Постанова
Іменем України
14 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 759/12426/13-ц
провадження № 61-12268св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя -доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Мартєва С. Ю., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест»,
треті особи: Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна», Комунальне підприємство «Житло-Сервіс» Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, Державна реєстраційна служба України,
особа, яка подала апеляційну скаргу- Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мельник Микола Анатолійович, на постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» (далі - ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест»), треті особи: Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» (далі - КП «Київське МБТІ та РПВОНМ»), Комунальне підприємство «Житло-Сервіс» Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації (далі - КП «Житло-Сервіс»), Державна реєстраційна служба України, про визнання майнових прав на частку в об`єкті інвестування - незавершеного будівництва.
Позовна заява мотивована тим, що 25 лютого 2005 року між ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» та ОСОБА_1 укладено договір доручення № 131/1-1оф про участь у фонді фінансування будівництва.
Відповідно до пункту 1.1 цього договору довіритель доручила, а повірений зобов`язався від імені та за рахунок позивача профінансувати спорудження об`єкта нерухомості та здати будинок в експлуатацію у IV кварталі 2006 року. Об`єктом фінансування нерухомості була будівля, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з загальної площі 238,80 кв. м, корисної площі 176,20 кв. м.
Згідно з умовами договору відповідач зобов`язувався після завершення будівництва та введення будинку в експлуатацію надати довірителю документи, необхідні для подальшого оформлення об`єкта нерухомості у власність. Свої зобов`язання, передбачені пунктом 3.1. договору, позивач виконала у повному обсязі та у встановлений строк, що підтверджується довідкою відповідача від 23 січня 2007 року №22 інв. №131/1-1оф (2005) про отримання коштів за договором.
Незважаючи на виконання позивачем своїх грошових зобов`язань за договором, відповідачем порушено умови договору, передбачені пунктом 1.3 договору (щодо введення будинку в експлуатацію у IVкварталі 2006 року) та пунктом 3.5. договору (щодо передачі відповідачем позивачеві документів, необхідних для подальшого оформлення права власності на об`єкт нерухомості). На час подання позову об`єкт нерухомості в експлуатацію не зданий, будівельні роботи припинені, що порушує її права як інвестора щодо строків здачі та введення в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку всупереч умов договору доручення. Документи, які необхідні для оформлення права власності на об`єкт нерухомості, їй не передані, що фактично обмежує її можливості оформити право власності на проінвестований об`єкт нерухомості.
З урахуванням наведеного, просила визнати за нею майнові права на частку в об`єкті інвестування - незавершеного будівництва у будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , з такими характеристиками: нежитлове приміщення № 1, загальною площею 238,80 кв. м; корисна площа 176,2 кв. м; визнати за нею право власності на частку в указаному об`єкті незавершеного будівництва, що складається з матеріалів, що були використані в процесі будівництва цього об`єкта нерухомості.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 29 листопада 2013 року (у складі судді Ключника А. С.) позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 майнові права на частку в об`єкті інвестування - незавершеного будівництва у будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , з наступними характеристиками: нежитлове приміщення № 1, загальною площею 238,80 кв. м; корисна площа 176,2 кв. м.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на частку в об`єкті інвестування - незавершеного будівництва, що складається з матеріалів, що були використані в процесі будівництва об`єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , з наступними характеристиками: нежитлове приміщення № 1, загальною площею 238,8 кв. м; корисна площа 176,20 кв. м.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем не було належним чином виконано своїх зобов`язань за договором щодо своєчасності здачі будинку експлуатацію та надання позивачеві документів необхідних для реєстрації права власності.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» (далі - ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ»), особа, яка не брала участі у справі, оскаржило його в апеляційному порядку.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29 листопада 2013 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач звернулася до суду із позовом до особи, яка на час звернення до суду не мала зобов`язань перед нею, відтак не мала змоги порушити її права. Клопотань про заміну відповідача чи залучення співвідповідачів позивач не заявляла.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мельник М. А., просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У касаційній скарзі заявник зазначає, що апеляційний суд не обґрунтував належним чином в чому полягає порушення прав та обов`язків ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ». Також, скасовуючи рішення суду першої, апеляційний суд не вирішив питання щодо захисту її прав як інвестора на предмет інвестування.
Крім того, заявник у касаційній скарзі звертає увагу на те, що апеляційний суд безпідставно поновив строк на апеляційне оскарження ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ».
Заявник наголошує у касаційній скарзі на тому, що її не було повідомлено про час та розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Доводи інших учасників справи
ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін. Зазначало, що державній реєстрації підлягає право власності на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію.
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мельник М. А., подала пояснення на відзив на касаційну скаргу, у яких вона підтримала свою касаційну скаргу та вказала на безпідставне поновлення апеляційним судом строку на апеляційне оскарження через доволі тривалий час.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
У вересні 2021 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
від 23 лютого 2021 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 25 лютого 2005 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Будівельно-інвестиційною компанією «Інтербудінвест» укладено договір доручення № 131/1-1оф, за яким згідно з пунктом 1.1 позивач (довіритель) доручив, а відповідач (повірений) зобов`язувався від імені та за рахунок позивача профінансувати спорудження об`єкта нерухомості та здати будинок в експлуатацію у IV кварталі 2006 року, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 238,80 кв. м; корисною площею - 176,20 кв. м згідно з пунктом 2.3.4 після завершення будівництва, тобто відповідач зобов`язався надати довірителю документи, необхідні для подальшого оформлення об`єкта нерухомості у власність.
Позивач виконала усі умови договору доручення від 25 лютого 2005 року № 131/1-1оф, що підтверджується довідкою відповідача від 23 січня 2007 року № 22 інв. №131/1-1 (2005) про отримання коштів за договором.
Закінчення будівництва об`єкта інвестування відповідно до пункту 1.3 вказаного договору повинно було відбутися в IV кварталі 2006 року, але на час ухвалення судом першої інстанції рішення будинок в експлуатацію не зданий.
Суд встановив, що об`єкт інвестування є незавершеним будівництвом, акт про прийняття його до експлуатації або інший документ, що свідчить про прийняття завершеного будівництва до експлуатації, не видавалися.
Апеляційний суд встановив, що відповідно до договору поруки від 20 вересня 2012 року, укладеного між ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» (поручитель), ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» (боржник), Служба безпеки України (кредитор-1), Служба зовнішньої розвідки України (кредитор-2), поручитель поручився перед кредиторами за виконання боржником його зобов`язань, що виникли з договору від 10 лютого 2005 року № 19/3-2-ж17 пайової участі у будівництві житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземними автостоянками на АДРЕСА_2 з усіма додатковими угодами та додатками до нього.
ПозиціяВерховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.