Постанова
Іменем України
11 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 235/3800/20
провадження № 61-15487св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
особа, яка подавала апеляційну скаргу - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 17 серпня 2021 року в складі колегії суддів: Канурної О. Д., Корчистої О. І., Папоян В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 25 серпня 2011 року між публічним акціонерним товариством«ВТБ Банк»(далі - ПАТ)та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 111-АК/2011-97, відповідно до якого банк надавпозичальнику грошові кошти 244 900,00 грн в порядку та на умовах, зазначених в цьому договорі, а позичальник зобов`язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути його, а також сплатити відсотк, комісійну винагороду та інші платежі в порядку, на умовах та у строки, що встановлені цим договором. Виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором забезпечено заставою автомобіля марки Ford, модель Mondeo, 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .Однак, позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, що призвело до утворення заборгованості. Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 борг за кредитним договором у розмірі 265 154,54 грн та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05 вересня 2018 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 задоволено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» заборгованість за кредитним договором від 25 вересня 2011 року № 111-АК/2011-97 у розмірі 265 154,56 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
Із заочним рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05 вересня 2018 року не погодилася особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_2 та подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 17 серпня 2021 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05 вересня 2018 року у цивільній справі № 235/3800/18 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У вересні 2021 року ОСОБА_2 надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Донецького апеляційного суду від 17 серпня 2021 року.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного суду від 17 серпня 2021 року і направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2022 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про зупинення виконання заочного рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05 вересня 2018 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У скарзі ОСОБА_2 зазначає, що оскільки кредит брався в інтересах сім`ї, про що зазначено в кредитному договорі та під час перебування у шлюбі із відповідачем ОСОБА_1 , то вказані кредитні зобов`язання можуть бути поділені між подружжям і в неї виникне обов`язок по сплаті заборгованості. Під час розгляду справи ОСОБА_2 не була залучена як сторона по справі та була позбавлена можливості надати свої обґрунтування та заперечення щодо позовних вимог. Крім того, зазначала, що автомобіль, який був переданий у заставу за її згодою, з метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, належить на праві спільної сумісної власності, а тому у разі звернення стягнення на дане майно з метою погашення боргу, будуть порушені її інтереси.
Позиції інших учасників справи
У листопаді 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому вказувало на безпідставність доводів касаційної скарги. Просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені апеляційним судом
25 серпня 2011 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 111-АК/2011-97, відповідно до якого банк надав позичальнику грошові кошти у сумі 244 900,00 грн, для придбання у власність в інтересах сім`ї нового автомобіля, який не буде використовуватися в комерційних цілях для отримання прибутку. Позичальник зобов`язався повернути кредит, а також сплатити відсотки за користування кредитом, комісійну винагороду та інші платежі в порядку, на умовах та у строки, що встановлені цим договором. Кінцевий строк повернення кредиту - 24 серпня 2018 року.
Виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором було забезпечено заставою автомобіля марки Ford, модель Mondeo, 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідно до укладеного договору застави від 25 серпня 2011 року № 111з-АК/2011-97.
22 червня 2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 220615нв. ПАТ «ВТБ Банк» відступило, а ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі заборгованості за кредитним договором від 25 серпня 2011 року № 111-АК/2011-97, яка станом на 22 червня 2015 року становила 183 304,30 грн.
У зв`язку з невиконанням зобов`язань ОСОБА_1 по поверненню кредитних коштів за кредитним договором від 25 серпня 2011 року № 111-АК/2011-97 перед новим кредитором ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» утворилась заборгованість з урахуванням 3 % річних від простроченої суми та індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 265 154,56 грн.
Відповідно до пункту 5 договору застави, дружина заставодавця ( ОСОБА_1 ) - ОСОБА_2 надала письмову нотаріально посвідчену згоду на передачу в заставу належного ОСОБА_1 на праві власності автомобіля (предмета застави).
Заочним рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05 вересня 2018 року в справі № 235/3800/18 стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» заборгованість за кредитним договором № 111-АК/2011-97 від 25 вересня 2011 року у розмірі 265154,56 грн; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 29 березня 2019 року замінено стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання виконавчого листа № 235/3800/18, виданого Красноармійським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 25 серпня 2011 року № 111-АК/2011-97 у сумі 265 154,56 грн та судових витрат у сумі 3 977,32 грн, а саме: ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс».
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, відповідач ОСОБА_1 та особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 28 вересня 1996 року.
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У частині другій статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій та другій статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).