Постанова
Іменем України
26 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 359/844/20
провадження № 61-15079св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 липня 2021 року у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Голуб С. А., Ігнатченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 травня 2013 року з ОСОБА_2 на її користь стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 16 січня 2013 року, до досягнення дитиною повноліття.
На підставі зазначеного судового рішення, що набрало законної сили, 20 травня 2013 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області видав виконавчий лист № 2/359/593/13, який пред`явлено до виконання до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі -Бориспільського МР ВДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) та відкрито виконавче провадження № 43908860.
Посилаючись на те, що у період часу з 01 квітня 2016 року до 30 листопада 2017 року ОСОБА_2 сплачував аліменти на утримання дитини не в повному обсязі, позивач просила стягнути з нього неустойку за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 34 288,60 грн.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 січня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , за період з 01 квітня 2016 року по 30 листопада 2017 року в розмірі 34 288,60 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 09 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 січня 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Короткий зміст заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, ухвали апеляційного суду
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 09 квітня 2021 року за нововиявленими обставинами, у якій просила її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким закрити апеляційне провадження у справі.
На обґрунтування вимог заяви зазначала, що апеляційна скарга ОСОБА_2 , подана на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 січня 2021 року не містить оригіналу його підпису. Апеляційну скаргу від імені відповідача підписано невідомою особою з наслідуванням його підпису. Незважаючи на наведене, апеляційний суд, у порушення пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційну скаргу не повернув, помилково відкривши апеляційне провадження, не закрив його а розглянув апеляційну скаргу відповідача по суті та задовольнив її. Наведена обставина, на думку заявника, є істотною, що не встановлена судом апеляційної інстанції та не була їй відома на час розгляду справи. Після закінчення розгляду справи апеляційним судом та її повернення до суду першої інстанції, за наслідками ознайомлення 08 червня 2021 року з матеріалами справи, їй стало відомо, що апеляційна скарга не містить підпису особи, яка її подала - відповідача ОСОБА_2 .
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 липня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 09 квітня 2021 року відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що наведені у заяві ОСОБА_1 про перегляд судового рішення обставини не є нововиявленими, а тому відсутні правові підстави для її задоволення. Твердження ОСОБА_1 про відсутність оригіналу підпису ОСОБА_2 у поданій апеляційній скарзі спростовуються наявною у матеріалах справи апеляційною скаргою відповідача на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 січня 2021 року, що містить його підпис.
Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
У вересні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 липня 2021 року, у якій вона просила скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 липня 2021 року.
Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доводам її заяви про те, що істотна для розгляду справи обставина не була встановлена апеляційним судом, та не були і не могли бути відома їй на час розгляду справи. Лише після ухвалення судового рішення апеляційним судом їй стало відомо про невідповідність поданої відповідачем апеляційної скарги вимогам статей 43, 356 ЦПК України, оскільки вона не містить оригінального підпису особи, яка її подала. Наведена обставина не могла бути відома їй на час розгляду у суді апеляційної інстанції, оскільки справа розглядалася апеляційним судом у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи під час дії жорстких карантинних обмежень (режим червоної зони), встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Зазначена обставина не була відома і апеляційному суду на час ухвалення судового рішення, а тому виходячи з пункту 2 частини першої статті 362 ЦПК України, апеляційному суду належало скасувати постанову Київського апеляційного суду від 09 квітня 2021 року та ухвалити нове судове рішення про закриття апеляційного провадження у справі.
Крім того, зауважила, що вона заявила відвід суддям Таргоній Д. О., Голуб С. А., Ігнатченко Н. В. на тій підставі, що суддею Таргоній Д. О. у цій справі 22 березня 2021 року одноособово постановлено ухвалу про відкриття апеляційного провадження, тоді як згідно з положеннями цивільного процесуального законодавства зазначене питання має вирішуватися колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів. Постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження суддею-доповідачем одноособово є безумовною підставою для скасування ухвали. Однак, заявлений нею відвід необґрунтовано відхилено, що свідчить про те, що справу розглянуто неповноважним складом суду.
У відзиві на касаційну скаргу, що надійшов до Верховного Суду у жовтні 2021 року, ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Житнікова Ю. В., просив відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 . Зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що зазначені у заяві
ОСОБА_1 про перегляд судового рішення обставини не є нововиявленими в розумінні статті 423 ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 січня 2021 року підписана ОСОБА_2 особисто, складена з дотримання вимог статті 356 ЦПК України. Крім того, після отримання примірника апеляційної скарги, складення відзиву на неї, ОСОБА_1 не висловлювала сумнівів у тому, що апеляційна скарга не підписана відповідачем.