Постанова
Іменем України
27 квітня 2022 року
м. Київ
Справа № 303/6305/19
провадження № 61-5680св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,
суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Ярошевський Дмитро Андрійович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 жовтня 2019 року, постановлену у складі судді Кость В. В., та постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року, прийняту
у складі колегії суддів: Бисага Т. Ю., Джуги С. Д., Собослоя Г. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д. А. (далі - приватний виконавець).
Скаргу мотивував тим, що на виконанні у приватного виконавця перебуває виконавчий лист, за яким він є боржником. Приватний виконавець порушив порядок проведення виконавчих дій, оскільки, накладаючи арешт на належне йому майно, не провів його детальний опис. Крім того, виконавець провів необ`єктивну оцінку його майнових активів, так як реальна вартість описаного майна, на яке був накладений арешт, значно перевищує загальну суму грошових стягнень.
Також заявник вказував на те, що висновки про вартість майна слід визнати недійсними, оскільки суб`єкт оціночної діяльності не здійснював виїзд на об`єкти оцінки, що призвело до заниження вартості описаного майна.
Крім того, висновки про вартість майна, які зроблені суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою діяльністю «ЗОДЧИЙ і К» (далі - ТОВ «ЗОДЧИЙ І К») є необ`єктивними, оскільки для порівняння виділено два аналогічні комплекси, інформація про які була взята з одного Інтернет ресурсу (сайту), а будь-які інші джерела не були враховані. ТОВ «ЗОДЧИЙ і К» не зареєстрував Звіт про оцінку майна в Єдиній базі, не присвоїв унікальний номер, що також є підставою для визнання висновків про вартість майна недійсними у відповідності до пункту 1 Розділу 5 Порядку ведення єдиної бази звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 17 травня 2018 року № 658.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця
від 03 вересня 2019 року про опис та арешт майна;
- визнати недійсним висновок про вартість майна ТОВ «ЗОДЧИЙ і К» від 17 вересня 2019 року про оцінку об`єкта нерухомості, а саме: комплексу, в тому числі земельної ділянки загальною площею - 1 413,5 кв. м, земельної ділянки площею 0,9302 га за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним висновок про вартість майна ТОВ «ЗОДЧИЙ і К» від 17 вересня 2019 року про оцінку об`єкта нерухомості, а саме: комплексу, в тому числі земельної ділянки, загальною площею - 467,7 кв. м, земельної ділянки площею 1,7225 га за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області
від 29 жовтня 2019 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 жовтня 2019 року залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржувана постанова про опис та арешт майна прийнята з дотриманням вимог статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», отже скаржник не довів обставин щодо неправомірності дій приватного виконавця при накладенні арешту.
Відмовляючи у визнанні недійсними висновків про вартість майна, суд першої інстанції виходив з того, що ці висновки є частиною Звітів про оцінку майна. Встановлена правова природа Звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
Суди попередніх інстанцій вказали, що згідно з положенням статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» у разі незгоди з результатами визначення вартості чи оцінки майна сторони виконавчого провадження мають право їх оскаржити в судовому порядку. Це полягає саме у оскарженні оцінки майна в цілому, як окремої процесуальної дії державного виконавця, а не окремо висновку, який є складовою частиною звіту про оцінку майна, та не породжує жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна.
Отже, заявник невірно обрав матеріально-правовий спосіб захисту порушеного права, а суд, з урахуванням основних засад цивільного судочинства: змагальності та диспозитивності, не може вийти за межі вимог скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,
в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 жовтня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
07 квітня 2021 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху, надано час на усунення недоліків.
12 травня 2021 року ухвалою Верховного Суду задоволено клопотання ОСОБА_1 та поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження, витребувано справу із Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області.
У травні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали оцінку всім зібраним доказам, дійшли помилкових висновків про відмову у задоволенні скарги.
Заявник вказує, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що приватний виконавець, накладаючи арешт на все його майно, порушив вимоги статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки арешт накладався на майно згідно з Інформаційною довідкою з реєстру прав власності на нерухоме майно, а реальна вартість майна, на яке накладено арешт, значно перевищує суму грошового стягнення за виконавчим листом, розмір якої становить 604 214,69 грн.
Суди не звернули увагу на те, що оскаржувана постанова винесена приватним виконавцем вдруге.
Крім того, заявник вказує, що приватний виконавець порушив строки проведення оцінки вартості майна та направив заявнику висновки про вартість майна без самих звітів.
При визначенні вартості майна суб`єкт оцінки порушив вимоги пункту 15 Національного Стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року N 1440, оскільки порівнювалися лише пропозиції. У висновку не наведено жодного аргументу чи підстави такого однобічного підходу. Досліджуючи земельні ділянки, незрозуміло з яких розрахунків вартості виходив суб`єкт оціночної діяльності. Такі невідповідності призвели до необ`єктивної та однобічної оцінки, що в свою чергу призводить до порушення майнових прав та інтересів заявника.
Крім того, суб`єкт оціночної діяльності ТОВ «ЗОДЧИЙ і К» не зареєстрував звіт про оцінку майна в Єдиній базі, звіти не мають присвоєного унікального номера. Вартість комплексів та земельних ділянок є завідомо заниженою.
ОСОБА_1 вказує, що 29 вересня 2019 року на його замовлення проведено оцінку та складено Звіт про оцінку майна, однак суди попередніх інстанцій не приділили уваги цьому Звіту.
Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду
від 20 січня 2020 року у справі № 449/325/18 (провадження
№ 61-14463св20), від 26 березня 2020 року у справі № 520/1745/18 (провадження № 61-41585св18).
Крім того, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки провів судовий розгляд у відсутність заявника та його представника, який завчасно подав заяву про відкладення розгляду справи з поважних причин.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
21 травня 2019 року приватний виконавець відкрив виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 303/2669/16-ц, виданого Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області 22 грудня 2018 року про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» заборгованості за кредитним договором у сумі 545 179,09 грн.
Постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника основної винагороди та постанову про арешт майна боржника надіслано боржнику ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_2 .
Ці постанови боржник ОСОБА_1 отримав 24 травня 2019 року.
Постановою приватного виконавця від 21 травня 2019 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1
27 травня 2019 року приватний виконавець виніс постанову про арешт майна боржника, на яке згідно з Інформаційною довідкою з Реєстру права власності на нерухоме майно зареєстровано право власності боржника ОСОБА_1 , а саме:
- будівлі та споруди колишнього комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,25 га, кадастровий номер 2122782800:10:002:0067, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;
- комплекс (будівлі призначені для використання у сільськогосподарській діяльності), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- комплекс (будівлі призначені для використання у сільськогосподарській діяльності), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- квартиру
АДРЕСА_5 ;
- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,7225 га, кадастровий номер 2122782804:00:001:0006, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,9302 га, кадастровий номер 21227828804:00:001:0007, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,25 га, кадастровий номер 2122782800:10:002:0068, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;
- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,4529 га, кадастровий номер 2122782800:10:002:0072, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
На підставі постанови від 03 вересня 2019 року про опис та арешт майна боржника у ВП №59173314 приватним виконавцем проведено опис належного боржнику майна.
03 вересня 2019 року приватний виконавець здійснив виїзд за адресою:
АДРЕСА_1 та виніс постанову про опис та арешт майна боржника, в присутності боржника ОСОБА_1 .
Постановою від 16 вересня 2019 року приватний виконавець призначив суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ТОВ «ЗОДЧИЙ І К».
17 вересня 2019 року ТОВ «ЗОДЧИЙ І К» на замовлення приватного виконавця склало Звіт про оцінку об`єкту нерухомості - комплексу, у тому числі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1
17 вересня 2019 року ТОВ «ЗОДЧИЙ І К» на замовлення приватного виконавця склало Звіт про оцінку об`єкту нерухомості - комплексу, у тому числі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 .
Позиція Верховного Суду
Мотивувальна частина
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.