Постанова
Іменем України
26 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 523/2075/20
провадження № 61-7876св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Судаковим Валерієм Валерійовичем, на постанову Одеського апеляційного суду від 30 березня 2021 року у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, у якому просив визнати недостовірною та зобов`язати ОСОБА_2 спростувати інформацію, викладену ним у заяві від 27 вересня 2018 року, що адресована директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Груп» (далі - ТОВ «Холд Груп») ОСОБА_3 , а саме: «За вчинення домашнього насильства в сім`ї, психологічного то фізичного характеру, відносно моєї онуки та доньки, ОСОБА_1 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КупАП). Своєю противоправною поведінкою та насильницькою моделлю поведінки, ОСОБА_1 постійно завдає психологічного насильства моїй родині. Оскільки, ОСОБА_1 не здатний діяти з повагою до честі та гідності людей та існує високий ризик і вірогідність продовження вчинення ним домашнього насильства, що може спричинити настання тяжких наслідків для здоров`я членів моєї родини, з метою запобігання травматичних подій».
Позов мотивував тим, що поширена ОСОБА_2 інформація не непідтверджена жодними доказами, а тому є неправдивою, такою, що порушує його особисті немайнові права та стала підставою для обмеження його у праві на вільне пересування в громадських місцях.
Посилаючись на наведене, просив:
- визнати недостовірною інформацію в заяві ОСОБА_2 від 27 вересня 2018 року адресовану директору ТОВ «Холд Груп» ОСОБА_3 , а саме: «За вчинення домашнього насильства в сім`ї, психологічного то фізичного характеру, відносно моєї онуки та доньки, ОСОБА_1 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Своєю противоправною поведінкою та насильницькою моделлю поведінки,
ОСОБА_1 постійно завдає психологічного насильства моїй родині. Оскільки, ОСОБА_1 не здатний діяти з повагою до честі та гідності людей та існує високий ризик і вірогідність продовження вчинення ним домашнього насильства, що може спричинити настання тяжких наслідків для здоров`я членів моєї родини, з метою запобігання травматичних подій» ;
- зобов`язати ОСОБА_2 спростувати поширену недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом направлення рекомендаційних листів директору ТОВ «Холд Груп» ОСОБА_3, ОСОБА_1 протягом місяця після набрання законної сили судовим рішенням, з текстом спростування: « ОСОБА_2 РНОКПП - НОМЕР_1 надав недостовірні та неправдиві відомості відносно ОСОБА_1 , а саме що він «За вчинення домашнього насильства в сім`ї, психологічного то фізичного характеру, відносно моєї онуки та доньки, ОСОБА_1 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Своєю противоправною поведінкою та насильницькою моделлю поведінки, ОСОБА_1 постійно завдає психологічного насильства моїй родині. Оскільки, ОСОБА_1 не здатний діяти з повагою до честі та гідності людей та існує високий ризик і вірогідність продовження вчинення ним домашнього насильства, що може спричинити настання тяжких наслідків для здоров`я членів моєї родини, з метою запобігання травматичних подій».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 02 вересня 2020 року позов задоволено.
Визнано недостовірною інформацію, викладену у заяві ОСОБА_2 від 27 вересня 2018 року адресовану директору ТОВ «Холд Груп» ОСОБА_3 , а саме: «За вчинення домашнього насильства в сім`ї, психологічного та фізичного характеру, відносно моєї онуки та доньки, ОСОБА_1 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП. Своєю противоправною поведінкою та насильницькою моделлю поведінки, ОСОБА_1 постійно завдає психологічного насильства моїй родині. Оскільки, ОСОБА_1 не здатний діяти з повагою до честі та гідності людей та існує високий ризик і вірогідність продовження вчинення ним домашнього насильства, що може спричинити настання тяжких наслідків для здоров`я членів моєї родини, з метою запобігання травматичних подій».
Зобов`язано ОСОБА_2 спростувати поширену ним недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 шляхом направлення рекомендованих листів: директору ТОВ «Холд Груп» ОСОБА_3 та ОСОБА_1 протягом місяця після набрання судовим рішенням законної сили, з текстом спростування: « ОСОБА_2 надав недостовірні та неправдиві відомості відносно ОСОБА_1 , а саме: «За вчинення домашнього насильства в сім`ї, психологічного та фізичного характеру, відносно моєї онуки та доньки, ОСОБА_1 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП. Своєю противоправною поведінкою та насильницькою моделлю поведінки, ОСОБА_1 постійно завдає психологічного насильства моїй родині. Оскільки, ОСОБА_1 не здатний діяти з повагою до честі та гідності людей та існує високий ризик і вірогідність продовження вчинення ним домашнього насильства, що може спричинити настання тяжких наслідків для здоров`я членів моєї родини, з метою запобігання травматичних подій». Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що поширена ОСОБА_2 у заяві від 27 вересня 2018 року, адресованій директору ТОВ «Холд Груп», інформація щодо ОСОБА_1 є твердженням щодо фактів, достовірність яких відповідач у визначеному законом порядку не підтвердив. Оскільки поширена щодо позивача інформація була письмово доведена до відома іншим особам є недостовірною та негативною, суд дійшов висновку про порушення немайнових прав позивача на повагу до його честі, гідності та недоторканність ділової репутації, а тому така інформація підлягає спростуванню.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 30 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 вересня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що поширена ОСОБА_2 інформація щодо: протиправної та насильницької моделі поведінки
ОСОБА_1 ; заподіяння ним психологічного насильства родині відповідача; нездатності позивача діяти з повагою до честі та гідності людей; існування високого ризику і вірогідності продовження вчинення позивачем домашнього насильства; можливості настання тяжких наслідків для здоров`я членів родини відповідача і запобігання таким чином травматичних подій, складається з оціночних суджень, які виражають суб`єктивну думку відповідача, його відношення до особи позивача, які сформувалися внаслідок особистого знайомства з ОСОБА_1 протягом тривалого часу та обізнаності про конфліктні ситуації між позивачем та дочкою відповідача, яка неодноразово зверталася із заявами до органів поліції про вчинення позивачем домашнього насильства у сім`ї. Оскільки відповідно до статті 277 ЦК України оціночні судження не можуть бути предметом судового захисту, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити на їх відповідність дійсності, суд апеляційної інстанції визнав вимоги ОСОБА_1 у цій частині необґрунтованими.
Установивши, що на час звернення ОСОБА_2 із заявою від 27 вересня 2018 року до директора ТОВ «Холд Груп», постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 11 червня 2018 року та Голосіївського районного суду
міста Києва від 26 червня 2018 року, якими ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за статтею 173-2 Кодексу України (вчинення домашнього насильства) та притягнуто до адміністративної відповідальності, в апеляційному порядку не скасовані, суд дійшов висновку, що інформація про те, що «За вчинення домашнього насильства в сім`ї, психологічного то фізичного характеру, відносно моєї онуки та доньки, ОСОБА_1 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення» не може вважатися недостовірною на дату її поширення, а тому визнав такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в цій частині.
Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
У травні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана його представником - адвокатом Судаковим В. В., на постанову Одеського апеляційного суду від 30 березня 2021 року, у якій заявник просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 01 лютого 2018 року у справі № 757/33799/15-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником - адвокатом Судаковим В. В., на постанову Одеського апеляційного суду від 30 березня 2021 року на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України та витребувано матеріали справи.
Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції 15 липня 2021 року.
Касаційна скарга мотивована посиланням на:
1) пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 01 лютого 2018 року у справі №757/33799/15-ц, в якій суд касаційної інстанції вказав, що «фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи, що факт є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом. Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування»;
2) апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що поширена відповідачем інформація є оціночним судженням, оскільки відомості про те чи не притягувався позивач до адміністративної відповідальності може бути перевірена та встановлена судом. Суд апеляційної інстанції не врахував, що поширена ОСОБА_2 інформація щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП («вчинення домашнього насильства») є недостовірною та не відповідає дійсності, оскільки постанова Солом`янського районного суду міста Києва від 11 червня 2018 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення скасована постановою Київського апеляційного суду від 22 травня 2019 року, а постанова Голосіївського районного суду міста Києва від 26 червня 2018 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення скасована постановою Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року.
3) суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин Закон України «Про звернення громадян» та не врахував Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української РСР (справа про поширення відомостей) від 10 квітня 2003 року № 8-рп/2003. Оскільки заява від 27 вересня 2018 року ОСОБА_2 була направлена до юридичної особи, а не до правоохоронного органу з метою вжиття заходів обмеження відвідування позивачем будинку, в якому проживає відповідач, а не перевірки відомостей про порушення законів, то в даному конкретному випадку, не підлягають застосуванню положення Закону України «Про звернення громадян».
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 17 травня 2014 року. Від шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає разом з матір`ю
ОСОБА_5 разом з її батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , які мають право користування житлом, що розташоване в м. Одесі за адресою:
АДРЕСА_1 , та у м. Києві за адресою: АДРЕСА_2 .
Між ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , який є батьком малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалий час існують неприязні стосунки.
Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 11 червня
2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі
340,00 грн.
Постановою Голосіївського районного суду місті Києва від 26 червня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.
27 вересня 2018 року з метою запобігання вчинення подальших протиправних дій щодо ОСОБА_5 та його онуки ОСОБА_8 , ОСОБА_2 звернувся із заявою до директора ТОВ «Холд Груп», яке забезпечує безпеку мешканців багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , у якому проживає ОСОБА_2 разом із дружиною, дочкою та внучкою, в якій вказав, що «за вчинення домашнього насильства в сім`ї, психологічного та фізичного характеру, відносно моєї онуки та доньки, ОСОБА_1 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП. Своєю противоправною поведінкою та насильницькою моделлю поведінки, ОСОБА_1 постійно завдає психологічного насильства моїй родині. Оскільки, ОСОБА_1 не здатний діяти з повагою до честі та гідності людей та існує високий ризик і вірогідність продовження вчинення ним домашнього насильства, що може спричинити настання тяжких наслідків для здоров`я членів моєї родини, з метою запобігання травматичних подій».
Постановою Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 26 червня 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн скасовано, прийнято нову постанову, якою провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 травня 2019 року постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 11 червня 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн скасовано, прийнято нову постанову, якою провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування
Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.