
27 січня 2019 року наряд патрульної поліції у складі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заступили на чергування на службовому автомобілі СКС MOU-04МП, номерний знак НОМЕР_1 . Цього ж дня о 16.43 год на відрізку дороги «Знамянка-Луганськ-Ізварине» М-04 за участю службового автомобіля сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої службовий транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду від 18 квітня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП України та накладено на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 340 грн (справа
№ 185/1300/19).
Вищезазначений транспортний засіб належить на праві власності Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. Згідно
з висновком експертного дослідження від 14травня 2020 року № 19/104-10/2д/6 вартість майнового збитку, завданого Департаменту патрульної поліції внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди становить
208 824 грн 57 коп. У добровільному порядку відповідачем майнова шкода
не відшкодована.
Посилаючись на викладене, Департамент патрульної поліції Національної поліції України просив суд стягнути з ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, у розмірі 208 824 грн 57 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2021 року у складі судді Юдіної С. Г. позов Департаменту патрульної поліції Національної поліції України задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції Національної поліції України майнову шкоду у розмірі 208 824 грн 57 коп.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, суд першої інстанції, посилаючись на статтю 1192 ЦК України, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, що підтверджено відповідними доказами.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 23 червня 2021 року скасовано. Провадження у справі за позовом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, закрито.
Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 грудня
2021 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задоволено.
Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 349 грн 27 коп.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження
у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначений спір
не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства, так як пов`язаний з питанням реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання майнової шкоди. При цьому посилався на відповідну правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки провадження у справі закрито, тому відповідно до частини п`ятої
статті 142 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати, понесені при апеляційному перегляді справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційних скаргах Департамент патрульної поліції Національної поліції України,посилаючись на порушення норм процесуального права, просить постанову та додаткову постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження
у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
У квітні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга Департаменту патрульної поліції Національної поліції України мотивована тим, що скасовуючи рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не враховано висновок Верховного Суду, висловлений
у постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 203/3237/16, згідно з яким співробітник поліції, який керує службовим транспортним засобом і вчиняє дорожньо-транспортну пригоду, навіть під час виконання ним його службових обов`язків, вчиняє цивільний делікт не під час здійснення адміністративно-владних повноважень, а допускаючи порушення принципу генерального делікту, тобто загальної заборони пошкодження та знищення майна будь-якої особи. Правовідносини у цій справі не є пов`язаними з виконанням будь-якою стороною публічно-владних управлінських функцій, не стосуються безпосередньо прийняття, проходження чи звільнення з публічної служби,
не спрямовані на захист прав свобод та інтересів особи від порушень з боку суб`єкта владних повноважень та не стосуються оскарження дій останнього,
а тому має бути вирішений у порядку цивільного судочинства.
Також зазначено, що приймаючи додаткову постанову суд апеляційної інстанції безпідставно вирішив питання щодо компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, так як у даній справі розгляд завершено без ухвалення судового рішення по суті позовних вимог. Вважає, що відсутні підстави, передбачені частиною першою статті 141 ЦПК України, для розподілу між сторонами судових витрат.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
від 21 січня 2016 року № 9 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора Управління патрульної поліції у м. Дніпропетровську. З 19 червня 2018 року відповідач був переведений на посаду інспектора управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (а. с. 20).
27 січня 2019 року наряд патрульної поліції у складі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заступили на чергування на службовому автомобілі СКС MOU-04МП, номерний знак НОМЕР_1 . Цього ж дня о 16.43 год на відрізку дороги «Знамянка-Луганськ-Ізварине» М-04 за участю службового автомобіля сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої службовий транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки СКС MOU-04МП, номерний знак НОМЕР_1 , належить на праві власності Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (а. с. 25).
Постановою Павлоградського міськрайонного суду від 18 квітня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП України та накладено на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 340 грн (справа
№ 185/1300/19) (а. с. 24).
Згідно з висновком експертного дослідження Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 14 травня 2020 року
№ 19/104-10/2д/6 вартість майнового збитку, завданого Департаменту патрульної поліції внаслідок дорожньо-транспортної пригоди становить
208 824 грн 57 коп. (а. с. 26-40).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.