Постанова
Іменем України
21 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 369/7440/21
провадження № 61-21352св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов Михайло Андрійович, Акціонерне товариство Комерційного банку «ПриватБанк», ОСОБА_2 про визнання дій приватного виконавця протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційними скаргами приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Михайла Андрійовича та Акціонерне товариство Комерційного банку «ПриватБанк» на постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Левенця Б. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова М. А. (далі - приватний виконавець), посилаючись на те, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2016 року у справі № 369/8077/13-ц в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 920 102, 85 долари США, що за курсом 7,99 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 29 квітня 2013 року складає 7 351 621,77 грн. звернуто стягнення на будинок загальною площею 301,10 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем.
На підставі виконавчого листа, виданого 16 травня 2017 року Києво-Святошинським районним судом Київської області, приватним виконавцем 14 липня 2020 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62569061, постанову про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 92 010,29 дол. США та 344,10 грн., постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про арешт майна боржника.
Вважав вказані постанови незаконними, дії приватного виконавця протиправними, посилаючись на те, що виконавчий документ не передбачає заходів примусового виконання рішення суду, оскільки за змістом судового рішення у справі № 369/8077/13-ц право позивача (іпотекодержателя) АТ КБ «ПриватБанк» захищено способом, передбаченим пунктом 4 частини 1 статті 39 Закону України «Про іпотеку», шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону, тобто, з наданням АТ КБ «ПриватБанк» права укласти від свого імені договір купівлі-продажу нерухомого майна.
Заявник вважає, що приватний виконавець повинен був повернути виконавчий лист № 369/8077/13-ц від 16 травня 2017 року стягувачу АТ КБ «ПриватБанк» на підставі пунктів 7, 9 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, заявник посилався на те, що приватний виконавець незаконно наклав арешт не лише на житловий будинок, який є предметом іпотеки, а й на земельну ділянку, на якій він розташований.
На думку заявника, всупереч вимогам частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем, яким здійснюється примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва, прийнято до виконання виконавчий документ з порушенням територіальної юрисдикції, оскільки будинок на який звернуто стягнення, та є постійним місцем проживання і перебування боржника ОСОБА_1 , розташований у Київській області, а приватний виконавець уповноважений діяти лише у межах м. Києва.
Також заявник вказував на незаконність визначення приватним виконавцем основної винагороди в постанові від 14 липня 2020 року в розмірі 92 010,29 дол. США та 344,10 грн., зазначав, що відповідно до частини 3 статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», розмір винагороди визначається від вартості нерухомого майна, тоді як приватним виконавцем основна винагорода визначена від загальної суми заборгованості ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк».
Ураховуючи викладене, заявник просив визнати протиправними дії приватного виконавця з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 14 липня 2020 року № 62569061 з виконання виконавчого листа, виданого 16 травня 2017 року Києво-Святошинським районним судом Київської області; визнати протиправною та скасувати вказану постанову про відкриття виконавчого провадження; визнати протиправними дії приватного виконавця з винесення постанови від 14 липня 2020 року про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні № 62569061; визнати протиправною та скасувати вказану постанову про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні; визнати протиправними дії приватного виконавця з винесення постанови від 14 липня 2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 62569061; визнати протиправною та скасувати вказану постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; визнати протиправними дії приватного виконавця з винесення постанови від 14 липня 2020 року про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 62569061; визнати протиправною та скасувати вказану постанову про арешт майна боржника у виконавчому провадженні; зобов`язати приватного виконавця зняти арешти з рухомого та нерухомого майна, банківських рахунків ОСОБА_1 , що були накладені у виконавчому провадженні № 62569061.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 серпня 2021 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення першої інстанції мотивоване тим, що суду не було надано доказів того, що виконавчий лист, виданий для примусового виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2016 у справі № 369/8077/13-ц, було визнаний таким, що не підлягає виконанню, тому доводи заявника про те, що це рішення суду повинно було бути виконано відповідно до процедури, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку», а не в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», суперечать вимогам пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження». Також суд першої інстанції вказав, що виконавче провадження відкрито з урахуванням територаільної юрисдикційності, оскільки місце реєстрації боржника зареєстроване у м. Києві.
Постановою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 серпня 2021 року скасовано.
Провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії в частині визнання протиправними дій приватного виконавця з винесення постанови про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні № 62569061 та скасування постанови приватного виконавця від 14 липня 2020 року про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні № 62569061, в частині визнання протиправними дій приватного виконавця з винесення постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 62569061 та скасування постанови приватного виконавця від 14 липня 2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 62569061 - закрито.
В іншій частині скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії приватного виконавця з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 62569061 від 14 липня 2020 року. Скасовано постанову приватного виконавця від 14 липня 2020 року про відкриття виконавчого провадження № 62569061. Визнано протиправними дії приватного виконавця з винесення постанови про арешт майна боржника від 14 липня 2020 року. Скасовано постанову приватного виконавця від 14 липня 2020 року про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 62569061.
Скаргу в частині зобов`язання приватного виконавця зняти арешт з рухомого та нерухомого майна, банківських рахунків ОСОБА_1 , що був накладений у виконавчому провадженні № 62569061, залишено без задоволення.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вимоги про визнання протиправними дій приватного виконавця з винесення постанови про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні та скасування цієї постанови а також про визнання протиправними дій приватного виконавця з винесення постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та скасування такої постанови не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а мають розглядатися адміністративним судом.
Задовольняючи вимоги заявника про визнання дій приватного виконавця з винесення постанов про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно, апеляційний суд виходив із того, що за змістом резолютивної частини судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, що викладена у виконавчому документі № 369/8077/13-ц від 16 травня 2017 року, передбачено право іпотекодержателя АТ КБ «ПриватБанк» на продаж предмета іпотеки з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу, що виключає можливість примусового виконання судового рішення органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями та здійснення ними передбачених Законом «Про виконавче провадження» заходів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2021 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов М. А. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року у частині задоволення скарги ОСОБА_1 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги у цій частині.
У січні 2022 року АТ КБ «ПриватБанк звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просило скасувати постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги.
По суті касаційні скарги зводяться до незгоди заявників із задоволеними вимогами ОСОБА_1 , при цьому судові рішення в частині відмови в задоволенні його скарги та в частині закриття провадження у справі приватний виконавець та АТ КБ «ПриватБанк» не оскаржують.
Касаційні скарги мотивовані тим, що виконавчий лист допускає примусове виконання, тому приватний виконавець, відкриваючи виконавче провадження і проводячи виконавчі заходи, діяв у межах та у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».
Судові рішення в частині закриття провадження у справі та в частині відмови в задоволенні скарги заявниками не оскаржені, тому в касаційному порядку не переглядаються.
Доводи інших учасників справи
Відзивів на касаційні скарги не надходило.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалами Верховного Суду від 27 січня 2022 року відкрито касаційні провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2016 року у справі № 369/8077/13-ц позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 16 червня 2005 року у розмірі 920 102, 85 дол. США, що за курсом 7,99 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 29 квітня 2013 року складає 7 351 621,77 грн: звернуто стягнення на будинок загальною площею 301,10 кв. м, житловою площею 86,30 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № К2Н0СК00260889 від 16 червня 2005 року) АТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судові витрати у розмірі 3 441 грн.